АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2010 року м. Одеса
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Плавич Н.Д.
суддів – Галушко Л.А., Гайворонського С.П.
при секретарі – Котовій Д.Г.
у відкритому судовому засіданні у присутності: по довіреності представника апелянта – товариства з обмеженою відповідальністю“ Іллічівськавтотранс”, представника позивача ОСОБА_1 по довіреності,
розглянула апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівськавтотранс” на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 30.11.2009р. по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівськавтотранс”, ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди,
встановила:
в березні 2009р. позивач, ОСОБА_1 звернувся до відповідачів – товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівськавтотранс”( надалі ТОВ “ Іллічівськавтотранс”), ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди , заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 16.01.2009р. біля 8год.30хв. на вул. Перемоги, смт. Олександрівна, м. Іллічівськ Одеської області сталася дорожньо – транспортна пригода, автобус марки “ БАЗ”, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2. допустив зіткнення з автомобілем “ TOYOTA RAF 4”, державний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності позивачу, під час ДТП позивач ОСОБА_1 сам керував належним йому на праві власності автомобілем.
Відповідно до Постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 16.02.2009р. водій ОСОБА_2 визнаний винним у ДТП внаслідок порушення п.13.1 (не врахував дорожню обстановку та безпечну дистанцію, допустив зіткнення з автомобілем) правил Дорожнього руху і притягнутий до адміністративної відповідальності.
Внаслідок ДТП автомобіль, що належить на праві власності позивачу, отримав механічні пошкодження. Уточнивши позовні вимоги позивач просив стягнути з відповідачів у відшкодування матеріальної шкоди 26 584,24грн., у відшкодування моральної шкоди 10000грн., а також понесені судові витрати (а.с.100-102).
Представник відповідача ТОВ “ Іллічівськавтотранс” позов не визнав.
Відповідач ОСОБА_2 факт скоєння ДТП визнав , але своєї вини не визнає.
Третя особа ОСОБА_3 надала суду письмову заяву, відповідно до якої стверджує, що вона як власник транспортного засобу - автобуса марки “ БАЗ”, державний номер НОМЕР_1, передала у розпорядження, користування та управління вказаний транспортний засіб відповідачу - ТОВ “ Іллічівськавтотранс”.
Рішенням суду 1 інстанції від 30.11.2009р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ “ Іллічівськавтотранс” на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 26584, 24грн., у відшкодування моральної шкоди 2000грн., суму судових витрат 546грн.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди – відмовлено (а.с.118-120).
В апеляційній скарзі відповідач, ТОВ “ Іллічівськавтотранс” просить про скасування рішення, прийняття нового рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ “ Іллічівськавтотранс”, посилаючись на порушення судом 1 інстанції норм матеріального і процесуального права.
Представник позивача по довіреності ОСОБА_4 вважає рішення законним і обґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача, доводи скарги заперечення на неї, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення зміні з наступних підстав.
Задовольнивши частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд 1 інстанції стягнув з відповідача - ТОВ “ Іллічівськавтотранс” у відшкодування матеріальної шкоди 26584,24грн., у відшкодування моральної шкоди 2000грн. В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди – відмовлено.
Свій висновок відносно суми 26584,24грн. у відшкодування матеріальної шкоди суд 1 інстанції не обґрунтував. Колегія, перевіривши матеріали справи встановила, що сума 26584,24грн. складається: 10859,86грн. - втрата товарного виду автомобіля; 9723,00грн. - вартість виконаних ремонтних робіт; 25002,38грн. - вартість виконаних ремонтних робіт; 5000грн. - оплата за юридичні послуги; 480грн. – оцінка пошкодженого автомобіля; 500грн. – оцінка матеріальної шкоди експертом. З вказаної суми було виключено 24999грн. – сума страхового відшкодування, яку позивач отримав внаслідок ДТП від Міської страхової компанії.
Свій висновок в частині стягнення з відповідача 2000грн. у відшкодування моральної шкоди суд 1 інстанції обґрунтував тим, що відповідач в добровільному порядку відмовився відшкодувати шкоду, яка була заподіяна позивачу, позивач зазнав моральні страждання, що погіршило стосунки у його родині.
Дав оцінку доказам, що зібрані по справі, колегія погоджується з висновком суду щодо обов’язку відповідача, ТОВ “ Іллічівськавтотранс” відшкодувати позивачу матеріальну і моральну шкоду, яка була спричинена позивачу внаслідок ДТП.
Встановлено, що 16.01.2009р. на вул. Перемоги, в смт. Олександрівна, м. Іллічівськ Одеської області, з вини водія ОСОБА_2, який керував автобусом марки “БАЗ” державний номер НОМЕР_1 сталася ДТП. Вказаний автобус знаходився в оперативному управлінні відповідача, ТОВ “ Іллічівськавтотранс”, водій ОСОБА_2 керуючи автобусом виконував рейс за маршрутним листом, виданим ТОВ. Вказане підтверджується Постановою від 16.02.2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_2, актом огляду транспортного засобу, довідкою державної автомобільної інспекції, маршрутними листами (а.с.8,32,33, 74-78).
У відповідності з вимогами ч1ст.1172ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. З урахуванням зазначеного суд обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача, ТОВ “ Іллічівськавтотранс” матеріальної і моральної шкоди і про відмову в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
При визначені до стягнення у відшкодування матеріальної шкоди суми 26584,24грн. суд 1 інстанції включив у зазначену суму: 10859,86грн. - втрата товарного виду автомобіля; 9723,00грн. - вартість виконаних ремонтних робіт; 25002,38грн. - вартість виконаних ремонтних робіт; 5000грн. - оплата за юридичні послуги; 480грн. – оцінка пошкодженого автомобіля; 500грн. – оцінка матеріальної шкоди експертом. З вказаної суми було виключено 24999грн. – сума страхового відшкодування, яку позивач отримав внаслідок ДТП від “Міської страхової компанії”.
Колегія з вказаним розрахунком суми не погоджується і з урахуванням матеріалів справи, вважає необхідним суму у відшкодування матеріальної і моральної шкоди уточнити.
При визначені суми у відшкодування матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача колегія прийняла до уваги ЗВІТ №33/01 від 05.02.2009р. “По встановленню вартості відновлюваного ремонту і матеріальної шкоди по автомобілю позивача “TOYOTA RAF 4”, державний номер НОМЕР_2”, який був складений оцінювачем СПД ОСОБА_5.(а.с.16-25).
В ході розгляду справи було встановлено, що позивач сам запросив вказаного спеціаліста і наполягав на його висновку. Також встановлено, що висновок вказаного спеціаліста щодо оцінки пошкодженого автомобіля був прийнятий до уваги при виплаті позивачу ЗАТ “Міська страхова компанія” суми страхового відшкодування - 24999грн.
В ЗВІТІ №33/01 від 05.02.2009р. вартість матеріальної шкоди, в тому числі з урахуванням втрати товарного виду, складає 43340,52грн.(а.с.16-25).
При розгляді справи встановлено, що ЗАТ “Міська страхова компанія” за страховий випадок, пошкоджений автомобіль сплатила позивачу 24 999грн. Вказану суму він отримав, що підтверджено платіжними дорученнями (а.с.91-94).
З урахуванням отриманих позивачем сум страхової компенсації, у відшкодування матеріальної шкоди визначається сума 18341,52грн.( 43340,52 - 24 999).
Колегія вважає, що акти виконаних робіт, квитанції про оплату виконаних робіт, які позивачем приєднані до матеріалів підтверджують факт виконання ремонтних робіт автомобіля позивача. З урахуванням вимог закону відшкодовується лише шкода, яка була спричинена позивачу внаслідок ДТП, тому при визначені суми у відшкодування матеріальної шкоди колегія прийняла до уваги висновок спеціаліста, який оглядав пошкоджений автомобіль і встановив суму матеріальної шкоди( а. с. 16-25).
У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати ( сума судового збору, витрати, пов’язані з розглядом справи, витрати на правову допомогу, витрати, пов’язані з залученням спеціаліста).
Позивач сплатив за виготовлення ЗВІТУ №33/01 від 05.02.2009р. відповідно до квитанції 500грн.(а.с.6) Колегія вважає необхідним стягнути з відповідача, ТОВ “ Іллічівськавтотранс” на користь позивача 500грн. Всього 18841,52грн.( 18341,52 +500).
Вимоги позивача про стягнення з вказаного відповідача на його користь 480грн., задоволенню не підлягають. Відповідно до квитанції - 480грн. позивачем сплачено на рахунок ТОВ” ВТП” Інжпроект”, який виконував ремонтні роботи автомобіля позивача. Вартість ремонтних робіт була врахована при визначені суми у відшкодування матеріальної шкоди(а.с.11).
Вимоги позивача про стягнення на його користь 5000грн. за правову допомогу також задоволенню не підлягають. В підтвердження цієї частини вимог позивач надав договір від 10.02.2009р., про надання правової допомоги, що був укладений між ним і СПД адвокатом ОСОБА_6.(а.с.59-60). Між тим, в матеріалах справи відсутні докази тому, що вказаний адвокат приймала участь при розгляді справи. В апеляційному суді інтереси позивача представляв по довіреності ОСОБА_4
Колегія також дійшла висновку зменшити суму у відшкодування моральної шкоди. ДТП сталася 16.01.2009р., з урахуванням доказів щодо виконаних ремонтних робіт автомобіль позивача, що належить йому на праві власності відремонтований 07.02.2009р., інших доказів моральних страждань позивач не надав, тому колегія вважає можливим зменшити суму у відшкодування моральної шкоди до 1000грн.
Оскільки колегія змінює рішення в частині сум у відшкодування матеріальної і моральної шкоди, що стягуються з ТОВ ““ Іллічівськавтотранс” у відповідності з вимогами ст. 314ч2 ЦПК України по справі постановляється нове рішення.
Керуючись ст. ст. 303,307ч1п3,309ч1п3,314ч2,316,317,319 ЦПК України, судова колегія,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівськавтотранс” задовольнити частково, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 30.11.2009р. по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівськавтотранс”, ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди – змінити, виклавши резолютивну частину рішення в новій редакції.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівськавтотранс”, ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівськавтотранс” на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 18341,52 (вісімнадцять тисяч триста сорок одну грн. 52коп.), 500грн. - судові витрати, всього 18 841грн.52коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівськавтотранс” на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000грн.( одна тисяча грн).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівськавтотранс” на користь ОСОБА_1 судові витрати 86грн.
В решті рішення суду 1 інстанції від 30.11.2009р. залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців через суд касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.
Галушко Л.А.
Гайворонський С.П.