Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

54001 м.Миколаїв   вул.. Садова  2-а, тел.. 50-17-20

Справа  №  33-460/09 року                      Головуючий суду  1 інстанції : Захарченко Д.В.

Категорія: ст. 124 КУпАП                       Головуючий  апеляційного  суду: Царюк В.В.

П   О   С   Т   А   Н   О   В   А

І   М   Е   Н   Е   М     У   К   Р   А   Ї   Н   И

30 листопада 2009 року суддя апеляційного суду Миколаївської області Царюк  В.В.

при  секретарі : Простякову  Є.О.

за  участю   особи,  відносно   якої   адміністративна  справа  закрита  -  ОСОБА_2,  потерпілого -  ОСОБА_3,

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляцією  потерпілого  ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.10.2009 року, якою

провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 Ісаєвича за ст. 124 КУпАП закрито, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно  протоколу  про   адміністративне   правопорушення, 15.09.2009 року приблизно о 06 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «М 412», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по пр. Жовтневому в м. Миколаєві, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «ГАЗ 3110», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Закриваючи  провадження  по  справі,  суд  у  постанові   послався  на  те,  що  ОСОБА_2   не  порушував  правил   дорожнього  руху  і   зіткнення  автомобілів   сталося  не   з  його  вини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що його належним чином не повідомили про час і місце розгляду справи, про результати розгляду якої він дізнався лише 04.11.2009 року коли отримав копію зазначеної постанови в архіві Ленінського районного суду м. Миколаєва.

Одночасно з цим апелянт просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.10.2009 року та постановити нову, якою визнати ОСОБА_4 винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Мотивуючи свої вимоги, викладені у скарзі, апелянт послався на те, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута без його участі у судовому засіданні, в зв’язку з цим він не мав можливості надати докази та пояснення які б дали можливість суду встановити істину у справі. Також зазначив, що у суду не було підстав для закриття провадження у справі, оскільки винність ОСОБА_4 підтверджується протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди, схемою ДТП та поясненнями ОСОБА_3, який згідно зазначених документів визнаний постраждалою стороною у цій  ситуації.

Заслухавши  доповідь  судді,  пояснення   ОСОБА_3,  який   вважав,  що   ДТП  за  вищевказаних  обставин   сталося  з  вини   ОСОБА_2,  який  порушив   правила  дорожнього  руху,  про   що   вірно   зазначено  у   протоколі   про    адміністративне  правопорушення,   пояснення   ОСОБА_2,  який      пояснив,  що    вина  у   ДТП  є   і  ОСОБА_3,  оскільки   той  повинен  був   зупинитись,  щоб   пропустити  автомобіль  під   його   керуванням,  вивчивши   та  дослідивши  матеріали  справи,  вважаю,  що   постанова  суду    про   закриття   адміністративної  справи   за   відсутністю   у  діях  ОСОБА_2  складу    адміністративного   правопорушення  підлягає   скасуванню  з  постановленням   по  цій  справі   нового  рішення   на  підставі   слідуючого.

Як   вбачається  з  постанови  суду  першої  інстанції,  при   розгляді  справи  суд  взяв  до  уваги  тільки  пояснення  ОСОБА_2  і  лише   на   підставі  цих  пояснень   зробив  висновок  про  відсутність  його  вини   у  ДТП.  Такі   висновки  суду  не відповідають   матеріалам  справи    і  є   хибними.

Твердження  ОСОБА_2  про  те,  що   зіткнення  автомобілів  сталося   тому,  що   ОСОБА_3   не   зупинив   свій   автомобіль,  коли   його  автомобіль   став  йому  перешкодою  на  дорозі,  і  коли  він  вже  минув   перехрестя,-  не   відповідають   фактичним   обставинам  справи  та   суперечать   даним  схеми  ДТП (а.с.3).

Так,  зі   схеми  ДТП,  правильність   якої  визнали  обидва   учасники  руху,  вбачається,  що   під  час  проїзду  вищевказаного  перехрестя  автомобіль  під  керуванням   ОСОБА_3  мав   перевагу   в  русі,  оскільки   для  водія   ОСОБА_2   діє  знак  2.1   ПДР «Надати  дорогу».  В  порушення   цих  вимог   ОСОБА_2  на  своєму  автомобілі   почав   рух  і  виїхав  на  перехрестя  доріг,  остворивши   аварійну  ситуацію  для   водія  ОСОБА_3   Наявність  гальмового   шляху  та   положення   автомобіля   ГАЗ-3110  після  ДТП  свідчать  про  те,  що   ОСОБА_3,  виявивши   перешкоду  для  руху  свого  автомобіля,  прийняв,  передбачені   правилами  дорожнього  руху  міри  для  зупинки  свого   автомобіля  та   намагався  уникнути   зіткнення  шляхом  відведення   напрямку  руху   автомобіля  ліворуч.

З  зафіксованих  даних  про  пошкодження   автомобілів  (а.с. 2 об.)  вбачається,  що  початковим  місцем  контактування   автомобілів  була  передня  ліва  стійка  кузова   автомобіля  М-412,  а  не   задня  частина   автомобіля,  як  це  стверджував  ОСОБА_2 Таким  чином,  слід   зробити  висновок,  що  зіткнення  автомобілів  сталося не  за  межами  перехрестя,  на  чому  наполягає  ОСОБА_2,  а   саме  на  полосі  руху   ОСОБА_3,  про  що  вказує  сам  ОСОБА_3  і  що  зафіксовано  в  протоколі  про  адміністративне  правопорушення  ( а.с.1).

За  таких   обставин,  прихожу  до  висновку,  що   зіткнення   автомобілів  під  керуванням   ОСОБА_3  та  ОСОБА_2  сталося   саме   з   вини   ОСОБА_2,  оскільки  він  не   виконав  вимоги   дорожнього  знаку  2.1. правил  дорожнього  руху  і  не  надав   перевагу   в  русі   автомобілю  ГАЗ 3110  під  керуванням  ОСОБА_3,  що  повинен  був  зробити.  Саме  у  результаті  цього  порушення  ПДР  транспортним  засобам   були  спричиненні   пошкодження,  зафіксовані  у  справі  ( а.с.2 об.).

Таким  чином,  ОСОБА_2  вчинив  адміністративне   правопорушення,  передбачене  ст..124  КУпАП.

При   накладенні  стягнення  на  ОСОБА_2  слід   взяти  до  уваги   його  похилий  вік,  стан  здоров’я  та  матеріальне  положення   його  сім’ї,  а  тому  вважаю  можливим   призначити  таке    у  мінімальних  межах  санкції  ст..124  КУпАП.

На  підставі  вищевикладеного,  керуючись  ст.. 294  КУпАП,-

                П   О   С   Т   А   Н   О   В   И   В   :

Апеляцію  потерпілого  ОСОБА_3 -  задовольнити.

Постанову  Ленінського  районного  суду  м.  Миколаєва   від  15.10.2009  року про  закриття  провадження  по   адміністративній  справі   за  ст..124  КУпАП  відносно  ОСОБА_2  за  відсутністю  в  його  діях   складу  адміністративного  правопорушення  -  скасувати.

ОСОБА_2  Ісаєвича  визнати  винним  у  вчиненні   адміністративного  правопорушення  передбаченого  ст..124  КУпАП  і  накласти  на  нього  адміністративне  стягнення  у  виді  штрафу  в  сумі  340  (  триста  сорок )  грн..

Постанова  є  остаточною  і  оскарженню  не  підлягає.

Суддя   апеляційного  суду

Миколаївської  області                                           В.В. Царюк