АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-4653/09 Категорія ЦП:44
Головуючий у першій інстанції Швець В.М.
Доповідач Варикаша О.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – судді – Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Трачовій О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Ізмаїльської міської ради, комунального підприємства „Житсервіс-2” про визнання такими, що втратили право користування житлом і визначення порядку користування житлом та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, Ізмаїльської міської ради, комунального підприємства „Житсервіс-2” про визначення порядку користування житлом,-
встановила:
ОСОБА_4 звернувся з вказаним позовом до суду, який доповнив та змін в ході розгляду справи і просив визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житлом, квартирою АДРЕСА_1 і визначити порядок користування вказаною квартирою між ним та ОСОБА_7
Свої позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що ОСОБА_5 з 1997 року, а ОСОБА_6 з 2003 року не проживають в спірній квартирі, а постійно проживають в іншому місті в м. Ізмаїлі, тому відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України втратили право користування спірною квартирою (а. с. 117). Він проживає в спірній квартирі з новою сім’єю та просив встановити порядок користування зазначеною квартирою з ОСОБА_7
ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 звернулися із зустрічним позовом, в якому просили визначити порядок користування спірною квартирою, зазначивши, що проживають в спірній квартирі та не втратили право користування нею.
В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_4 підтримав свої позовні вимоги, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 позов не визнали та підтримали зустрічний позов.
Представники Ізмаїльської міської ради та КП „Житсервіс-2”, як зазначено в рішенні суду, в судове засідання не з’явилися, але раніше під час розгляду справи давали пояснення, що з вимогами ОСОБА_4 не згодні, вважали, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не втратили право користування житлом, із зустрічним позовом були згодні, просили розглянути справу за їх відсутності.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено, позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.2009 року, в якій просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до того ж суду іншому судді, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_4 його представник та представник КП „Житсервіс-2” підтримали апеляційну скаргу, інші учасники процесу в судове засідання не з’явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і
обґрунтованість рішення суду, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Як вбачається із змінених позовних вимог ОСОБА_4 (а. с. 117) і що підтвердили в судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник, ОСОБА_4 просив визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житлом, квартирою АДРЕСА_1 на підставі ч. 2 ст. 107 ЖК України, в зв’язку з тим, що останні вибули із спірної квартири на постійне проживання в інше жиле приміщення, не проживають в спірній квартирі, а постійно проживають в іншому місті в м. Ізмаїлі.
Однак, суд першої інстанції, як видно з рішення суду, не розглядав позовних вимог ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житлом, спірною квартирою з підстав, передбачених ч. 2 ст. 107 ЖК України (вибуття на постійне проживання в інше жиле приміщення), про що просив позивач та підтвердив в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, а на свій розсуд розглянув позовні вимоги, які не заявлялися, в установленому законом порядку позивачем, на підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України (тимчасова відсутність понад встановлені строки).
Тобто, суд першої інстанції взагалі не розглядав позовних вимог ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житлом, спірною квартирою з підстав, передбачених ч. 2 ст. 107 ЖК України і не прийняв рішення по суті цих позовних вимог.
Внаслідок цього, наведений недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, а розгляд справи вказує на порушення судом першої інстанції вимог ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Таким чином при розгляді справи суд першої інстанції допустив істотні порушення норм процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази і обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
В результаті викладених порушень вимог цивільного судочинства, рішення суду першої інстанції не відповідає положенням ст. 213 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості рішення суду.
Тому, за таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги норм цивільного процесуального права, які є безумовною підставою для скасування ухваленого по справі рішення з направленням справи на новий розгляд, враховуючи також те, що не розглянуті судом першої інстанції позовні вимоги перебувають у нерозривному зв’язку з іншими вимогами позивача, а також зустрічними позовними вимогами, щодо яких ухвалено рішення.
При новому розгляді справи суду належить врахувати викладене, ретельно перевірити обставини справи, вимоги і заперечення сторін і в залежності від встановленого розв’язати спір відповідно до вимог закону і з урахуванням доводів сторін.
Крім того, з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави, сплачений не в повному обсязі при подачі апеляційної скарги, судовий збір в розмірі 04 грн. 25 коп.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Ізмаїльської міської ради, комунального підприємства „Житсервіс-2” про визнання такими, що втратили право користування житлом і визначення порядку користування житлом та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, Ізмаїльської міської ради, комунального підприємства „Житсервіс-2” про визначення порядку користування житлом – скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 04 грн. 25 коп.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич