АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

_____________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 року                                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

                 головуючого  –  Громіка Р.Д.

                 суддів         –  Панасенкова В.О.,  Драгомерецького М.М.  

                 при секретарі  –  Щуровській  О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міського суду Одеської області від   27 лютого 2002 року   по справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усуненні перешкоди в користуванні земельною ділянкою й про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

встановила:

12.04.2001р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

27.02.2002р. судом була винесена ухвала про затвердження мирової угоди.

На вказану ухвалу, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій вказала, що в силу своїх вад зору не змогла в повній мірі розібратися з винесеною ухвалою, і тільки зараз, коли вона вирішила зареєструвати своє домоволодіння разом із земельною ділянкою, то з’ясувалося, що суд допустив помилку при винесенні ухвали, у зв’язку з чим, вона не може узаконити своє майно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони дійшли до мирової угоди, яку оформили в письмовій формі, та подали її до суду з доданням плану     розділу.

Суд, затвердив своєю ухвалою вказану мирову угоду, та вказав, що згідно цієї угоди із земельної ділянки площею 405 кв.м., виділяємої ОСОБА_1 в домобудівництві АДРЕСА_1 , за висновком експерта від 24 травня 2001 року, позивачка передає ОСОБА_3 додатково до земельної ділянки площею 304 кв.м. з виходом на вул. Свердлова, 98, земельну ділянку розмірами 7,3 м. по фасадній частини та 4,12 м. по тильній частині, довжиною 14,5 м.  за домобудівництвом із залишенням проходу 1,5 м.

Вказана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою, так як вона не є конкретною, межі ділянок точно не встановлені та не вказані судом, більш того, вказана мирова угода не відповідає схемі та висновкам експерта, які суд поклав нібито в обґрунтування своєї ухвали.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що із матеріалів справи та наданих сторонами доказів вбачається, що суд першої інстанції не мав ніяких законних та обґрунтованих підстав для винесення ухвали про затвердження саме такої мирової угоди, яка по суті не вирішила спір, є не конкретною.

Виходячи з наведеного, оскаржена ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою, і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.2 п.4, 312 ч. 1 п. 3, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

 Ухвалу Ізмаїльського міського суду Одеської області від   27 лютого 2002 року   - скасувати.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                               Р.Д. Громік

Судді                                                                             В.О. Панасенков

                                          М.М. Драгомерецький