АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
У Х В А Л А
14 січня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Громіка Р.Д.
суддів – Драгомерецького М.М., Панасенкова В.О.
при секретарі – Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 серпня 2009 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завдатку -
встановила:
25 серпня 2009 року до Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_2 з вищеназваним позовом.
У порядку забезпечення позову по вищевказаній цивільній справі, позивач просив накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача, де б воно не знаходилось, і в чому б не виражалося.
Суд, задовольнивши клопотання позивача, ухвалою від 27.08.2009р. наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача.
На вказану ухвалу відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив вказану ухвалу скасувати у зв’язку з порушенням норм процесуального права при її винесені.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1. 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;
1. 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
2. 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заява позивача (а.с. 4), на підставі якої прийнято оскаржувану ухвалу, та сама ухвала не містять ні причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, ні обґрунтування необхідності застосування арешту саме на все майно відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
В оскаржуваній ухвалі також відсутні висновки суду щодо реальної загрози утруднення або неможливості виконання судового рішення.
У зв’язку з вищевказаними обставинами колегія суддів вважає, що у даному випадку, на момент винесення ухвали про забезпечення позову, суд першої інстанції не з’ясував обсяг позовних вимог, та не мав достатніх законних підстав для накладення арешту повністю на все майно відповідача, та не наклав арешт на майно в межах позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду від 27.08.2009р. скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.4, 312, 315, 319, 324 ч. 1 п. 2 ЦПК України, судова колегія, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 серпня 2009 року про забезпечення позову скасувати, справу направити до того ж суду для розгляду по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: підпис Р.Д. Громік
Судді: підпис В.О. Панасенков
підпис М.М. Драгомерецький