АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

     У Х В А Л А

                   І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    10 листопада 2009 року                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :  

                  головуючого             Сегеди С.М.,

суддів:                 Виноградової Л.Є.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря         Шкрабак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод” на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2009 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод” (далі ЗАТ „Ізмаїльський винзавод”) про захист порушеного авторського права, про припинення підготовчих дій у порушенні авторського права та стягнення компенсації в розмірі 5250 грн., про визнання дій недобросовісною конкуренцією, про захист від недобросовісної інформації, про заборону використання етикеток „Українське Вино”, про знищення зображення „Українське Вино” та усунення його з будь-яких об`єктів, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес Вин” (далі – ТОВ „Бізнес Вин”), товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова спілка” (далі – ТОВ „Торгово-промислова спілка”),

                                встановила:

06 червня 2008 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 5 червня 2008 року йому було повідомлено ТОВ „Бізнес Вин” про те, що в рекламному проспекті „УКРАЇНСЬКЕ ВИНО УКРАЇНСЬКА ЯКІСТЬ” виготовлено і розлито ЗАТ „Ізмаїльський винзавод”  вказано, що ексклюзивний дістрібютер продукції PURЕ РАК ТОВ „Торгово-промислова спілка”, в асортименті в упаковках вина; „Сонце в бокалі”, „Тамянка”, „Ізабелла”, „Кагор”, „Кадарка” з позначенням у верхній частині упаковки „УКРАЇНСЬКЕ ВИНО” з вензелем літери „В”, які також вказані на упаковках з вином цим виробником: „Шардоне вино”, „Каберне вино”, „Чарівна ніч вино”, „Мускат таіс вино”, „Хуторянка вино”.

    Посилаючись на те, що в даному випадку порушено його право не тільки як власника виключного права інтелектуальної власності на твір, але як власника на знак для товарів та послуг, за ліцензійними договорами, а також як споживача, просив суд визнати порушення авторського права відповідачем у справі і зобов'язати   припинити   підготовчі дії в порушенні авторського права, та стягнути компенсацію в розмірі 5250 грн. Також просив визнати дії відповідача недобросовісною конкуренцією за ознаками вчинення ЗАТ  „Ізмаїльський винзавд” порушення, передбаченого ст.ст. 1,4,6 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді дій у конкуренції, що суперечать торговим чесним звичаям у підприємницькій діяльності, а також за ознаками недобросовісної конкуренції, визначеної у п. З частини третьої ст. 10 Віз (Недобросовісна конкуренція) Паризької конвенції „Про охорону промислової власності” від 20 березня 1883 року;   заборонити ЗАТ „Ізмаїльський винзавд” і ТОВ

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції:  Боярський О.О.                         Справа № 22ц- 4889/09

    Доповідач: Сегеда С.М.                                 Категорія: ЦП: 14    

                              2.

„Торгове-промислова спілка”, використовувати під час виробництва та реалізації етикетки алкогольних напоїв на упаковках  РІТКЕ  РАК  і пляшках з позначенням  „УКРАЇНСЬКЕ ВИНО”

 наступних вин: „Сонце в   бокалі”, „Тамянка”, „Кадарка”,   „Кагор”, „Ізабелла” „Шардоне вино”, „Каберне вино”, „Чарівна ніч вино”, „Мускат таіс вино”, „Хуторянка вино”, а також: виключити ці  позначення  із  рекламних  матеріалів,  прайс-листів  рекламних проспектів тощо;  зобов'язати

ЗАТ „Ізмаїльський винзавд” відновити становище, яке існувало до порушення права, для чого знищити виготовлені зображення з колереткою „УКРАЇНСЬКЕ ВИНО” та усунути з будь-яких об'єктів, що знаходяться у власності ЗАТ „Ізмаїльський вин завод” або у його дістрібютора ТОВ „Торгово - промислова спілка”, або інших дістрібюторів.

У процесі розгляду справи представник позивача подав до суду заяву про уточнення та зміни до позовної заяви від 29.01.2009 року, в якій просив суд у зв'язку з підписанням відповідачем мирової угоди від 05.12.2008 року, направленням її сторонам по справі та наданими письмовими додатковими доказами, позов задовольнити, з наступними позовними  вимогами: виключити з оформлення   упаковки    PURЕ   РАК,   (вина   „Сонце    в    бокалі”,    „Тамянка”, „Кадарка”, „Кагор”,  „Ізабелла”. „Шардоне вино”,  „Каберне вино” елемент,    який відтворює зображення пляшки 0,7 л. під час виробництва та реалізації готової алкогольної продукції.

ЗАТ „Ізмаїльський, вин завод” і ТОВ „Торгово-промислова спілка” зобов’язати змінити колеретку з позначенням „УКРАЇНСЬКЕ ВИНО” на таку, яка не може бути ідентифікована до ступені змішаності або така, яка може вводити споживача в оману з колереткою алкогольної продукції, яку використовує третя особа ТОВ „Бізнес Вин” по наступним винам: „Сонце в бокалі” „Тамянка”, „Кадарка”, „Кагор”, „Ізабелла”, „Шардоне вино”, „Каберне вино”, „Чарівна ніч вино”, „Мускат таіс вино”, „Хуторяночка вино”; змінити на етикетках ЗАТ „Ізмаїльський вин завод” шрифт слова „Каберне”.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі.

Зазначене рішення оскаржено в апеляційному порядку ЗАТ „Ізмаїльський Винзавод”.

      Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року строк на апеляційне оскарження судового рішення апелянту був поновлений.    

      В апеляційній скарзі ЗАТ „Ізмаїльський Винзавод” ставить питання про скасування зазначеного судового рішення і ухвалення нового – про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги,  колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Із оскаржуваного судового рішення вбачається, що представники відповідача та третьої особи визнали уточнені позовні вимоги у повному обсязі, при цьому наполягали на ухваленні судового рішення, а не ухвали про закриття провадження у справі, у зв’язку з укладенням мирової угоди (а.с.177).

Проте, апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що його представник у судовому засіданні не визнавав позовних вимог, а лише надав суду варіант мирової угоди, з якою запропонував ознайомити позивача.

На цьому судове засідання було закінчене і сторонам була надана можливість ознайомитись з уточненими позовними вимогами позивача та варіантом мирової угоди відповідача.

Апелянт в суді апеляційної інстанції наполягав на тому, що судового розгляду у справі та судових дебатів за участю їх представника не було, крім того судове рішення у справі 03 лютого 2009 року також не ухвалювалось.

В якості доказів апелянт потребував від суду копію звукозапису судового процесу від 03 лютого 2009 року, однак йому було відмолено у цьому.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції за клопотанням представника апелянта був допитаний в якості свідка ОСОБА_5, який приймав участь у судовому засіданні 03.02.2009 року в якості представника апелянта (а.с.173-174).

                               3.

Із його показань слідує, що після того, як йому вручили копію уточнених позовних вимог, а він надав суду запропонований варіант мирової угоди, судове засідання було закінчене для ознайомлення представників сторін із зазначеними документами. В подальшому, за його участю не було ні судових дебатів, ні ухваленого судового рішення.

При цьому він зазначив, що позовні вимоги не визнавав, а тільки дав згоду на отримання заяви про уточнення позовних вимог, про що він власноручно написав у цій заяві (а.с.149-зв.).

Крім того, із пояснень у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представника позивача ОСОБА_2. – ОСОБА_6 слідує, що він особисто приймав участь у судовому засіданні 03.02.2009 року, а його довіритель ОСОБА_2 був відсутнім.

Однак, згідно протоколу судового засідання, його участь не зафіксована. Натомість зафіксована участь позивача  ОСОБА_2

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що доводи апелянта про те, що у справі 03 лютого 2009 року за участю їх представника не було ні судового засідання, ні судових дебатів, судового рішення також не ухвалювалось, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи і не спростовані ними.

Крім викладеного, даний висновок судової колегії ґрунтується на наступних доказах.

На а.с. 173-174 мається протокол судового засідання, ведення якого не передбачено діючим цивільно-процесуальним кодексом України, а тому судова колегія не приймає його до уваги в якості доказів проведення судового засідання.

Так, у відповідності до ст. 197 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.

Матеріали справи не містять ні журналу судового засідання, ні його технічного запису, що свідчить про відсутність судового засідання 03.02.2009 року.

Судова колегія не приймає до уваги довідку суду про розгляд справи без повної фіксації судового засідання, оскільки заяв від осіб, які брали участь у справі, про можливість проведення судового засідання без повної фіксації за допомогою технічного запису, та доказів про несправність технічних засобів фіксування судового засідання, матеріали справи не містять (а.с.172).

 При цьому судова колегія зазначає, що у відповідності до  ст. 10 ЦПК  України  цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності  сторін.  Сторони та  інші особи, які  беруть  участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження  та  доведення  перед судом їх  переконливості.  Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи свідчать про те, що судом не виконані вищезазначені вимоги цивільно-процесуального законодавства і сторони були позбавлені права на змагальність і диспозитивність судового процесу.

Судова колегія також зазначає, що задовольняючи позовні вимоги про вчинення певних дій ТОВ „Торгово промислова спілка”, судом не було враховано, що зазначена юридична особа не є відповідачем у справі, а є лише третьою особою, тому у суду не було підстав вирішувати питання про її права та обов’язки.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, та підтверджено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником третьої особи - ТОВ „Торгово-промислова спілка”, вони взагалі не викликались у судове засідання на 03.02.2009 року, а тому також були позбавлені можливості приймати участь у справі, що є недопустимим.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України розгляд судом справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у ній, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.  

                              4.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

    У відповідності до п. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що судом допущені грубі порушення норм процесуального права, судове рішення не може бути визнано законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню  з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З цих підстав, вимоги апелянта про ухвалення нового рішення у справі задоволенню не підлягають.

При новому розгляді справи суду належить визначитись із об’ємом і характером позовних вимог а також заперечень проти них, залучити до участі у справі всіх осіб, у відношенні яких будуть вирішенні питання про їх права та обов’язки, дати оцінку доказам у справі, якими сторони обгрунтовують свої вимоги і заперечення, у відповідності до вимог матеріального і процесуального права ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 311, ст.ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

        ухвалила:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод” задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді апеляційного суду Одеської області:     \підпис     С.М. Сегеда

                                \підпис     Л.Є. Виноградова  

                                \підпис     Н.А. Кононенко

    Вірність копії посвідчую, суддя                     С.М. Сегеда