22-ц/804/1636/21

                                                                               242/3636/20

               Єдиний унікальний номер 265/267/20    

    Номер провадження 22-ц/804/1653/21

                                                                                                               Доповідач Барков В.М.

У Х В А Л А

20 травня 2021 року                                                                                                                  м. Маріуполь   

Суддя судової палати з розгляду цивільних справах Донецького апеляційного суду Барков В.М., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2020 року у справі за  заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересована особа - Маріупольське об`єднане УПФУ міста Маріуполя Донецької області,

в с т а н о в и в :

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування  її на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з лютого 2010 року та по день його смерті, а саме 21.01.2017 року було відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, 14 травня 2020 року представник заявниці – ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на подачу апеляційної скарги, оскільки він був пропущений через поважні причина, а саме карантинні обмеження та самоізоляцію задля уникнення загрози його здоров?ю.

Проте, апеляційне провадження у справі не може бути відкрито виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення заявниця ОСОБА_1 отримала поштою ще 16.06.2020 року (т.1, а.с. 96), 26 червня 2020 року ОСОБА_2 був ознайомлений з матеріалами справи та повним текстом оскаржуваного рішення з відеофіксацією (т.1, а.с.89), проте апеляційна скарга подана ним 14 травня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку більш ніж на пів року. Зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суд вважає не поважними, оскільки ОСОБА_2 не вказує яким саме чином карантинні обмеження вплинули на неможливість подачі апеляційної скарги, враховуючи можливість реалізації такого права шляхом, передбаченим ст. 14 ЦПК України, а тому вважає за необхідне  надати ОСОБА_2 строк для подачі заяви про поновлення строку на оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням  інших поважних причин його пропуску.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, оскільки вона не відповідає вимогам частини 1 статті 10 Конституції України, частині 1 статті 9 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Положеннями частини 1 статті 9 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», кожний громадянин України зобов`язаний володіти державною мовою.

Згідно положень статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про судоустрій статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Згідно з частиною 1 статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах здійснюється державною мовою, а відповідний механізм забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою передбачено у частинах 3, 4 статті 9 ЦПК України, відповідно до якої суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Подана ОСОБА_2 апеляційна скарга викладена не державною мовою, а тому суд вважає доцільним залишити подану апеляційну скаргу без руху та надати заявнику строк для подання апеляційної скарги українською мовою.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з попущенням вимог, встановлених статтею 356 цього кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення її недоліків, а саме подачі заяви про поновлення строку на оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин такого пропуску строку та надання апеляційної скарги, викладеної українською мовою, для чого надати апелянту строк десять днів з дня отримання цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 185, 354, 357 ЦПК України,

у х в а л и в :    

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 травня 2020 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                                         В.М.Барков