АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Гайворонського С.П.,
Кононенко Н.А.,
за участю секретаря Шкрабак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 вересня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання,
встановила:
01 вересня 2009 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом , мотивуючи свої вимоги тим, що з 16 вересня 2006 року перебуває в зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблений запис № 245. Від шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час шлюбні відносини вони не підтримують. Малолітня донька проживає з нею.
Посилаючись на те, що на теперішній час вона ніде не працює та доглядає за дитиною, а відповідач ніякої матеріальної допомоги їй не надає, просила її вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 700 грн. щомісячно.
Відповідач у попередньому судовому засіданні позов не визнав, та просив у його задоволенні відмовити, оскільки він ніде не працює та вже має забов`язання по сплаті аліментів на утримання спільної з позивачкою дитини у розмірі 700 грн.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені частково та було стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 500 грн. до досягнення ОСОБА_5 трирічного віку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеного судового рішення із ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність в частковому задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
__________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Фабіжевський С.А. Справа № 22ц- 5710/09
Доповідач: Сегеда С.М. Категорія: ЦП: 48
2.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою судді від 02 вересня 2009 року на 10 вересня 2009 року було призначене попереднє судове засідання.
Таким чином, суд розглянув справу і ухвалив судове рішення саме у попередньому судовому засіданні.
Згідно ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд має право ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні лише в разі відмови позивача від позову, або в разі визнання позову відповідачем.
Як вбачається із протоколу судового засідання (а.с.7), ведення якого, між тим, не передбачено діючим цивільно-процесуальним законодавством України, та з апеляційної скарги (а.с. 10), відповідач ОСОБА_5 повністю заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Судова колегія зазначає, що суд фактично розглянув справу у попередньому судовому засіданні, що не передбачено цивільно-процесуальним законодавством, а тому колегія судів приходить до висновку, що суд першої інстанції не розглянув вимог зазначеної позовної заяви у встановленому законом порядку, оскільки вони підлягали розгляду у відкритому судовому засіданні.
Та обставина, що в рішенні не зазначено, що воно ухвалено в попередньому судовому засіданні, не свідчить про розгляд справи саме в у відкритому судовому засіданні, оскільки на зазначений день було призначено попереднє судове засідання, ухвала про проведення якого відсутня.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України якщо судом розглянуті не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, зазначене є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.
Крім викладеного судова колегія зазначає, що ухвалюючи судове рішення про стягнення з відповідача коштів на утримання позивачки у сумі 500 грн., суд недостатньо обґрунтував свій висновок в цій частині, та не з’ясував в достатній мірі, чи може відповідач надавати допомогу в зазначеному розмірі, як того вимагає ч. 4 ст. 84 СК України, враховуючи, що він ніде не працює, перебуває на обліку як безробітний у Котовському міськрайонному центрі зайнятості та сплачує аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 700 грн. щомісячно.
Судова колегія дійшла висновку про те, що суд взагалі не з’ясував матеріальний стан сторін, не дослідив доказів позивачки про отримання доходу відповідачем від діяльності по ремонту автомобілів, на що вона посилалась в запереченнях на апеляційну скаргу.
Також слід звернути увагу суду на те, що ухвалюючи судове рішення, суд керувався ст.ст. 180-183 СК України, якими регулюються інші правовідносини, а не спірні.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, та враховуючи, що судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, судове рішення не може бути визнано законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне стягнути з апелянта ОСОБА_2 на користь апеляційного суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції в сумі 120 грн.
3.
Зазначені витрати слід стягнути за наступними реквізитами: Одержувач: апеляційний суд Одеської області, призначення платежу: “за ІТЗ, код КБК 22050000”, код ОКПО 23213460, Банк одержувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, розрахунковий рахунок: 31218259700007.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 5 ч. 1 ст. 311, ст.ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 вересня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, в іншому складі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь апеляційного суду Одеської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції в сумі 120 грн.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області: \підпис С.М. Сегеда
\підпис С.П. Гайворонський
\підпис Н.А. Кононенко
Вірність копії посвідчую, суддя С.М. Сегеда