АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-120/10 Категорія ЦП:46
Головуючий у першій інстанції Добров П.В.
Доповідач Варикаша О.Д.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – судді – Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Сутула Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.06.2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя,-
встановила:
04.06.2008 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, в якому просила провести розподіл спірної земельної ділянки між нею та відповідачем в рівних частинах, визнати за нею та відповідачем право приватної власності на 0,021 га за кожним, земельної ділянки, розташованої на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, СТ „Ветеран”, ділянка № 78, наданої рішенням XXXI сесії XXII скликання Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 30 від 28.03.1998 року про передачу в приватну власність земельної ділянки ОСОБА_5, зобов’язати відділ земельних ресурсів Комінтернівської РДА видати їй та відповідачеві державні акти про право власності на земельні ділянки площею 0,021 га кожному.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з 13.12.1953 року перебуває в шлюбі з відповідачем. Рішенням Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 30 від 28.03.1998 року ОСОБА_5 – відповідачеві по справі було надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,043 га, розташовану на території Крижанівської сільської ради, СТ „Ветеран”, ділянка № 78 для ведення садівництва, видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_5 Земельну ділянку вони як подружжя обробляли спільно. На даний час так склалися обставини та виникла необхідність в розподілі зазначеної земельної ділянки, яку вона вважає спільною сумісною власністю подружжя. Однак, добровільно розділити земельну ділянку з відповідачем неможливо, тому вона звернулася до суду.
В судовому засіданні в суді першої інстанції позивачка підтримала свій позов, відповідач заперечував проти задоволення позову з тих підстав, як зазначено в рішенні суду, що він отримав у власність земельну ділянку площею 0,043 га, розташовану на території Крижанівської сільської ради, СТ „Ветеран”, ділянка № 78, для ведення садівництва, безоплатно в порядку приватизації, тому земельна ділянка не є спільною сумісною власністю подружжя та не може бути розділена.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.06.2009 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.06.2009 року, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність рішення суду.
В судове засідання учасники процесу не з’явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині мотивувальної частини з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1, виданим Міськбюро ЗАГС м. Риги 13.12.1953 року, взяли шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_6, якій присвоєно прізвище ОСОБА_5.
На підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2, виданого Крижанівською сільською радою 25.12.1998 року, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,043 га на території Крижанівської сільської ради, садівниче товариство „Ветеран”, ділянка № 78 для ведення садівництва.
Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 837.
Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_3 видано на підставі рішення XXXI сесії XXII скликання Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 30 від 28.03.1998 року безоплатно у приватну власність.
14.10.1998 року встановлено в натурі межі земельної ділянки, про що складено акт.
Згідно зі ст. 8 ЦК України, суд першої інстанції вважав можливим застосувати до правовідносин щодо приватизації земельної ділянки (безоплатної передачі земельної ділянки у власність) за аналогією закону норми, які регулюють договір дарування.
Тобто, безоплатно передана у власність ОСОБА_5 спірна земельна ділянка є одержаною ним під час шлюбу в дар, що унеможливлює вважати її спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та є власністю ОСОБА_5, а тому розділу з дружиною не підлягає.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази та прийшов до правильного висновку, що спірна земельна ділянка не є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5, правильно відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_4
Однак, судова колегія не погоджується з мотивувальною частиною рішення суду, так як судом неправильно застосовано норми матеріального права та безпідставно застосовано за аналогією закону норми, які регулюють договір дарування, частково погоджуючись з доводами апеляційної скарги, оскільки в даному випадку застосовуються норми земельного законодавства.
Так за змістом положень статей 81, 116 ЗК України та Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92 „Про приватизацію земельних ділянок”, який діяв на момент передачі спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_5, земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином у власність у безоплатному порядку частку із земельного фонду.
Відповідно до матеріалів справи в судовому засіданні встановлено та підтверджено позивачкою в позовній заяві і не заперечується в апеляційній скарзі, що спірна земельна ділянка передана у приватну власність саме відповідачеві для ведення садівництва.
Тому, враховуючи викладене, спірна земельна ділянка не є спільною сумісною власністю подружжя, а тому відсутні правові підстави для її розподілу.
Таким чином, судова колегія вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_4 необхідно відмовити на підставі наведеного, в зв’язку з чим мотивувальна частина рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.06.2009 року підлягає зміні, а в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Інші доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи вищевикладене, оскільки не ґрунтуються на законі та не спростовують висновки суду, а спростовуються матеріалами справи.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.06.2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич