Судове рішення #9415999

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

           Справа №  10-34/2010                       Головуючий у 1-й інстанції: Кріль М.Д.

           Категорія: запобіжний захід                            Доповідач: Царюк В.В.

                                               

                                        У   Х   В   А   Л   А

                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області                        

у складі:  головуючого -   Царюка  В.В.

суддів  : Войтовського  С.А.,  Карпія  В.М.  

за участю прокурора  - Максимишина  О.Л.,  обвинуваченого  ОСОБА_1,  його законного   представника  -  ОСОБА_2  та   захисника  ОСОБА_3

                       

18 лютого 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  справу за апеляцією помічника прокурора Снігурівського району Миколаївської області на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 12.02.2010 року, якою відмовлено в обрані запобіжного заходу у виді взяття під варту, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Снігурівка, Миколаївської області, раніше не судимого,-

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

Органами  досудового  слідства  ОСОБА_1  обвинувачується  у  тому,  що  19.09.2009  року  за  попередньою  змовою    з  ОСОБА_4  проникли  у  приміщення   адміністративної  будівлі  ТОВ  «Ареал-Снігурівка»,  звідки  таємно  викрали    металевий  сейф  з  документами  та  грошима   в  сумі  18048,43  грн.

Крім  того,  ОСОБА_1  13.10.2009  року   за  попередньою  змовою  з   ОСОБА_5   проникли  в   приміщення     кафе  «Перлина «  у  м.  Снігурівці  Миколаївської  області,  звідки  таємно   викрали   майно  на  загальну  суму  4549,30  грн.

Начальник СВ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області звернувся з поданням до Снігурівського районного суду Миколаївської області про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття   під варту,  мотивуючи тим, що  ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, перебуваючи на волі може перешкодити встановленню істини по справі, ухилитися від слідства і суду та продовжувати   вчиняти   злочини.

Відмовляючи в задоволенні зазначеного подання суд послався на те, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, до кримінальної відповідальності притягується вперше, про причетність до скоєння суспільно-небезпечного діяння добровільно повідомив правоохоронні органи, вину визнав повністю. Беручи до уваги запевнення ОСОБА_1 про те, що злочинною діяльністю займатися не буде та буде своєчасно з'являтись на виклики слідчого та суду, суд прийшов висновку що утримання його під вартою є занадто суворим запобіжним заходом.

В апеляції помічник прокурора Снігурівського району Миколаївської області просить скасувати постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 12.02.2010 року та направити справу на новий судовий розгляд в той же суд. Вважає зазначену постанову не обґрунтованою   та такою, що підлягає скасуванню , оскільки при винесенні постанови про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_1 всупереч положенню ст. 150 КПК України судом не враховано ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого останній обґрунтовано підозрюється і який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та такий, за яке може бути призначене покарання більше 3 років позбавлення волі. Крім того, в порушення вимог ст. 150 КПК України судом не враховано дані, які визначають особу підозрюваного з точки зору виду його діяльності. Зокрема, судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 ніде не навчається і не працює.

Також судом безпідставно не враховано те, що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна за епізодами від 19.09.2009 року та 13.10.2009 року разом та за попередньою змовою з іншими особами. Тобто в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки повторності і підтвердження того, що він схильний до продовження злочинної діяльності.

Крім того, внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 спричинено збитки ТОВ «Ареал-Снігурівка» на суму - 18 048,43 гривні, однак, на час розгляду подання, заходів до відшкодування збитків обвинуваченим ОСОБА_1 або його законним представником не вжито.  

Заслухавши  доповідь  судді,  прокурора,  який   підтримав   апеляцію,  пояснення   обвинуваченого  та   думку   його   захисника   і   законного    представника,  які  заперечували   проти   задоволення   апеляції   прокурора,  вивчивши  матеріали   справи   та   перевіривши  доводи  апеляції  колегія   суддів  дійшла   слідуючого.

Як   вбачається   зі   змісту  постанови   суду  при  розгляді   подання   слідчого   про  обрання   запобіжного   заходу   ОСОБА_1  суд   вірно   встановив  фактичні  дані,  які   впливають   на   необхідність   обрання   обвинуваченому   ОСОБА_1  запобіжного   заходу   у   виді   взяття   під  варту,  а  саме:  дані  про  фактичну   причетність   обвинуваченого   до   вчення   злочинів,  у   яких  він   обвинувачується,  його   роль  у   вчиненні   цих   злочинів,  поведінку   після   вчинення   злочинів  та   дані   про   особу  обвинуваченого.

Так,  суд  вірно   встановив,  що   ОСОБА_1   про   злочини,  які   він   вчинив,  добровільно   повідомив   правоохоронні   органи   і  щиросердечно   зізнався     за   яких   обставин  та   з   ким   він   вчиняв  протиправні   дії. З  даних  про  його  особу   вбачається,  що   ці  дії   він  вчиняв   у  неповнолітньому   віці  і  раніше  таких  дій   не   вчиняв. Більш  того,  як   вбачається   з матеріалів   кримінальної   справи,  ОСОБА_1    виховується   у  родині   з   обома   батьками,   які   мають  на  нього   достатній   позитивний   вплив,  і   по місцю  жительства   характеризується    добре.

З  огляду  на   вищенаведене,  колегія  суддів   вважає,  що   судом   першої   інстанції   вірно   прийнято   рішення   про   відсутність   необхідності   обрання   ОСОБА_1  запобіжного   заходу   у  виді   взяття   під  варту,  оскільки  його   належну  процесуальну   поведінку   під  час   проведення   досудового   слідства   можливо   забезпечити   і   за   допомогою   менш  суворої  міри   запобіжного   заходу.

Посилання   прокурора  на  те,  що   суд  при   розгляді   справи   якимось  чином   порушив   вимоги  ст..  150  КПК   України,  на  думку   колегії   суддів,   є   безпідставними   і   голослівними.

Сама  по  собі   тяжкість   вчиненого   злочину  не  може   бути    єдиною   підставою   для   обрання   обвинуваченому   найбільш   суворого   запобіжного   заходу. Будь-яких   інших  даних  про  те,  що   ОСОБА_1   може   продовжити   злочинну   діяльність,  перешкоджати  встановленню   істини  по  справі   або   ухилитись   від   слідства  та   суду    у   матеріалах  справи   немає.  Не  наведено  таких  даних  і   у   апеляції   прокурора.

За  таких   обставин,  колегія  суддів  вважає  рішення   суду   першої   інстанції   про   відмову  в   обранні  ОСОБА_1   запобіжного   заходу   у  виді   взяття   під  варту   законним   та   обґрунтованим  і  не   вбачає   підстав   для   задоволення   апеляції   прокурора.

Керуючись  ст..ст. 365, 366  КПК  України,  колегія  суддів,-

               У   Х   В   А   Л   И   Л   А   :

Постанову   Снігурівського  районного  суду   Миколаївської  області   від  12.02.2010  про   відмову  в   обранні  ОСОБА_1  запобіжного   заходу   у   виді   взяття   під  варту -  залишити  без   змін, а  апеляцію   прокурора   на  цю  постанову  -  залишити  без   задоволення.

Головуючий :

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація