АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Громіка Р.Д.
суддів – Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.
при секретарі – Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
ОСОБА_2, уточнивши у судовому засіданні позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 42119,47 гривень, посилаючись на те, що 05 лютого 2009 року приблизно о 11 годині 30 хвилин на вул. Академіка Корольова в м. Одесі, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Тойота» д/н НОМЕР_1, порушив вимоги п.п.12.3, 13.1. «Правил дорожнього руху України», внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Лексус» д/н НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_2, позивачем заявлені вимоги і про стягнення моральної шкоди, яка виразилась у нервовому стресі, який він зазнав під час аварії, та який негативно вплинув на стан його здоров'я. Позивач оцінює моральну шкоду у розмірі 10000 гривень. Також ОСОБА_2 просить стягнути держмито у розмірі 504,75 грн. та ІТЗ у розмірі 30 грн.
Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.11.2009 року позовні вимоги не визнав, у подальшому до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
3-я особа - ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Рішенням суду позовна заява ОСОБА_2 була задоволена частково. Було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 42119,47 гривень та моральну шкоду у розмірі 3000 гривен. А також судові витрати у розмірі 534,75 гривень, в іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та постановити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом першої інстанції правильно було встановлено, що 05 лютого 2009 року приблизно о 11 годині 30 хвилин на вул. Академіка Корольова в м. Одесі, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Тойота» д/н НОМЕР_1, порушив вимоги п.п.12.3, 13.1. «Правил дорожнього руху України», внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Лексус» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався попереду у попутному напрямку. Після зіткнення автомобіль Фіат, транзитний номер АІ 5927 під керуванням ОСОБА_3, скоїв наїзд на автомобіль «Тойота» д/н НОМЕР_1. Транспортні засоби від зіткнення отримали механічні пошкодження.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2009 року ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 20 травня 2009 року вищезазначена постанова Київського райсуду м. Одеси залишена без змін.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Згідно звіту лабораторії експертних досліджень «ПАЛЕ» №02-020 від 20 лютого 2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Лексус» д/н 450-52 ОК складає 24799,42 грн., однак, дійсно стягненню підлягає сума у розмірі 41602,73 грн., яку позивач сплатив за ремонт автомобіля «Лексус» д/н НОМЕР_2 що підтверджується рахунком фактурою №-00131797 від 12 лютого 2009 року, актом виконаних робіт №-006481-К від 24 березня 2009 року, квитанцією №ПН1952 від 17 лютого 2009 року, квитанцією №ПН332 від 28 лютого 2009 року та квитанцією №ПН912 від 26 березня 2009 року, так як відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" потерпілому відшкодовуються реальні збитки. До матеріальної шкоди також входить проведення автотоварознавчого дослідження - 480,60 грн., вартість телеграми для водія ОСОБА_1- 36,14грн. (всього 42119,47грн.)
Враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, а також ступеня вини відповідача, суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди частково, у розмірі 3000 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст . 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.
Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: В.О. Панасенков
М.М. Драгомерецький
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду Одеської області Р.Д. Громік