АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Виноградової Л.Є..,
Гайворонського С.П.,
за участю секретаря Шкрабак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2009 року про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу, у цивільній справі за заявою закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (далі - ЗАТ КБ “ПриватБанк”) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2,
встановила:
ЗАТ КБ “Приватбанк” звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 в сумі 10280,86 грн., яка включає заборгованість по відсоткам, пеню та штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язання за кредитним договором.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2009 року ЗАТ КБ “ПриватБанк” було відмовлено у прийнятті вказаної заяви.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 29 вересня 2009 року строк на апеляційне оскарження ухвали суду апелянту був поновлений.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ “ПриватБанк” просить ухвалу суду скасувати і передати питання про видачу судового наказу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення суддею норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя виходив з того, що із заяви і поданих документів вбачається спір про право, оскільки строк дії кредитного договору на момент звернення заявника до суду не збіг і заявником не ставиться питання про розірвання цього договору.
Проте такий висновок є помилковим і не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, між ЗАТ КБ “ПриватБанк” (заявником) та ОСОБА_2 (боржником) був укладений кредитний договір, згідно якого заявник надав боржнику кредит у сумі 4303 , 98 грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.09.2009 року.
__________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Ільченко Н.А. Справа № 22 ц- 4729/09
Доповідач: Сегеда С.М. Категорія: ЦП: 27
Відповідно до умов договору, боржник повинен був надавати Банку щомісячний платіж, який складається з нарахованих до сплати відсотків, частки заборгованості за кредитом, комісії та інших витрат.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.З ст. 549 ЦК України).
У відповідності з ч. 1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, умовою видачі судового наказу є вимога, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Колегією суддів встановлено, що заява ЗАТ КБ “ПриватБанк” про видачу судового наказу містить всі необхідні умови, встановлені законом, а саме:
- вимоги про стягнення з боржника кредитної заборгованості (грошових коштів);
- вимоги про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом;
- вимоги про стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом;
- вимоги про сплату пені та штрафних санкцій.
Таким чином, заява про видачу судового наказу ґрунтується на підставі кредитного договору, тобто правочині, вчиненому у письмовій формі.
Підставою, яка породила право заявника звертатись до суду про стягнення з боржника всієї суми кредиту з нарахуванням пені та штрафних санкцій, є несвоєчасне виконання боржником зобов'язання, передбаченого кредитним договором.
Договір, який уклали сторони, є дійсним, не оспорений сторонами, а тому слід виходити із того, що внутрішня воля сторін відповідала їх волевиявленню.
Тому безспірні вимоги з договору, до яких додані документи про належне обчислення заборгованості за кредитом, процентів, комісійних за його користування, пені та штрафних санкцій можуть бути розглянуті в наказному провадженні.
Враховуючи, що із заяви і поданих документів не вбачається спір про право, правильність обчислення банком суми пені та штрафів судом або боржником не спростована, передбачених законом підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу у суду не було.
Керуючись ст. 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. З ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2009 року про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду в порядку ст.102 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.
Судді апеляційного суду Одеської області: \підпис С.М. Сегеда
\підпис Л.Є. Виноградова
\підпис С.П. Гайворонський
Вірність копії посвідчую, суддя Сегеда С.М.