1Справа № 760/26667/20 2/335/1376/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізінг» про стягнення коштів та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізинг» про стягнення грошових коштів (заборгованості) за договором купівлі-продажу обладнання та договором оренди обладнання з обов`язковим викупом, в обґрунтування вимог якого зазначив наступне.

12.07.2019 між позивачем та ТОВ «Електро Лізинг» укладено договір купівлі-продажу обладнання №12-07-2019-12/1 та договір оренди обладнання з обов`язковим викупом №12-07-2019-12/2, відповідно до яких позивач придбав заправну станцію за 2000 доларів США та передав її в оренду з обов`язковим викупом.

Відповідно до п. 4.1. договору №12-07-2019-12/2 ТОВ «Електро Лізинг» нараховує позивачу 2,33 % від вартості обладнання щомісяця з щомісячною капіталізацією.

Згідно п. 4.2. договору №12-07-2019-12/2 виплата орендних платежів повинна бути здійснена на 366 день від укладення договору, а саме до 13.07.2020 та відповідно до п. 8.1. відповідач зобов`язується викупити обладнання.

Однак, по закінченню строку дії договору, відповідач не сплатив грошові кошти з нарахованими відсотками.

Позивач направив на адресу відповідача претензію про виплату грошових коштів за договорами, однак претензія повернулася не отриманою.

Оскільки відповідачем не виконані умови договорів, позивач просить суд стягнути на його користь вартість зарядних пристроїв у розмірі 56740 грн. 00 коп., вартість орендної плати за весь період користування у розмірі 15864 грн. 40 коп., моральну шкоду у розмірі 10000 грн. 00 коп., судові витрати у розмірі 13870 грн. 00 коп. та витрати пов`язані зі сплати судового збору у розмірі 1705 грн. 54 грн.

Ухвалою судді від 24.02.2021 позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

15.03.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 24.02.2021.

Ухвалою судді від 22.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи, удове засідання призначено на 20.04.2021, яке було відкладено через першу неявку відповідача на 20.05.2021.

В судове засідання позивач не з`явився, суду надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.07.2019 між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Електро Лізинг» укладено договір купівлі-продажу обладнання №12-07-2019-12/1 та договір оренди обладнання з обов`язковим викупом №12-07-2019-12/2, відповідно до яких позивач придбав заправну станцію за 2000 доларів США та передав її в оренду з обов`язковим викупом (а.с.14-16, 17-19).

Відповідно до п.1.1 договору №12-07-2019-12/1 ТОВ «Електро Лізинг» зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 , який зобов`язується прийняти у власність та оплатити обладнання, а саме: зарядні пристрої (станції) для електромобілів згідно Специфікації, що є додатком до даного договору, і сплатити грошову суму, встановлену п.3 Договору. (а.с.14).

Відповідно до п. 1.1. договору №12-07-2019-12/2 ТОВ «Електро Лізинг» приймає в строкове платне користування, з зобов`язанням обов`язкового викупу наступне майно (обладнання), а саме: зарядні пристрої (станції) для електромобілів з характеристиками, визначеними у Специфікації, що є додатком до даного Договору у кількості 1. (а.с.17).

Відповідно до п. 3.1. договору №12-07-2019-12/2, термін оренди складає один рік з моменту прийняття об`єкту оренди до 12 липня 2020 року.

Пунктом 4.1 договору передбачено розмір орендної плати за весь об`єкт оренди, який складає 2,62 відсотки в місяць від загальної вартості об`єкту оренди (4000 доларів США), з щомісячною капіталізацією, а саме: кожного місяця, протягом строку користування об`єктом оренди відсоток включає в себе суму капіталізації відповідно до п.4.3.

Згідно п. 4.3. договору №12-07-2019-12/2 виплата орендних платежів (відсотків) протягом 365-ти днів з дати заключення договору не проводиться, а сума щомісячних нарахованих відсотків, яка підлягає виплаті щомісяця капіталізується (рефінансується) шляхом додавання до загальної суми обов`язкового викупного платежу в розмірі 2000 доларів США та до суми орендних платежів нарахованих за попередні періоди і підлягає виплаті на 366-й день з дати укладення договору, а саме до 13.07.2020.

Відповідно до п. 7.1.6. вказаного договору відповідач зобов`язується викупити обладнання згідно п. 8 даного договору.

Отже, свої обов`язки позивач виконав належним чином, прийняв у власність та оплатив обладнання, відповідно до умов договору, та надав обладнання у тимчасове платне користування, а відповідач прийняв таке обладнання у користування, що підтверджується Специфікацією №1, яка є невід`ємним додатком №1 до договору оренди обладнання з обов`язковим викупом №12-07-2019-12/2 від 12.07.2019.

Разом з тим, встановлено, що в порушення умов Договору №12-07-2019-12/2 від 12.07.2019 зобов`язання належним чином відповідачем, на час розгляду справи, не виконані.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно до ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ч.1 ЦК України).

Згідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору, як зазначено у ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, добровільно умови договору відповідач не виконує, про що свідчить виникла заборгованість за договором.

Відповідно до положень статей 524, 533-535, 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 14-68цс18 (№ 758/1303/15-ц).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача відсотків з щомісячною капіталізацією згідно п.4.1 Договору оренди обладнання з обов`язковим викупом №12-07-2019-12/2 від 12.07.2019 у розмірі 2,33 % щомісяця, виходячи з наступного розрахунку:

сума боргу складає: 2000 доларів США, як сплата за обладнання за Договором купівлі-продажу № 12- 07-2019-12/1 від 12.07.2019.

2000x2,33=46,60 доларів США розмір орендної плати за місяць;

46,60 доларів США х 12 місяців=559,2046,60 доларів США розмір орендної плати за рік;

2000 доларів США + 559,20 доларів США = 2559,20 доларів США загальний розмір виплат за договором.

Згідно офіційного курсу валют на 25 листопада 2020 року - 28,37 гривень за долар США, зазначена сума 2559,20 доларів США складає 72604 грн. 50 коп. (2559.20x28,37).

Отже, виходячи з викладеного, загальна сума відшкодування становить 72604 грн. 50 коп.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення спричиненої моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення моральної шкоди, позивач зазначив, що протиправними діями відповідача йому були завдані моральні страждання, які полягали у наступному: позивач позбавлений можливості реалізувати своє право, як власника майна яке полягає у володінні та отриманні грошових коштів за використання майна, позивач витрачає свій час на вирішення питання щодо повернення своїх коштів, що виразилося у порушенні людської гідності позивача та негативно вплинуло на стан здоров`я та самопочуття позивача .

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи те, що порушенням ТОВ ««Електро Лізинг» умов договору позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягала у моральних стражданнях, викликаних негативними переживаннями, виходячи з принципів справедливості та розумності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ТОВ ««Електро Лізинг» на користь позивача 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 13870 гривень, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Факт завданих збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг підтверджено договором про надання адвокатської допомоги, квитанціями та Актами прийняття-передачі наданих юридичних послуг.

У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначений розрахунок позивача відповідачем не спростовано, даних, які б спростовували викладені у позові обставини суду не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачем своїх обов`язків, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача розмір завданих збитків у сумі 13870 грн. 00 коп., які документально підтверджені.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1705 грн. 54 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізінг» про стягнення коштів та моральної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізинг» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором купівлі-продажу обладнання №12-07-2019-12/1 у розмірі 56740 (п`ятдесят шість тисяч сімсот сорок) гривень 00 копійок, за договором оренди обладнання з обов`язковим викупом №12-07-2019-12/2 у розмірі 15864 (п`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 50 копійок, а разом 72604 (сімдесят дві тисячі шістсот чотири) гривень 50 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізинг» на користь ОСОБА_1 завдані збитки у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 13870 (тридцять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Лізинг» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1705 (одна тисяча сімсот п`ять) гривень 54 копійки.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Електро Лізинг», ЄДРПОУ 40945970, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147.

Суддя А.В. Стеценко