Справа №22-454
Головуючий в 1-й інстанції - Троян Н.М.
Доповідач - Чобіток А.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі -
Головуючого - Чобіток А.О.
Суддів - Вовченка В.М., Немировської О.В.
При секретарі - Мороз Ю.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Київ автоматика», 3-я особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул, моральну шкоду, -
встановила:
В квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про незаконне звільнення і
просив поновити його на роботі на посаді головного спеціаліста ЗАТ «Київавтоматика» з
03.03.2008 року, стягнути з відповідача середній заробіток за вимушений прогул та
моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
Зазначав, що за рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.12.2005 року його було
поновлено лише 22.02.2008 року на роботі на посаді головного спеціаліста ЗАТ «Київ
автоматика».В зв»язку з встановленням йому мінімальної заробітної плати та наданням
неналежного робочого місця він змушений був взяти відпустку за свій рахунок з 25.02 по
27.02.2008 року, а 29.02.2008 року під тиском адміністрації товариства вимушений був
написати заяву про звільнення за власним бажанням з 03.03.2008 року.
Наказом №18 -к від 03.03.2008 року був звільнений за ст.38 КЗпП України. Зрозумівши,
що його звільнено незаконно, 05.03.2008 року відправив заяву відповідачу про відклик
заяви про звільнення за власним бажанням, але відповідач відмовив йому в поновленні на
роботі.
Посилаючись на порушення відповідачем чинного трудового законодавства при його
звільненні, просив задовольнити вимоги.
В подальшому позивач збільшував та уточнював свої вимоги і остаточно просив поновити
його на роботі на посаді головного спеціаліста ЗАТ «Київавтоматика» з 03.03.2008 року,
стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку
добутку мінімальної заробітної плати за відповідний період та коефіцієнта 7,11429 та
моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2008 року в задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 до ЗАТ «Київавтоматика»,3-я особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул, моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному об»ємі , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуально права.
Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір,
укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним
орган письмово за два тижні.
Цією ж нормою передбачено порядок звільнення працівника у строк, про який він
просить.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи позивача, відповідачем не порушено і відповідає вимогам трудового законодавства.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та нормам закону, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами.
Судом встановлено, що після поновлення позивача за рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.12.2008 року на посаді на роботі головного спеціаліста відділу створення систем автоматизації ЗАТ «Київавтоматика» з 12.02.2008 року,29.02.2008 року ним було подано заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 03.03.2008 року. Відповідач не наполягав на праці позивача впродовж двох тижнів після подачі заяви про звільнення, що є його правом, і погодився з датою його звільнення, зазначеною в заяві, тобто з 03.03.2008 року, видавши наказ №18-к.
Позивач в свою чергу не відкликав свою заяву про звільнення за власним бажанням до 03.03.2008 року, хоча мав таку можливість при бажанні це зробити, ознайомився з наказом про його звільнення (а.с.26),подав в цей день заяву про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до рішення Апеляційного суду м. Києва від 13.12. 2005 року, отримав належні йому платежі при звільненні та трудову книжку.
Таким чином колегія суддів вважає, що звільнення позивача за його заявою до закінчення двотижневого строку відповідає ст.38 КЗпП України, оскільки він зазначив дату звільнення у заяві і погодився з нею до проведення останнього,
В зв»язку з цим його доводи про те, що причиною його звільнення за власним бажанням стало порушення з боку відповідача його трудових прав, а тому це звільнення було вимушеною дією, не заслуговують на увагу, оскільки ці доводи не доведені в судовому засіданні і спростовуються вказаними вище обставинами.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог позивача.
Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним виключити з мотивувальної частини посилання суду на те, що на правовідносини , які виникли між сторонами не розповсюджується «Галузева угода» на 2006-2008 роки, укладена між Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України і Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів від 09.03.2006 року, при викладенні судом заперечень на заяву позивача про обов»язкове застосування відповідачем зазначеної угоди при встановленні заробітної плати працівникам ЗАТ «Київ автоматика, виходячи з наступного.
Так, «Галузева угода» на 2006-2008 роки, укладена між Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України і Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів 09.03.2006 року .На час укладення зазначеної угоди первинна профспілкова організація ЗАТ «Київавтоматика»,як організаційна ланка, належала до Київської міської професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів і тільки з 04 квітня 2007 року первинна профспілкова організація ЗАТ «Київавтоматика» знята з обліку в Київській міській спілці працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів. Таким чином профспілкова організація ЗАТ «Київавтоматика» була представлена при укладенні вказаної угоди ЦК профспілки, а тому її норми є обов»язковими і колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом ЗАТ «Київ автоматика» повинен бути приведений у відповідність до норм цієї угоди та обов»язковим для виконання ЗАТ «Київ автоматика» у зазначені в угоді роки.
Крім того суд першої інстанції,висловивши думку стосовно вказаної заяви позивача, не звернув уваги на те,що позовні вимоги щодо приведення заробітної плати позивача у відповідність до «Галузевої угоди» на 2006-2008 роки, укладеної між Міністерством будівництва,архітектури та житлово-комунального господарства України і Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів від 09.03.2006 року не були предметом розгляду судом,оскільки за заявою позивача (а.с.156) ухвалою від 08 серпня 2008 року ці позовні вимоги залишені без розгляду (а.с.157).
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315 ЦПК України,колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2008 року залишити без змін ,виключивши з його мотивувальної частини посилання суду на те, що
«Галузева угода» на 2006-2008 роки, укладена між Міністерством будівництва,архітектури та житлово-комунального господарства України і Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів від 09.03.2006 року не розповсюджується на правовідносини,які виникли між сторонами.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.