Справа № 22ц-3662/2010 Головуючий у І інстанції Васильєва І. А.

Категорія 32 Доповідач Барков В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

31 травня 2010 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді     Маширо О. П.,

суддів             Баркова В. М.,

Резникової Л. В.,

при секретарі         Крівцові В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_3 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до державного підприємства «Орджонікідзевугілля», державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди з участю третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 січня 2010 року позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до державного підприємства «Орджонікідзевугілля», державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства «Орджонікідзевугілля» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 17 100 грн. та судові витрати в сумі 178 грн. 50 коп. Стягнуто з державного підприємства «Артемвугілля» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 900 грн. та судові витрати в сумі 16 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в частині відмови допустити негайне виконання просить рішення скасувати, а в частині стягнення моральної шкоди змінити, збільшивши суму відшкодування не менш ніж до 75 000 грн. та допустити негайне виконання рішення.

Представники державного підприємства «Орджонікідзевугілля» та державного підприємства «Артемвугілля» в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому апеляційний суд, згідно із ст. 305 ЦПК України, розглянув справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які просили скаргу задовольнити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Постановлюючи рішення в частині стягнення моральної шкоди суд повно, всебічно і об’єктивно перевірив доводи позивача, правильно застосував норми матеріального та процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачу завдано моральну шкоду обов’язок по відшкодуванню якої необхідно покласти на відповідачів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач з 29 травня 1975 року працював на підземних роботах в якості гірничого робітника. Під час роботи в шкідливих умовах праці одержав професійне захворювання пневмоконіоз. Висновком МСЕК від 30 липня 2007 року йому вперше було встановлена втрата працездатності у розмірі 40% та визнано інвалідом третьої групи (а.с. 19, 196).

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Судом встановлено, і відповідачами не заперечується, що втрата професійної працездатності позивача сталася під час його роботи на підприємстві відповідача. нещасний випадок з батьком позивачів стався під час виконання ним трудових.

Стаття 2371 КЗпП України передбачає можливість відшкодування моральної шкоди, у випадку, якщо він був заподіяний винними діями заподіювача.

Оскільки втрата працездатності позивача у даному випадку, пов’язана з виконанням професійних обов’язків і незабезпеченням безпечних і нешкідливих умов праці з боку роботодавця, то відповідальність по відшкодуванню такої шкоди покладалася на роботодавця (підприємство).

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував глибину фізичних та моральних страждань позивачів і враховуючи конкретні обставини справи, вірно визначив розмір заподіяної моральної шкоди стягнувши його з відповідачів пропорційно відпрацьованого позивачем часу.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання судового рішення у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи – у межах суми стягнення за один місяць.

У даному випадку, судом було постановлено рішення про стягнення у відшкодування моральної шкоди, що є одноразовою виплатою і з врахуванням того, що сума стягнення в межах одного місяця у даному випадку не визначається підстави для негайного виконання рішення відсутні.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Таким чином доводи апеляційної скарги не приводять апеляційний суд до висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які є підставами до скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 10, 15, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, положенням Цивільного Кодексу та Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п. 5 роз’яснень Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що містяться в Постанові № 4 від 31 березня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою № 5 від 25 травня 2001 року і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді