Єдиний унікальний № 946/7620/19

Провадження № 1-кп/946/305/21

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

21 травня 2021 року                                                        м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Волкова Ю.Р.,

за участю: секретаря судового засідання Кріпакової К.Т.,

учасники судового провадження:

прокурор         Богдєв М.С.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Міркун С.М.

провівши в місті Ізмаїл Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160150001089, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченкове Кілійського району Одеської області, не одружений, офіційно не працюючий, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

-30.03.2010 року Кілійським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 121, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 296, 70 КК України до 6 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців;

-08.10.2014 року Кілійським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком тривалістю 2 роки;

-24.12.2015 року Кілійським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

-13.05.2016 року Кілійським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі. В силу ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано 1 рік позбавлення волі, не відбутий за вироком Кілійського районного суду Одеської області від 24.12.2015 року та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 березня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком дії до 24 травня 2021.

Прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури подано суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на шістдесят днів, в якому прокурор посилається на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зникли, а саме є всі підстави вважати що при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, він може продовжити злочинну діяльність і продовжити вчиняти злочини, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Міркун С.М. в судовому засіданні заперечують проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просять змінити його на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ризики заявлені прокурором в судовому засіданні не доведені.

Суд заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Так, згідно п. 1 абз. 6 Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) № 558-ІХ від 13.04.2020 року (далі- ЗУ Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення») встановлено у разі неможливості, у визначений КПК строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьої статті 35 КПК України, або розглянути головуючим, а за його відсутності – іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому законом, у зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про розгляд зазначеного клопотання в одноособовому складі головуючим суддею Волковим Ю.Р.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частинами 3, 5 ст. 199 КПК, якими суд керується на підставі ч. 2 ст. 331 КПК, передбачено, що суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Європейського суду з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Так, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а тому хоча тяжкість обвинувачення і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд дійшов висновку про наявність чітких ознак того, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_1 на свободу, а тому строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працює та те, що запобіжний захід ОСОБА_1 обирався на досудовому розслідуванні, не допитувались всі свідки. Крім того, колегія суддів враховує відомості про особу обвинуваченого, стан його здоров`я.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 199,331,370-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Міркуна С.М. – відмовити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу обраного відносно ОСОБА_1 – у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 12 липня 2021 року.

Ухвала щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 12 липня 2021 року.

Копію ухвали направити до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» – для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику – до відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду Ю.Р. Волков