АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія: постанова про      Головуючий у 1-й інстанції: Чернієнко С.А.

               закриття справи               Доповідач: Царюк В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного

суду Миколаївської області

у складі: головуючого –  Царюка  В.В.

суддів – Войтовського  С.А.,  Куценко  О.В.

за участю прокурора – Арачковськоо  В.Л.,  особи  щодо   якої   порушена   кримінальна   справа  -  ОСОБА_1  та  його   захисника  -  адвоката  ОСОБА_2

22 квітня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  справу за апеляцією старшого помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.04.2010 року, якою

- скасована постанова начальника Миколаївського зонального відділу ВСП Шевченка А.В. від 19.02.2010 року про порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та постанова начальника Миколаївського зонального відділу ВСП Шевченка А.В. від 27.02.2010 року про порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 296 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою начальника Миколаївського зонального відділу ВСП від 19.02.2010 року та від 27.02.2010 року  були порушені кримінальні справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 296 КК України.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.04.2010 року, за скаргою ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, постанови начальника Миколаївського зонального відділу ВСП Шевченка А.В. від 19.02.2010 року та від 27.02.2010 року були скасовані.

Задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_2, який просив скасувати постанови про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_1, суд послався на те, що начальник Миколаївського зонального відділу ВСП Шевченко А.В. не є органом дізнання у справах про такі діяння та не мав права виносити вищезазначені постанови про порушення кримінальних справ.

В апеляції старший помічник військового прокурора Миколаївського гарнізону просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.04.2010 року та направити кримінальну справу до військової прокуратури Миколаївського гарнізону для провадження досудового слідства у справі. На думку апелянта постанова суду підлягає скасуванню, оскільки вона є незаконною та не обґрунтованою. Апелянт зазначив, що суд, розглядаючи справу не врахував її специфіку, а саме,  визначаючи повноваження ВСП, в частині правомірності порушення кримінальних справ, не взяв до уваги ЗУ «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» яким регламентовано діяльність цієї служби, так само, не вірно трактував застосоване у постанові законодавство, та допустив, ще низку порушень, в результаті чого ухвалив рішення, яке проти ричить чинному законодавству.

Заслухавши   доповідь  судді,   прокурора,  який  підтримав    апеляцію,  думку   особи,  щодо  якої   порушена   кримінальна  справа  - ОСОБА_1  та  його   захисника  -   адвоката   ОСОБА_2,  які   заперечували   проти   задоволення   апеляції   прокурора,  вивчивши   матеріали  справи,  колегія  суддів   вважає,  що  апеляція  прокурора    підлягає   частковому   задоволенню,  виходячи   з  наступного.

При   розгляді  скарги   на  постанову   органу   дізнання   про   порушення    кримінальної   справи  відносно   ОСОБА_1  суд  першої   інстанції,  в  порушення  вимог   ч.12,13  ст.236-8  КПК   України  вдався  до   аналізу   обставин,  які   не   підлягають   дослідженню   під  час  розгляду  цієї  категорії  справ.

Так,  при  розгляді   скарги,  відповідно   до   вищевказаної   норми  КПК,  суд   повинен   перевіряти    лише  питання   щодо   додержання  органом,  який  виніс   постанову,  вимог   ст.. 94,97,98 КПК  України,  а  також  наявність   приводів  і   підстав  для  порушення   кримінальної  справи,    та  законність   джерел   отримання  даних,  які  стали   підставою   для   порушення   кримінальної   справи.  

Однак,  як  вбачається  зі   змісту   постанови   суду   від  14.04.2010  року,  ці  питання   залишились   поза   увагою   суду.  Разом   з  тим,  суд  вдався   до   аналізу     положень   ч.3  ст.101  КПК  України  та.  на  підставі   своїх   висновків   лише  в    цій   частині,  передчасно,  на  думку   колегії   судді,   прийняв  рішення   про  скасування   постанови   органу  дізнання    про   порушення   кримінальної   справи  відносно   ОСОБА_1

Таким  чином,   колегія   суддів   вважає,  що   суд  першої  інстанції  вийшов   за  межі   кола   тих  питань,  які   він   повинен   вирішувати   при   розгляді   скарги   на   постанову   про   порушення  кримінальної  справи,  а  це   перешкодило   суду    постановити  по   справі   законне,  обґрунтоване    і  справедливе   рішення.

За  таких   обставин,  постанова   суду   підлягає   скасуванню,   а    справа   направленню   на   новий  судовий   розгляд,  під  час  якого   суду   першої   інстанції   слід  розглянути   справу  у  повній  відповідності   до   вимог  ст..  236-8  КПК   України   та  прийняти   законне  і  обґрунтоване   рішення.

Керуючись  ст..366,367  КПК  України,  колегія  суддів,-

                 У  Х   В  А   Л   И  Л  А   :

 Апеляцію   ст..помічника   військового   прокурора   Миколаївського   гарнізону – задовольнити  частково.

Постанову  Центрального  районного  суду  м.  Миколаєва   від   14.04.2010  року ,  якою   скасовані  постанови   начальника   ВПС  від  19.02.2010 р.  та  27.02.2010 р.   про  порушення   кримінальної   справи     відносно  ОСОБА_1  -  скасувати,  а    справу  направити  на   новий   судовий  розгляд   у  той  же  суд,  але   в   іншому  складі   суду.

Головуючий :

Судді :