АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Громіка Р.Д.
суддів – Драгомерецького М.М., Панасенкова В.О.
при секретарі – Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольський районний суд Одеської області від 12 травня 2009 року по справі за позовом прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах малозабезпеченої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самовільно побудованого об'єкту нерухомості, а також, позов Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до ОСОБА_1 про знесення самовільно побудованих об'єктів нерухомості, -
встановила:
У червні 2007 року, прокурор Овідіопольського району Одеської області в інтересах малозабезпеченої ОСОБА_2, на підставі ч. 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до суду з вищеназваним позовом, який в подальшому уточнив, та в якому зазначив, що в результаті прокурорської перевірки за заявою позивачки було встановлено, що відповідачка в порушення норм ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», без відповідних дозволів, затвердженого проекту, погодженого з усіма відповідними установами та згоди на будування вказаного паркану з позивачкою, здійснила самочинне будівництво капітальної огорожі між земельними ділянками АДРЕСА_1, чим порушує права та інтереси сусіднього землевласника ОСОБА_2. З наведених підстав, прокурор в інтересах ОСОБА_2, просив суд, зобов'язати відповідачку знести за власний рахунок самочинно збудований нею паркан, який знаходиться між земельними ділянками АДРЕСА_2
У жовтні 2007 р., Великодолинська селищна рада звернулась до суду з позовними вимогами до відповідачки, які в подальшому уточнила, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відділу містобудування та архітектури Овідіопольської райдержадміністрації встановлено факт самочинного будівництва відповідачкою капітальної огорожі (паркану) між земельними ділянками АДРЕСА_3 та самовільної реконструкції сараю і літньої кухні за адресою : смт. Великодолинське, вул. Леніна, 109. за що постановою № 16 від 06.02.2007 p., вказаного органу, відповідачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП. Крім цього, інспекцією ДАБК, на відповідачку, були складені численні приписи № 179 від 15.11.2006 p., № 195 від 15.12.2006 p., № 24 від 12.02.2007 р. про негайне зупинення будівельних робіт та знесення самочинно побудованого паркану, який порушує права сусіднього землевласника ОСОБА_2 та правила забудови населених пунктів. Своїми листами від 15.12.2006 р. та від 15.08.2007 p., селищна рада попереджала відповідачку про припинення будівельних робіт, але ж відповідачка, роботи по самочинному будівництву літньої кухні, паркану, сараїв ведеться до сьогодні.
Враховуючи, що Великодолинська селищна рада не надавала дозволу відповідачці на проведення будь-яких будівельних робіт, а також згідно ст. 14 Закону України «Про основи містобудування», позивач просив суд, зобов'язати відповідачку за власний рахунок, знести самочинно побудовані господарський блок під літ. «О», оглядову яму під літ. «о», літню кухню під літ. «П», розташованих за адресою : АДРЕСА_4 розташованих за тією ж адресою, а також паркан з боку вул.. Леніна.
В судовому засіданні представник прокуратури, позивачка, та представник позивача - Великодолинської селищної ради свої позови підтримали.
Відповідачка та її представник позов не визнали.
Рішенням суду обидва позови були задоволені, та було зобов’язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно побудовані об’єкти нерухомості, а саме: побудовані господарський блок під літ. «О», оглядову яму під літ. «о», літню кухню під літ. «П», розташованих за адресою: смт. Великодолинське, вул. Леніна, 109 та паркан, розташований між земельними ділянками № 109 та № 109 А.
Не погодившись з даним рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд у в зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення, відповідно до статті 214 ЦПК України, суд вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чим є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні справи по сутті, суд першої інстанції не повно і всебічно з’ясував обставини по справі, не залучив до розгляду справи всіх зацікавлених осіб.
Так, колегія суддів вважає, що по справі суд повинен був залучити відділ містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, так як по справі спір розрішається щодо самовільно збудованих приміщень і паркану. Позивач при цьому вказує, що у неї документи на вказані пристройки та перебудови знаходяться на узгодженні у компетентних органах. Суд ці доводи не перевірив, та не залучив орган, який розглядає питання щодо самовільних будівель.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо при розгляді справи, суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.
Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, 27.04.2009р. до суду надійшла заява Великодолинської селищної Ради, про уточнення позовних вимог. (а.с.171-174). Відомості про вручення цієї уточненої заяви учасникам процесу, в тому числі і відповідачу відсутні, тоді як копії заяв прокуратури про уточнення позовних вимог, всі сторони отримали в день її надходження. (а.с.175).
Більш того, в заяві Великодолинської селищної Ради, про уточнення позовних вимог, в п.3 ставилося питання про зобов’язання ОСОБА_1 знесення паркану з боку вул.. Леніна (а.с.171-174).
Як пояснив представник позивача, Великодолинська селищна Рада від задоволення вказаного пункту вимог не відмовлялася, наполягала на його задоволенні.
За таких обставин і відповідно до вимог ч. 4 ст. 10, ч. 2 ст. 173 ЦПК України, суд першої інстанції мав з'ясувати ці обставини, направити копію уточненої заяви відповідачу та запропонувати останньому надати заперечення. Суд першої інстанції цих обставин та вимог законодавства не врахував, постановив судове рішення залишивши частину заявлених вимог не розглянутими.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушив, встановлений діючим законодавством порядок розгляду цивільних справ.
Вказані недоліки не можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п.п. 4 та 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
При новому розгляді справи суду належить врахувати викладене, притягнути до участі в справі всіх зацікавлених осіб, ретельно перевірити обставини справи, вимоги і заперечення сторін і в залежності від встановленого розв’язати спір.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311ч.1 п. 4-5; 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Овідіопольський районний суд Одеської області від 12 травня 2009 року - скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак вона може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді В.О. Панасенков
М.М. Драгомерецький