20.05.2021

справа №642/2548/21

провадження № 1-кс/642/1264/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу - особистого зобов`язання

19 травня 2021 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гомада В.А.., за участю секретаря Нікіфорової К.В., прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Харківської обласної прокуратури Кожушка Д., адвоката Ях`яєва З. С.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні винесене в кримінальному провадженні № 42020221080000221 від 07.04.2020 клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава Бакала Р. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, старшого лейтенанта поліції, оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Московського ВП ГУНП в Харківській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Ленінського районного суду м. Харкова надійшло вищезазначене клопотання.

В обґрунтування зазначив, що відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області №394 о/с від 19.11.2019, ОСОБА_1 переміщено на посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Московського ВП ГУНП в Харківській області.

Перебуваючи на займаній посаді, ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», є працівником правоохоронного органу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання покладених на поліцію повноважень, ОСОБА_1 є представником держави, а його законні вимоги є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами. Таким чином, ОСОБА_1 постійно здійснює функції представника влади та відповідно до Примітки 1 ст. 364 Кримінального кодексу України є службовою особою.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно зі ст. 23 Закон України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Згідно із п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 вищезазначеного Закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, нехтуючи вище зазначеними нормами чинного законодавства, відверто їх ігноруючи, а також нівелюючи основні засади державної служби в Україні, конституційні права та свободи громадян, ОСОБА_1 , являючись працівником правоохоронного органу, будучи наділеним владними повноваженнями, маючи відповідну фахову підготовку та досвід роботи, свідомо і цілеспрямовано використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, вчинив кримінальне правопорушення в сфері службової діяльності за наступних обставин.

Відповідно до функціональних обов`язків оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Московського ВП ГУНП в Харківській області, ОСОБА_1 , затвердженої начальником Московського ВП ГУНП в Харківській області, останній, перебуваючи на вказаній посаді, у своїй діяльності зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини, незалежно від її соціального походження, расової та національної належності, громадянства, ставлення до релігії, статі.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 02.04.2020 близько 16:00, оперуповноважені сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Московського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенанти поліції ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , діючи в особистих інтересах здобуття позитивних показників роботи по боротьбі із незаконним обігом наркотичних засобів, з метою перевірки інформації про причетність громадян до незаконного обігу наркотиків, які начебто збувались невідомою особою шляхом залишення їх у схованці, перебували поруч з будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , , де помітили ОСОБА_5 та підійшли до неї, не представившись, не пред`явивши службових посвідчень, висунули останній необґрунтовану вимогу щодо надання пояснення про підстави її перебування на вулиці.

Не отримавши відповіді, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи групою осіб та маючи злочинний умисел на перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто на вчинення умисних дій, які не викликались необхідністю і явно виходили за межі наданих їм законом повноважень, усупереч вимогам ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Національну поліції», згідно з якою поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, без попередження застосували до ОСОБА_5 насильство, а саме: силою затягнули її до автомобіля «Volkswagen Passat» та стали погрожувати відвезти її до Московського відділу поліції та звинуватити в розповсюдженні наркотичних засобів.

У цей час, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 побачили, що в напрямку автомобіля в якому вони знаходилися разом з ОСОБА_5 , з метою припинити їх незаконні дії, йде чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та їх син ОСОБА_7 . При цьому, ОСОБА_6 не здійснюючи будь-яких протиправних дій та не маючи наміру їх вчинити, турбуючись про життя та здоров`я своєї дружини, зробив усне зауваження вищевказаним працівникам поліції з приводу незаконного затримання ОСОБА_5 .

На вказані зауваження ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зреагували агресивно та у повній невідповідності до ситуації, яка склалася.

У подальшому, ОСОБА_1 діючи умисно та явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень поліцейського, без попередньої змови з іншими працівниками поліції, вийшовши з переднього пасажирського сидіння автомобіля підійшов до ОСОБА_6 та всупереч покладених на нього обов`язків та завдань, спрямованих на забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, в порушення гарантованих Конституцією України та законами прав людини і громадянина України, достовірно знаючи про відсутність правових підстав для здійснення заходів, що обмежують права та свободи потерпілого, умисно, перевищуючи свої службові повноваження, без висунення законних вимог поліцейського та попередження про застосування фізичної сили, за відсутності підстав для застосування фізичної сили, не представившись працівником поліції та якого за зовнішніми ознаками неможливо було ідентифікувати як працівника поліції, усвідомлюючи, що останній жодного опору не чинить та не становить суспільної небезпеки, безпідставно кулаком лівої та правої руки по черзі наніс 4 удари в обличчя ОСОБА_6 .

В цей час з автомобіля «Volkswagen Passat» вийшли ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які діючи у групі, без попередньої змови між собою, всупереч покладених на них обов`язків та завдань, спрямованих на забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, в порушення гарантованих Конституцією України та законами прав людини і громадянина України, доствірно знаючи про відсутність правових підстав для здійснення заходів, що обмежують права та свободи потерпілого, умисно, перевищуючи свої службові повноваження, розуміючи протиправність своїх дій, безпідставно застосували до ОСОБА_6 , який жодним чином опору працівникам поліції не чинив та будь-яких незаконних дій не вчиняв, поліцейські заходи, а саме, прийоми рукопашного бою у вигляді заламування та заведення його рук за спину, які у даному випадку взагалі не були необхідними, пропорційними та ефективними, і мали характер насильницьких незаконних дій, болісних і таких, що ображали особисту людську гідність потерпілого.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без попередньої змови між собою, всупереч ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», продовжуючи явно перевищувати повноваження працівників правоохоронного органу, безпідставно та без відповідного попередження, без урахування конкретної ситуації, індивідуальної поведінки потерпілого, та відсутність будь-яких ознак правопорушення в його діях, використовуючи прийоми рукопашного бою, звалили ОСОБА_6 з ніг на землю.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_4 діючи умисно, у групі без попередньої змови між собою та явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, із застосуванням фізичної сили та спеціальних прийомів боротьби, знаходячись у положенні сидячи зверху по відношенню до ОСОБА_6 з метою не дати останньому підвестись, почали утримували ОСОБА_6 , тим самим притискаючи останнього до землі, спричиняючи йому при цьому фізичний біль та моральні страждання.

У цей час ОСОБА_4 , сидячи зверху на спині ОСОБА_6 безпідставно, кулаком правої руки наніс останньому один удар в праву ділянку тулуба. У цей час ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свої протиправні дії, тримаючи правою рукою ОСОБА_6 за голову та притискаючи останнього до землі коліном лівої ноги наніс йому один удар в праву сторону голови. Продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на перевищення влади із застосуванням насильства та вчинення болісних і таких, що ображають особисту гідність потерпілого, дій, ОСОБА_1 правою рукою наніс удар в праву сторону обличчя ОСОБА_6 . У цей час ОСОБА_4 сидячи зверху на ОСОБА_6 кулаком правої руки наніс потерпілому два удари в праву ділянку тулуба.

Незважаючи на те, що ОСОБА_6 неодноразово повідомляв, що він не здійснює опору та просить припинити протиправні дії, ніяк не реагуючи на прохання припинити протиправні дії продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на перевищення влади із застосуванням насильства та вчинення болісних і таких, що ображають особисту гідність потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перевернули ОСОБА_6 на спину та притисли до землі. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_4 перебуваючи у положенні зверху щодо потерпілого наніс останньому удар кулаком правої руки в ділянку живота. ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел обома руками та коліном лівої ноги утримував ОСОБА_6 за голову притискаючи останнього до землі.

При цьому, під час вчинення вищезазначених протиправних дій, незважаючи на крики ОСОБА_5 про допомогу та прохання відпустити її та її чоловіка ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , діючи умисно та явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень поліцейського, незаконно здійснював на останню психологічний тиск, та застосовуючи фізичну силу продовжував утримувати її біля себе, чим порушив її закріплені та охоронювані Конституцією України права людини на честь і гідність, особисту недоторканність. При цьому, ОСОБА_5 жодним чином опору оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Московського ВП ГУ НП в Харківській області не чинила та інших будь-яких незаконних дій не вчиняла.

У цей час, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 діючи спільно, перевернули ОСОБА_6 обличчям до землі. ОСОБА_1 усвідомлюючи, що потерпілий фактично затриманий, перебуває в горизонтальному положенні обличчям вниз та не спроможний чинити жодного опору, умисно, безпідставно, застосовуючи фізичну силу продовжував його утримувати коліном лівої ноги та руками шляхом притискання останнього до землі, а ОСОБА_4 , незважаючи на неодноразові прохання ОСОБА_6 припинити свої протиправні дії, безпідставно намагався завести потерпілому ОСОБА_6 руки за спину чим спричиняв потерпілому біль та фізичні страждання.

Разом з тим ОСОБА_2 достеменно розуміючи протиправність своїх дій, зрозумівши, що за їх діями спостерігають перехожі громадяни, з метою складення у них уявлення про вчинений ОСОБА_6 та ОСОБА_5 злочину, приніс предмет зовні схожий на бейсбольну биту, яка належить сину ОСОБА_6 та поклав на землю поруч з потерпілим. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_2 направився у напрямку автомобіля «Volkswagen Passat» в якому взяв спеціальні засоби - кайданки, та без належних на те підстав, незаконно вдягнув на заламані руки ОСОБА_6 , якого утримували ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 кайданки, застосувавши таким чином до потерпілого спецзасіб обмеження рухомості, в яких не було необхідності і такі незаконні дії не відповідали обстановці що склалася, при наявній можливості вжиття інших більш м`яких превентивних заходів, визначених ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, ОСОБА_4 , розвівши ноги ОСОБА_6 в сторони, став своїми ногами на п`ятки останнього, чим спричинив останньому фізичний біль.

У подальшому, коли на ОСОБА_6 одягли кайданки, ОСОБА_1 висловлюючись в бік ОСОБА_5 , яку безпідставно, незаконно продовжував утримувати ОСОБА_3 , принизливими та нецензурними словами, чим завдав моральні (психологічні) страждання та принизив особисту гідність і честь ОСОБА_5 , оскільки вказані дії вчинялись в громадському місці, відносно особи жіночої статі та мали зухвалий характер, у грубій формі схопив потерпілу за волосся та відвів голову назад. У цей час ОСОБА_2 на камеру свого мобільного телефону здійснив фотографування обличчя ОСОБА_5 .

Продовжуючи реалізовувати свої протиправні дії, направлені на приниження особистої гідності і честі потерпілого, ОСОБА_1 діючи, цинічно, зухвало, демонструючи свою перевагу, як працівника правоохоронного органу, у грубій формі, схопив рукою за волосся голову ОСОБА_6 , який лежав обличчям до землі, та якого безпідставно утримував ОСОБА_4 і став утримувати її, а ОСОБА_2 на камеру свого мобільного телефону сфотографував ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_1 маючи на меті принизити потерпілого ОСОБА_6 зробив плювок в обличчя останнього та демонструючи свою перевагу, безпідставно, не маючи на те будь-яких підстав наніс удар лівою ногою зверху по голові ОСОБА_6 .

Таким чином, оперуповноважені сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діючи спільно, умисно, без попередньої змови між собою, застосували до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дії, які супроводжувались насильством, були болісними для потерпілих і такими, що ображали їх особисту гідність, не роз`яснюючи жодних прав та обов`язків, не складаючи відповідних протоколів, не пред`являючи жодних звинувачень щодо вчинення будь-яких правопорушень, чим спричинили істотну шкоду охоронюваним правам, інтересам потерпілих.

Під час зазначених подій ОСОБА_6 спричинено забої м`яких тканин верхніх кінцівок, забій грудної клітини, забій м`яких тканин голови та обличчя, травму носа, забої, садна, гематоми правої частини обличчя, лобу. За ступенем тяжкості: садна та гематоми викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, а саме в перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян, які супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, що вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч.2 ст.365 КК України підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, старший лейтенант поліції, оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Московського ВП ГУНП в Харківській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_6 від 02.02.2020 про спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції Московського ВП ГУ НП в Харківській області;

- заявою ОСОБА_5 від 02.02.2020 про спричинення їй тілесних ушкоджень працівниками поліції Московського ВП ГУ НП в Харківській області;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.08.2020, в якому вона повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;

- витягом з наказу начальника ГУНП в Харківській області №394о/с від 19.11.2019 про переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Московського ВП ГУНП в Харківській області;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 23.06.2020, в якому вона повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 23.06.2020, в якому він повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;

- висновком судово-медичної експертизи №09-21-21/2020 від 13.07.2020;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.08.2020, в якому він повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.08.2020, в якому вона повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.08.2020, в якому вона повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 31.08.2020, в якому він повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 31.08.2020, в якому він повідомляє про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.12.2020, проведеним з потерпілим ОСОБА_6 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.12.2020, проведеного з потерпілим ОСОБА_6 ;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання від 12.05.2021, проведеного зі свідком ОСОБА_12 ;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання від 12.05.2021, проведеного зі свідком ОСОБА_8 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності в т.ч. і за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколи за результатами яких наразі проходять процедуру зняття грифу таємності.

В діях ОСОБА_1 вбачається склад кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення, якого передбачена ч. 1 ст. 28, ч.2 ст.365 КК України.

У відповідності до ст. 177 КПК України, метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваної на виклики до відповідних органів;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- вчинити інше кримінальне правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до вимог ч. 4 п. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України установлено, що підставою застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, який в аспекті кримінально-правової кваліфікації відноситься до категорії тяжких, та санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Таким чином, ОСОБА_1 , боячись тяжкості покарання, яке може бути застосоване до нього судом в разі визнання винуватим, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наразі виникає необхідність у проведенні подальших слідчих дій по даному кримінальному провадженню, тому вплив підозрюваного ОСОБА_1 може зашкодити проведенню всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування.

Відповідно до ст. 178 КПК України установлено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч. 2 ст. 365 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

На даний час, враховуючи на тривалий час, що минув після вчинення злочину, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі зможе перешкоджати встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженню, повного, всебічного розслідування шляхом незаконного впливу на свідків з метою уникнення покарання, однак неможливо повною мірою виключити ризики, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а тому буде достатнім застосування до останнього запобіжного заходу - с особисте зобов`язання.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, прохали не застосовувати, так як ризики зазначені в клопотанні є необґрунтованими.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тобто у вчиненні тяжкого злочину, у зв`язку з чим без застосування запобіжного заходу до нього, він може покинути територію м. Харкова, Харківської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. У даному випадку існує ризик, передбачений п. 1ч. 1ст. 177 КПК України, а саме переховування від органу досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Тому з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання спробі переховування від органів досудового розслідування та суду, та впливати на свідка у кримінальному провадженні, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування, керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 369-372, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, старшого лейтенанта поліції, який займає посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Московського ВП ГУНП в Харківській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- не відлучатися з міста Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками і потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В.А. Гомада