АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Громіка Р.Д.
суддів – Панасенкова В.О., Парапана В.Ф.
при секретарі – Щуровській О.Д.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа КП «Ізмаїльське МБТІ», про визнання права власності,
встановила:
Представник позивачки звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/10 частини домоволодіння по АДРЕСА_1, яке раніше належало ОСОБА_3, мотивуючи тим, що 05.10.2004р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, що складається з 3/10 частини домоволодіння по АДРЕСА_1. Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Рада Громадської Безпеки України» від 29.08.2007 року вказаний договір визнаний дійсним та ОСОБА_2 визнана власником 3/10 частини домоволодіння по АДРЕСА_1. Однак, здійснити свої права як власника вона, в теперішній час, не може, в зв'язку з тим, що ОСОБА_3, мотивуючи тим, що право власності настає з моменту реєстрації цієї власності в держаних органах, фактично відмовився визнати рішення третейського суду.
В судовому засіданні представник позивачки пояснив, що на момент подачі позовної заяви, відповідач не визнавав рішення Третейського суду та відмовлявся його добровільно виконати, зараз визнає. Просить визнати за позивачкою право власності на 3/10 частини домоволодіння по АДРЕСА_1.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги визнала.
Представник КП «Ізмаїльське МБТІ» заявлені вимоги не підтримував.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову було відмовлено.
На вказане рішення представник позивача, подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_2, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Так, судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.
Дійсно, відповідно до ст.50 Закону України «Про третейські суди» сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.
Відповідно ст.55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Як було встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, відповідно третейської угоди від 08.08.2007р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали всі суперечки, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з договору купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку з ним, або витікаючи з нього, у тому числі, укладання, виконання, що стосуються його, порушення, припинення, дійсності або недійсності на вирішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Рада Громадської Безпеки України».
Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Рада Громадської Безпеки України» від 29.08.2007року по справі №03/17-09/09 визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2004року, розташованого по АДРЕСА_1, що складається з 3/10 частини жилого будинку, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/10 частини жилого будинку, розташованого по АДРЕСА_1.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що в судовому засіданні не встановлено факту ухилення відповідача від виконання рішення Третейського суду, оскільки представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі, тому предмет спору відсутній. Як вбачається з матеріалів справи сторони передали спори що виникають з договору купівлі-продажу нерухомого майна на вирішення третейського суду, тому вони зобов'язані у відповідності до Закону України «Про третейські суди» добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.
Більш того, ні сам позивач, ні його представник не надали ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції оригіналу або завіреної копії договору купівлі-продажу спірного майна. В матеріалах справи такий договір відсутній, не наданий він також і до апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт не довів в судовому засіданні ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції обставини, на які посилався як на підставу позову та своєї апеляційної скарги.
Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.. 303-304, 307 ч.1п.1, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 серпня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду Одеської області Р.Д. Громік