АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

           Справа № 11-17/10                       Головуючий у 1-й інстанції: Дірко І.І.  

           Категорія: ст. 307 ч.2 КК України            Доповідач: Царюк  В.В.

                       ст. 309 ч.1 КК України

                                        У   Х   В   А   Л   А

                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області                        

у складі:  головуючого -   Царюка  В.В.

суддів  :  Пустовара   М.Л.,  Чернявського  М.Л.

за участю прокурора   Баранкевича  С.О.,  засудженого  ОСОБА_1                      

21 січня 2010 року розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.11.2009 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Жовтневе Миколаївського району Миколаївської області , раніше судимий: 12.11.2003 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 12.08.2006 року. Прож.: АДРЕСА_1,-

засуджений за ст. 307 ч.2 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому  на праві власності  майна;

-  за ст. 309 ч.1 КК України до одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на шість років з конфіскацією всього належного йому  на праві власності  майна.

Згідно вироку, ОСОБА_1   визнаний винним в тому, що восени 2008 року у не встановленої в ході досудового слідства особи, незаконно, без мети подальшого збуту придбав особливо-небезпечний наркотичний засіб – канабіс, загальна вага якого у висушеному стані становить 12,5 грамів, яке незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 до 30.03.2009 року, доки наркотичний засіб не був виявлений та вилучений в ході проведення співробітниками міліції обшуку.

Крім цього, у не встановленому в ході досудового слідства місці, у не встановленої особи, ОСОБА_1 придбав з метою подальшого збуту особливо-небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, який незаконно зберігав при собі та за місцем своєї роботи, в приміщені ларьку «Ремонт взуття», який знаходиться на перехресті вул. 1Слобідська та вул. Севастопольська в м. Миколаєві.

22.01.2009 року о 10 годині 50 хвилин ОСОБА_1 знаходячись на місці своєї роботи в приміщені ларьку «Ремонт взуття» на перехресті вул. 1- Слобідська та вул. Севастопольська в м. Миколаєві, в ході проведення оперативної закупівлі, незаконно збув громадянину ОСОБА_2 1 мл. ацетильованого опію, що в перерахунку на суху речовину складає 0,037 гр., отримавши грошове винагородження в сумі 50 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_1, 30.03.2009 року біля 13 години 00 хвилин за адресою АДРЕСА_2, придбав у  невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 2 мл. ацетильованого опію, частину якого ОСОБА_1 вжив сам, а іншу частину особливо-небезпечного наркотичного засобу, яка залишилась в розмірі 1 мл., що в перерахунку на суху речовину складає 0,084 гр., ОСОБА_1 того ж дня о 13 годині 30 хвилин, знаходячись за місцем своєї роботи, в ході проведення оперативної закупівлі незаконно збув громадянину ОСОБА_3 отримавши за це грошове винагородження в сумі 50 грн.

Крім цього за місцем своєї роботи, що знаходиться за вищезазначеною адресою, ОСОБА_1, з метою подальшого збуту продовжував зберігати особливо-небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, який був виявлений та вилучений в ході проведення 30.03.2009 року о 13 годині 50 хвилин обшуку.

В апеляції ОСОБА_1 просить  перекваліфікувати його дії зі ст. 307 ч.2 на ст. 307 ч.1 КК  України  та пом’якшити покарання. Апелянт вважає, що суд, призначаючи покарання не врахував його сімейний стан, позитивну характеристику за місцем його проживання та дані  про  його  особу, яка стала на шлях виправлення. Вважає, що досудове і судове слідство було проведено з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства України, свідченням чого, є те, що ОСОБА_1 було позбавлено права на захист, обшук його майна проводився з порушенням чинного законодавства за відсутністю понятих; під час слухання справи у суді не був забезпечений звукозапис судового засідання. Одночасно з цим, апелянт зауважує на тому, що звинувачення будувалося на хибних свідченнях осіб, які діяли виключно із корисливих мотивів, за що апелянт просить притягти останніх до  відповідальності, передбаченої кримінальним законодавством України.  Також зазначив, що на сьогоднішній день йому так і не надали можливості ознайомитися з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання.

Заслухавши  доповідь  судді,  пояснення   засудженого  ОСОБА_1,  який  підтримав   свою  апеляцію  та  просив  її  задовольнити,  прокурора,  який    вважав,  що  апеляція   не  підлягає   задоволенню,  вивчивши  матеріали  справи  та  перевіривши  доводи  апеляції,  колегія  суддів   дійшла  висновку  про  те,  що   вона  не  підлягає   задоволенню,  виходячи   з  наступного.

Вина  ОСОБА_1  у  незаконному    придбанні  та   зберіганні   наркотичних  засобів  як  з  метою  збуту,  так   і  без  такої,  а  також  у  незаконному  збуті  наркотичних   засобів   при   обставинах,  встановлених  у  вироку   суду,  повністю  знайшла   своє   підтвердження    у   доказах,  досліджених  у   судовому   засіданні   та   викладених  у   вироку   суду   першої   інстанції.  Незгода   ОСОБА_1  з  показаннями   свідків  по  справі    не  може  бути   взята   до   уваги,  оскільки  ці   показання   узгоджуються   з  іншими   доказами   по  справі  і  підстав   ставити  під  сумнів  ці  покази   як  у   суду  першої  інстанції,  так  і   у   колегії  суддів  -  немає.

Колегія  суддів  вважає,  що   усі  докази  по  справі   є  легітимними  і  зібраними   органами  досудового  слідства  у  встановлений   законом   спосіб.  Ці  докази  були   досліджені  у   судовому   засіданні   суду   першої  інстанції,  їм  судом   надана  вірна   оцінка  і   вони   обґрунтовано   судом   покладені   в  основу  вироку   відносно  ОСОБА_1

На  підставі   вказаних  у   вироку   доказів  суд  вірно   визнав  ОСОБА_1  винним  у  вчиненні   злочинів,  передбачених  ст..ст.  307 ч.2  та  309  ч.2  КК  України.  

Дії  ОСОБА_1,  як  органами  досудового  слідства,  так   і  судом  кваліфіковані   вірно,  а  його  клопотання   про   перекваліфікацію  дій  є  безпідставними.

Посилання  ОСОБА_1  на  те,  що  під  час  досудового  та  судового   слідства  були  порушені  його  права  на  захист,-  є  голослівними  та  такими,  що  не  відповідають   матеріалам  справи.

Так,  під  час  затримання  та  розслідування   кримінальної  справи  ОСОБА_1  роз’яснювались  його   процесуальні  права,  про  що  слідчим   складались   відповідні  протоколи,  а   у   суді  підтверджується  змістом  протоколу   судового   засідання.  ОСОБА_1  не  бажав,  щоб  у   справі   приймав   участь захисник.  Не  надходило   від  нього   таких  клопотань  і   у   судовому  засіданні. А  оскільки  по  даній  категорії  справ  участь  захисника  не  є  обов’язковою,  то  ні  слідчим,  ані  судом   його  право  на  захист   порушено  не  було,  оскільки   він  сам   відмовився   від  участі   захисника   по  його  справі.

Не  надходило   від  засудженого   клопотань  і  про   фіксування  судового  процесу  технічними  засобами  та  про  ознайомлення  його  з  протоколом   судового   засідання.  Ці  обставини   він  і  сам  не   заперечував  під  час  дані  пояснень  у  апеляційному  суді. Таким  чином,  його  посилання    на  це  як  на   порушення   його  прав,  на  думку   колегії  суддів,-  є  безпідставними.

Що  стосується  покарання,  то  таке  засудженому   призначено   відповідно  до  вимог  ст.. 65 КК   України,  є  необхідним  і  достатнім,  на  думку  колегії  суддів,  для   виправлення  його  та  попередження   вчинення   нових  злочинів.

На підставі  вищевикладеного,  керуючись  ст..ст. 365, 366  КПК України,  колегія  суддів,-

               У   Х   В   А   Л   И   Л   А   :

Вирок  Центрального  районного  суду  м.  Миколаєва  від  2.11.2009  року    відносно  ОСОБА_1  -  залишити  без  змін,  а  апеляцію   засудженого  на  цей   вирок – залишити  без   задоволення.

Головуючий :

Судді :