АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

           Справа №  10-78/10               Головуючий у 1-й інстанції: Захарченко Д.В.

           Категорія: запобіжний захід                    Доповідач: Царюк В.В.

                                        У   Х   В   А   Л   А

                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області                        

у складі:  головуючого -   Царюка  В.В.

суддів  : Дзюби  Ф.С.,  Пустовара  М.Л.  

за участю прокурора   Максимишина  О.Л.                      

25 березня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.03.2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Миколаєва, раніше не судимому,-

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України продовжено строк тримання під вартою до 3 місяців.

Органами  досудового  слідства   ОСОБА_1   обвинувачується  у  тому, що незаконно зберігав з метою збуту та незаконно збував особливо - небезпечний наркотичний засіб – канабіс .

16.03.2010 року  Слідчий СВ Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з поданням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 до 3 місяців.

Задовольняючи подання слідчого, суд послався на те, що по даній кримінальній справі, необхідно провести ще ряд слідчих дій, для чого знадобиться додатковий термін. Разом з тим зазначив, що підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного у відношенні ОСОБА_1 судом не вбачається.

В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.03.2010 року, а справу направити на новий судовий розгляд в той самий суд в іншому складі. Вважає зазначену постанову такою, що підлягає скасуванню , оскільки була підписана суддею без ознайомлення з її змістом, на що вказує наявність в постанові суттєвої помилки  в  даті. На думку апелянта, наведене свідчить про необ’єктивність та упередженість судді щодо зазначеної кримінальної справи. Також ОСОБА_1 стверджує, що інкримінованого йому злочину не скоював, справа відносно нього була сфабрикована, а знайдені в нього наркотичні засоби були підкинуті співробітниками міліції. Разом з тим ОСОБА_1 вважає, що підстав для тримання його під вартою не має, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, підстав ухилятися від слідства у нього не має.

Заслухавши  доповідь  судді,   думку  прокурора,  який  вважав,  що  апеляція не  підлягає   задоволенню,  вивчивши  матеріали  справи,   колегія   суддів  дійшла   слідуючого.

Висновки   суду   першої   інстанції   про   неможливість   закінчити   розслідування   по   кримінальній   справі   відносно   ОСОБА_1  у   двомісячний   термін  -   є   об’єктивними   та   обґрунтованими.  Цей  строк,  у   відповідності   з  діючим  кримінально-процесуальним   законодавством,  слідчим   продовжений  до   3-х  місяців. Продовжуючи  строки   тримання   ОСОБА_1   під  вартою,  як  міру  запобіжного  заходу,  суд   вірно   послався  на  те,  що   підстав   для   зміни     цього   запобіжного   заходу  немає.  Як  і   на   момент   обрання   такого   запобіжного   заходу,  так   і  на  даний  момент  ОСОБА_1   органами   досудового   слідства   обвинувачується   у   вчиненні   двох  епізодів   тяжкого   злочину,   по   місцю  його   жительства   були   знайдені   та  вилучені   працівниками   міліції   наркотичні  засоби,  які   йому   ж   інкримінуються   також  як   злочин.  За  таких   обставин,  посилання   суду   першої   інстанції  на  те,  що   ОСОБА_1  може   продовжити   злочинну   діяльність  -  є  слушними   і   цілком   обґрунтованими.

Посилання   обвинуваченого   на  те,  що  він   злочинів  не  вчиняв,  не   можуть   бути   взяті   у   повній  мірі   до   уваги,  оскільки   під  час   вирішення   питання  про   продовження  строків   тримання   обвинуваченого   під   вартою,  суд  не  вправі  розглядати  питання   доведеності   чи  недоведеності   його   вини   у   вчиненні   злочинів,  а   також   інші  питання,  які   будуть   досліджуватись  судом   під  час  розгляду   справи  по  суті.

Не  є   суттєвим   і  посилання   апелянта   на  допущену  судом   технічну помилку,  пов’язану   з  датою  обрання   обвинуваченому   запобіжного  заходу.  На  думку   колегії   суддів,  ця  помилка  не  свідчить  про  упередженість  суду   або   його  необ’єктивність.

Виходячи   з   вищевикладеного,  керуючись  ст..ст.  365,  366   КПК   України,  колегія   суддів,-

                    У  Х  В   А   Л   И   Л   А   :

Постанову   Ленінського   районного  суду  м. Миколаєва   від   16.03.2010  року  про   продовження   ОСОБА_1   строків   тримання  під   вартою   до   3-х  місяців  -  залишити без  змін,  а  апеляцію   ОСОБА_1   на  цю постанову  -  залишити  без  задоволення.

Головуючий :

Судді :