АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-351/10                                                             Категорія ЦП:37     Головуючий у першій інстанції Вербицька Н.В.                      

Доповідач Варикаша О.Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2010 року                                                      м. Одеса

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

            головуючого – судді – Варикаші О.Д.

            суддів                         -  Ступакова О.А.

                                                -  Станкевича В.А.

            при секретарі             -  Сутула Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13.03.2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

встановила:

            Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, який в судовому засіданні неодноразово уточнював, та як зазначено в рішенні суду, остаточно просив, після проведення судової будівельно-технічної експертизи, визнати за ним право власності на 1/3 частку спадкового будинку по АДРЕСА_1 який складається з житлового будинку літ. „А” з прибудовою „а”, одноповерхового будинку літ. „Б”, навісу літ. „Г”, сараю літ. „М”, які розташовані на земельній ділянці, площею 804 кв. м. без виділу частки в натурі.

            Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що спадкоємцями після смерті бабусі, ОСОБА_8 та діда, ОСОБА_9 є відповідачки, які є їхніми доньками та його мати – ОСОБА_10, яка також є донькою ОСОБА_9. Проте його мати померла до відкриття спадщини після бабусі та діда, тому належним спадкоємцем долі матері є він, ОСОБА_5 Він подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини. Його рідний брат ОСОБА_7 відмовився від прийняття спадщини.

      В судовому засіданні в суді першої інстанції позивач підтримав позовні вимоги, відповідачі та їх представник, як зазначено в рішенні суду, позов визнали в частині можливості спадкування позивачем лише ј частки та в складі одного житлового будинку літ. „А” з прибудовою „а”, навісу літ. „Г”, третя особа, ОСОБА_7 не був присутній в судовому засіданні, просив розглянути справу у його відсутність.

      Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13.03.2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на 1/3 частку спадкового житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 який складається: з житлового будинку літ. „А”, який складається з приміщень: 1-1 коридор площею 5,2 кв. м., 1-2 житлова площею 4,7 кв. м., 1-3 житлова площею 6,8 кв. м., 2-1 кухня площею 8,3 кв. м., 2-2 житлова площею 8,4 кв. м., 2-3 житлова площею 10,3 кв. м., житловою площею 30,2 кв. м., загальною 43,7 кв. м.; житлового будинку літ. „Б”, який складається з приміщень: 1-4 житлова площею 18,3 кв. м., 1-5 житлова площею 13,2 кв. м., 2-1 кухня площею 7,1 кв. м., 2-2 кухня площею 10,5 кв. м., 2-3 веранда площею 16,8 кв. м., житловою площею 31,5 кв. м., загальною площею 65,9 кв. м.; навісу літ. „Г”, який розташований на земельній ділянці площею 804 кв. м.

      Не погодившись з рішенням суду,   ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13.03.2009 року, в якій просить рішення суду скасувати повністю та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, прийнято при неповному з’ясуванні обставин справи із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

            В судовому засіданні  представник відповідачів підтримав апеляційну скаргу, позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, інші учасники процесу в судове засідання не з’явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходило.

            Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

            Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

            Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

            Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 є спадкоємцем після смерті бабусі ОСОБА_8 та діда ОСОБА_9 в розмірі 1/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 так як в судовому засіданні встановлено, що його мати ОСОБА_10 померла до часу відкриття спадщини, а він звернувся з відповідними заявами до нотаріальної контори та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9

            Тому суд першої інстанції, застосувавши до спірних правовідносин ЦК УРСР в редакції 1963 року, задовольнив позовні вимоги позивача.

            Однак, судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

            Відповідно до ч. 2 ст. 548, п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року), який був чинний на час смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9, прийнята спадщина визнається, що вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини; визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

            В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, відповідно до матеріалів справи, встановлено та підтверджено позивачем та його представником, що ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернувся із заявами до державної нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини та прийняв спадщину після їх смерті (а. с. 11,12, 142).

            Згідно зі ст. 560 ЦК Української РСР (1963 року) спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати в державній нотаріальній конторі по місцю відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

            Такий же порядок оформлення права на спадщину передбачено і главою 89 ЦК України, в редакції 2003 року.

            Відповідно до роз’яснень, викладених в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України  № 7 від 30.05.2008 року „Про судову практику у справах про спадкування” за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Аналогічні роз’яснення давалися і в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року, який втратив чинність з прийняттям вищезазначеної постанови.

            Тобто оформлення права на спадщину позивачем може бути здійснено в нотаріальному порядку шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину. Крім того, як вбачається з апеляційної скарги право на спадщину позивача не заперечується відповідачами.

            Тому, враховуючи викладене, відсутні правові підстави для визнання в судовому порядку права власності за позивачем на спадкове майно.

            Таким чином, судова колегія, на підставі наведене, частково погоджується з доводами апеляційної скарги і вважає, що позов ОСОБА_5 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13.03.2009 року необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог.

            Інші доводи апеляційної скарги судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

          Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

            Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13.03.2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування за законом – скасувати.

            Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову.

            Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області                         О.Д. Варикаша

                                                                                                                       О.А. Ступаков

                                                                                                                       В.А. Станкевич