Справа № 22-а- 859-2010 Головуючий суддя Рожин Ю.М.
категорія № 57 Доповідач: Хилевич С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді Хилевича С.В.
суддів Гордійчук С.О., Собіни І.М.
з участю секретаря Колесової Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області на постанову Гощанського районного суду від 05 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області про визнання неправомірними дії та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії у вигляді надбавки встановленої для «дітей війни»,
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом в якому просила зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй, як дитині війни заборгованість по пенсії за 2006 – 2008 роки.
Вказувала, що відповідач всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не виплачував їй пенсію, збільшену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Постановою Гощанського районного суду від 05 листопада 2009 року дії відповідача в частині невиплати ОСОБА_1 у 2006-2008 роках пенсії у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано протиправними та зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_1 за період із 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року пенсії відповідно до вимог цього ж закону.
У поданій на постанову апеляційній скарзі відповідач вказує , що Управління виконало свої функції відносно виплати допомоги позивачу у 2006 - 2008 роках у повному обсязі і всі кошти отримані відповідачем з Державного бюджету на ці цілі виплачені дітям війни згідно ст.95 Конституції, ст. 87 Бюджетного кодексу, Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Із цих підстав просив оскаржувану постанову скасувати та відмовити в позові.
Сторони, бувши належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися; про причини своєї відсутності апеляційний суд не повідомили.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки місцевий суд при вирішенні справи порушив норми матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, відноситься до категорії дітей війни і знаходиться на обліку у відповідача.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з положеннями вказаного Закону України пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обчислювати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та в період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачці пенсію в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про неправомірність дій відповідача у 2006 році та з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року і без законних на те підстав зобов,язав відповідача за цей період нарахувати та виплатити позивачці пенсію у розмірі, збільшеному відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни». Враховуючи зазначене , колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що постанова місцевого суду була ухвалена з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст. 15 , п.2 ч.1 ст. 307, ст. 316, 317 ЦПК України, п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України N 1691-VI « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів , -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Гощанському районі Рівненської області – задовольнити частково.
Постанову Гощанського районного суду від 05 листопада 2009 року в частині визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області у проведенні нарахування та виплати надбавки до пенсії встановленої для «дітей війни» ОСОБА_1 за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року та з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року скасувати і в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині позову відмовити.
В решті постанову Гощанського районного суду від 05 листопада 2009 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: