АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Громіка Р.Д.
суддів – Парапана В.Ф., Драгомерецького М.М.
при секретарі – Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеської області від 18 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Ізмаїльського управління експлуатації газового господарства, третьої особи ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні майном, демонтажу газопроводу,-
встановила:
Позивачі, звернувшись до суду із вказаним позовом зазначають, що є власниками квартир АДРЕСА_1. Їх квартири були останніми підключеними в кінці гілки зовнішнього газопроводу, яка проводилась за кошти мешканців будинку, а частину до своїх квартир вони проводили за свої кошти. В червні 2008р. відповідачка ОСОБА_3 без дозволу здійснила підключення в їх частину газопроводу та продовжила газопровід до свого будинку по вул. Свердлова № 62, що привело до зниження тиску в газопроводі, а також здійснене відповідачкою підключення перешкоджає їм побудувати в подальшому тамбур. Посилаючись на вказане, позивачі просять зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні квартирами та демонтувати частину газопроводу, проведену відповідачкою.
Відповідачі з позовом не згодні, вказуючи, що газифікація будинку ОСОБА_3 здійснена відповідно до розробленого та узгодженого проекту в установленому порядку, порушень не допущено, як раніше позивачі здійснили проведення газопроводу від кінця мережі до своїх квартир за свій рахунок, так і ОСОБА_3 за свій рахунок продовжила зовнішній газопровід до свого будинку і вказана гілка не перешкоджає позивачам, оскільки для здійснення ними прибудови необхідно зробити зміну в газопроводі на ділянці позивачів.
Рішенням суду в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.
На вказане рішення позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення суду першої інстанції, та постановити нове, яким повністю задовольнити їх позовні вимоги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом першої інстанції правильно було встановлено, що в ідповідно до «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених Постановою KM України від 09.12.1999р. за №2246, законодавством не передбачено право власності споживачів на мережі, ділянки розподільного газопроводу газопостачальної організації.
Згідно пояснень відповідачів, третьої особи та робочого проекту, газопостачання в житловий будинок відповідачки здійснено за робочим проектом з додержанням всіх технічних умов управлінням експлуатації газового господарства і ніяких порушень з боку ОСОБА_3 не було допущено. Фінансування витрат по виготовленню проекту, вартості матеріалів та робіт здійснювалось за рахунок відповідачки і ніякої шкоди позивачам не спричинило.
Також, відповідно до вказаних вище Правил(п.4), газопостачальні організації на закріпленій території не мають права відмовити споживачеві, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладанні договору та газопостачанні на підставі договору.
Відповідно до довідки управління експлуатації газового господарства, скарг від мешканців будинку по вул. Жовтневій 71, тобто і від позивачів, на неякісне газопостачання не було. Безпідставні і ствердження позивачів про те, що підключення відповідачки до газопроводу створює їм перешкоди в побудові тамбуру, оскільки останній вони планують будувати в межах розміщення газопроводу, який забезпечує постачання газу в їх, та сусідні квартири.
Судова колегія вважає, що твердження апелянтів про те, що ОСОБА_3 здійснила підключення до їх труби, тобто до труби газопроводу, яку вони проклали за власні кошті, не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи, та більш того, спростовується наданими до суду документами та поясненнями учасників процесу.
Так, із наданих матеріалів вбачається, що мешканці будинку №71 по вул. Жовтневій в м. Ізмаїлі, за свій рахунок почали проводити до своїх квартир газопровід. Керували проведенням газопроводу від імені мешканців будинку ОСОБА_5 (нині померлий), та ОСОБА_4. У зв’язку з цим, в ідповідно до «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених Постановою KM України від 09.12.1999р. за №2246, робочий проект на газопостачання був оформлений тільки на одного ОСОБА_5 в 1993р.. Відповідно до цього проекту, труба газопостачання була проведена в 1993р. до нині існуючих меж, більше ніхто її не добудовував, а здійснювалися тільки врізки – підключення до існуючої мережі, з відома та згоди ОСОБА_5, а після його смерті – ОСОБА_4 (а.с.45-46 та інш.).
ОСОБА_1 прийняла в дар квартиру за АДРЕСА_2 тільки 20.06.1996р., а квартиру за №1 в цьому ж будинку вона прийняла в дар разом із ОСОБА_2 05.12.2000р.. (а.с.11-14).
26.06.1996р. ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_5 письмову згоду на підключення до існуючого і раніше проведеного газопроводу своєї квартири №3 (а.с.16).
Квартира №1 також була підключена до газопроводу тільки в 2000р. (а.с.17-19).
Таким чином, жодного доказу проведення позивачами газопроводу до будинку АДРЕСА_3 за власний рахунок, в матеріалах справи не існує, як і не існує документального підтвердження надання позивачами дозволу на підключення – врізку до існуючого газопроводу іншим особам.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянти не довели в судовому засіданні ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції обставини, на які посилалися як на підставу своїх позовних вимог та своєї апеляційної скарги.
Твердження апелянтів в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеської області від 18 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: Р.Д. Громік
В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду Одеської області Громік Р.Д.