2/130/506/2021

130/417/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницькопї області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Яценко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Потоцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділу освіти Гніванської міської ради, про стягнення винагороди за сумлінну працю,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою в якій просила стягнути з Потоцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Гніванської міської ради на її користь грошову винагороду за сумлінну працю пропорційно до відпрацьованого часу в 2020 році в сумі 3147,43 грн. з утриманням при виплаті цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 26.09.2011 по 31.08.2020 працювала учителем початкових класів Потоцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, звідки була звільнена за переведенням, відповідно до наказу № 16-к від 31.08.2020. Засновником даного навчального закладу на даний час є Гніванська міська рада.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України та Законів України вона мала право отримати при звільненні винагороду за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків пропорційно відпрацьованому в 2020 часу.

Відповідач проігнорувавши вимоги закону при звільненні не нарахував та не виплатив їй вищевказану винагороду, а у відповідь на її письмову заяву їй було відмовлено у виплаті такої винагороди мотивуючи це тим, що на момент виплати грошової винагороди педагогічним працівникам трудовий договір з нею вже був припинений, що й стало підставою звернення до суду.

Ухвалою від 09.03.2021 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Одночасно роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.25).

Копії ухвали були надіслані сторонам на їх поштові адреси (а.с.26), які вони вчасно отримали, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 27, 28, 29).

29.03.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву директора Потоцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Олександра Соколенко в якому він зазначив, що позовні вимоги не визнає в поіному обсязі, оскільки позивач 31.08.2020 була переведена на постійне місце роботи до ЗЗСО №3 м. Жмеринка, тому і не отримала розрахункові, а на вакантне місце в Потоцьку ЗОШ І-ІІ ступенів прийнято нового працівника. Грошова винагорода у розмірі 50% була видана медпрацівникам школи до Дня учителя і в жодному документі не зазначено, що це винагорода за підсумками 2020 року. Рішенням профспілкового комітету школи було вирішено надати премію до Дня учителя усім працюючим учителям, але ОСОБА_1 не була членом профспілки даного закладу і Жмеринської районної об`єднаної профспілки (а.с. 30, 31, 32).

20.05.2021 надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 в якій вона просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

На момент розгляду справи заперечень на відзив від позивачки до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, клопотань сторін проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подано.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , відповідно до копії трудової книжки, з 26.09.2011 працювала вчителем початкових класів Потоцької ЗОШ І-ІІ ст. Відповідно до останнього запису звільнена 31.08.2020 з займаної посади вчителя початкових класів у порядку переведення на посаду вчителя ЗОШ І-ІІІ ст. №3 м. Жмеринки (а.с.9-14).

Згідно відповіді директора Потоцької ЗОШ І-ІІ ст. від 04.01.2021 №79 ОСОБА_1 роз`яснено підстави невиплати винагороди за сумлінну працю, аргументуючи це тим, що на період виплати грошової винагороди до Дня працівника освіти на початку жовтня 2020 року ніде не сказано, що це винагорода за 2019-2020 навчальний рік. Також роз`яснено, що ОСОБА_1 на цей час не працювала не тільки в даному навчальному закладі а й в Жмеринському районі та не була членом об`єднаної профспілкової організації працівників освіти та науки і отримала розрахункові кошти. Під час засідання профспілкових зборів школи колективом було вирішено преміювати вчителів, які працювали в закладі на той час (а.с.15).

Згідно відповіді Жмеринської районної об`єднаної профспілки працівників освіти і науки України від 18.01.2021 (а.с.17) ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті щорічної грошової винагороди, посилаючись на Протокол №13 засідання первинної профспілкової організації Потоцької ЗОШ І-ІІ ст. від 30.09.2020, відповідно до якого було вирішено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надавати таку винагороду за 2019-2020 навчальні роки, оскільки вони розрахувалась з роботи і на момент прийняття цього рішення в школі не працювали, а також не дотримувалися п.1 ст. 57 Закону України «Про освіту», де вказано, що грошова винагорода надається вчителям за сумлінну працю та зразкове виконання своїх посадових обов`язків.

Згідно відповіді директора Потоцької ЗОШ І-ІІ ст. ОСОБА_3 від 04.02.2021 (а.с.16) ОСОБА_1 відмовлено у видачі Протоколу №13 засідання первинної профспілкової організації Потоцької ЗОШ І-ІІ ст. від 30.09.2020 (а.с.16).

Згідно довідки відділу освіти Жмеринської РДА ОСОБА_1 з січня 2020 року по серпень 2020 отримала 81895,36 грн. заробітної плати (а.с.18).

Відповідно до протоколу результатів І туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2020» у номінації «Початкова освіта» із посиланням на сайт відділу освіти Жмеринської РДА ОСОБА_1 була учасником відповідного конкурсу (а.с.19).

Згідно розрахунку розміру винагороди за сумлінну працю пропорційно відпрацьованого часу у 2020 році, зроблений позивачкою ОСОБА_1 в позовній заяві, розмір неотриманої нею винагороди за сумлінну працю на час звільнення - 31.08.2020 склав 3147,43 грн. ( 50% розміру ставки заробітної плати, згідно довідки №169 від 31.12.2020) - (9442,30 - 50 % = 4721,15) поділеної на 12 (загальну кількість місяців в 2020 році) = 393,43 і помножену на 8 (кількість повних відпрацьованих місяців) суд приймає до уваги та вважає належним доказом, підтверджуючим наявність заборгованості у відповідача перед позивачем щодо виплати щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, передбаченої ст. 57 Закону України «Про освіту». В свою чергу, представником відповідача даний розрахунок не спростований.

Вказані докази суд приймає, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», структуру заробітної плати складає основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати-виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Конституцією України статтею 43 кожному громадянинові гарантується право на одержання винагороди за працю.

Положення статті 116 КЗпП України регламентують обов`язковість проведення при звільненні із працівником усіх виплат, що йому належать, а не лише сум, які відносяться до заробітної плати.

Згідно зі ст.1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30.06.1961, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у ч.1ст.94 КЗпП України та ч.1ст.1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

Регулювання оплати праці працівників незалежно від форм власності підприємства, організації, установи здійснюється шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій.

Відповідно до ч.3 ст.94 КЗпП України, питання державного та договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом, Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - оплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03.05.1996, ратифікованої Законом України від 14.09.2006 № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов`язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов`язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов`язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров`я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя, у тому числі й у разі простою - зупинення роботи, що було викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (форс-мажор) тощо. Такі зобов`язання відповідають мінімальним державним гарантіям, установленим ст. 12 Закону України «Про оплату праці», зокрема щодо оплати часу простою, який мав місце не з вини працівника.

Зазначене дає підстави для висновку, що обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу, про що йдеться у ст.94 КЗпП України і ч.1ст.1 Закону України «Про оплату праці», та гарантовані державою виплати, передбачені у статті 12 Закону.

Право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч.2 ст.233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на Рішенні Конституційного Суду України № 8-рп/2013 від 15.10.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту», держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам надання щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків.

Умови оплати щорічної винагороди педагогічним працівникам регулюються Порядком надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 05.06.2000.

Відповідно до пунктів 2-5 цього Порядку, щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці.

Щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків надається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім визначених у пункті 2 цього Порядку, з урахуванням специфіки навчального закладу чи методичної установи.

Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника навчального закладу чи методичної установи, а керівникам - за наказом вищестоящої організації. Щорічна грошова винагорода керівникам навчальних закладів чи методичних установ, які працюють на умовах контракту, надається незалежно від умов, визначених у контракті.

Розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати) з урахуванням підвищень.

Отже, державою гарантується надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі не більш одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу, порядок виплати якої регулюється відповідним положенням, яке затверджується керівником навчального закладу.

Згідно Угоди між Департаментом освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації та комітетом Вінницької обласної організації Профспілки працівників освіти і науки на 2017-2020 роки, сторони Угоди рекомендують керівникам закладів освіти і науки забезпечити надання відповідно до ст.57 Закону України "Про освіту" виплачувати винагороду за сумлінну працю при звільненні педагогічних працівників серед навчального року з урахуванням часу фактичної роботи.

Пунктом 8.3.1 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, передбачено забезпечення надання відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту», зокрема, виплачувати винагороду за сумлінну працю при звільненні педагогічних працівників серед навчального року з урахуванням часу фактичної роботи.

Суд не приймає відзив на позовну заяву представника відповідача, оскільки він спростовується встановленими в судовому засіданні обставинами.

Також суд не приймає відповіді на відзив на позовну заяву так як вона не була подана у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, без поважних причин, оскільки позивачка відповідно до розписки про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомилася з матеріалами справи, а в т.ч. й з відзивом на позовну заяву 07.05.2021, а відповідь на відзив подала до суду лише 20.05.2021.

Згідно ст.118 ЦПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки відповідачем в день звільнення позивача не було здійснено повного розрахунку відповідно до норм чинного законодавства, а саме не було виплачено щорічну грошову винагороди за сумлінну працю, тому, з огляду на викладене вище, суд констатує, що право позивача на отримання грошової винагороди, передбаченої ст. 57 Закону України «Про освіту», виплата якої гарантується ст. 43 Конституції України, було порушено і підлягає судовому захисту, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В зв`язку з чим, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 908,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Потоцької загальноосвітньої школи I-II ступенів Гніванської міської ради (код ЄДРПОУ 26242389, юридична адреса: 23142, Віницька область, Жмеринський район, с. Потоки, вул. Шкільна, 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову винагороду за сумлінну працю пропорційно до відпрацьованого часу в 2020 році в сумі 3147 (три тисячі сто сорок сім) грн. 43 коп., з утриманням при виплаті цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Потоцької загальноосвітньої школи I-II ступенів Гніванської міської ради (код ЄДРПОУ 26242389, юридична адреса: 23142, Віницька область, Жмеринський район, с. Потоки, вул. Шкільна, 1) на користь держави суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя