У Х В А Л А

Іменем України

30.04.21                                                             справа № 133/554/21

провадження № 6/133/32/21          

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі головуючої судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.Г.,

розглянувши подання Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

Старший державний виконавець Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Полончук Т.О. звернулася до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що на виконанні в Козятинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходиться виконавче провадження АСВП №15251074 з примусового виконання виконавчого листа №2-1308, виданого 29.09.2009 Козятинським міськрайонним судом Вінницької області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.08.2009. У поданні зазначено, що з січня 2014 року аліменти боржником не сплачуються. При перевірці встановлено, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі – АДРЕСА_1 , не проживає. Ліквідного майна не виявлено. Місцезнаходження боржника не відоме. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити, майно належне на праві власності відсутнє. Також в обгрунтування вимог подання державний виконавець зазначає, що ним 19.02.2018, 10.05.2018, 07.09.2018, 10.04.2019, 07.10.2020. 24.02.2021 на адресу боржника надсилалися виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішень суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`являвся, про причини неявки не повідомив.

В судове засідання старший державний виконавець Козятинського міськрайонного відділу виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Полончук Т.О. не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, жодних заяв суду не надала, хоча повідомлялась про розгляд подання належним чином, що підтверджується розпискою, що міститься у матеріалах справи. Боржник повідомлявся про розгляд подання шляхом розміщення оголошення на сайті суду, однак у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку, що воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29 вересня 2009 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області видано виконавчий лист №2-1308/2009 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 26.08.2009 і до досягнення сином повноліття.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції від 07.10.2009 відкрито виконавче провадження №15251074 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого листа.

Згідно Виконавчого листа Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2009 року №2-1308/2009 ОСОБА_1 проживає у с. Марківці. Також зазначений ще один населений пункт та адреа його проживання: АДРЕСА_2

Згідно розрахунків заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №15251074 від 16.03.2020 заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.02.2020 становить 93687,28 грн, а станом на 31 січня 2021 року - 118193,03 грн.

Згідно акту державного виконавця від 19.11.2020, складеного ОСОБА_6 за участю понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та акту державного виконавця від 23.02.2021, складеного ОСОБА_6 за участю понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не проживає, а також встановлено, що він не має ліквідного майна, на яке може бути звернуто стягнення..

У матеріалах справи містяться виклики державного виконавця від 19.02.2018 №318, від 10.05.2018 №8131, від 07.09.2018 №15191, від 24.04.2019 № 8935, від 07.10.2020 №37534, від 24.02.2021 №8981, якими зобов`язано боржника ОСОБА_1 з`явитись до виконавця щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надати підтверджуючі про сплату документи. Також суду надано копія списку поштових відправлень рекомендованих листів № 943 (без дати) із зазначеням адресата ОСОБА_1 за вказаною вище адресою та квитанція Укрпошти від 08.10.2020.

За змістом відповіді Пенсійного фонду України за запит від 23.02.2021, відомості щодо ОСОБА_1 як особи-боржника, яка працює за трудовим та цивільно-правовим договором, про останнє місце роботи, відомості щодо отриманої пенсіє відсутні..

Згідно з ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно до приписів статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Витрати, пов`язані з розшуком боржника, майна боржника та його зберіганням, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу вищезазначених приписів права вбачається, що підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи. Виконавцем здійснюється перевірка місця проживання боржника, місця реєстрації - якщо вони відрізняються. Перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника- фізичної особи, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місця знаходження боржника - фізичної особи, а саме: отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; отримання інформації щодо місця роботи боржника; отримання інформації про боржника з інших джерел. Оскільки чинне законодавство не передбачає видачі ухвали про розшук боржника лише на підставі звернення державного виконавця, а передбачає розгляд цього подання судом, то звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами. Такі документи повинні обґрунтувати наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника та безрезультативність виконавчих дій щодо виявлення місця знаходження боржника.

Тобто, перш, ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, державний виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання /перебування/ боржника.

Державний виконавець у своєму поданні не посилається та не надає докази з приводу вжиття ним всіх необхідних заходів щодо встановлення місця знаходження боржника та достатніх і достовірних доказів, які б підтверджували вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, у тому числі здійснення запиту до Державної прикордонної служби України для з`ясування перетину кордону України боржником; здійснення запиту до Департаменту інформаційних технологій УМВС України щодо витребування інформації про те, чи перебуває боржник на обліку в органах внутрішніх справ; чи не оголошувався він у розшук, а також відомості з приводу перебування його в місцях позбавлення волі; витребування з органів актів цивільного стану інформації щодо внесення змін у будь-які актові записи боржника (одруження, зміна прізвища, смерть), а також витребування інших відомостей щодо встановлення знаходження боржника.

Державним виконавцем не надано суду належних доказів про повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, про його виклик належним чином до виконавчої служби згідно наданих суду викликів від 09.02.2018, 10.05.2018, 07.09.2018, 24.04.2019, оскільки не надано доказів направлення на адресу боржника таких викликів.

Так, суд бере до уваги те, що надано лише сформовані вказані виклики державного виконавця, щодо надсилання боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Однак доказів на підтвердження того, що вони дійсно направлялись боржнику не надано. Так, до подання надано докази направлення тільки відносно одного виклику, який сформовано 07.10.2020. Інших доказів на підтвердження відправки сформованих викликів боржника, матеріали справи не містять. Тому розцінювати створені виклики як необхідні заходи, які вживає державний виконавець щодо встановлення місця проживання /перебування/ боржника, не можливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

У пункті 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловив позицію, що за будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Отже, надані акти да докази направлення одного виклику з вимогою з`явитись до державного виконавця не є достатніми доказами того, що державним виконацем було вжито всіх передбачених заходів з метою розшуку боржника, які можуть ним вживатись згідно закону. А за таких обставин оголошення розшуку боржника є необгрунтованим та не пропорційним заходом втручання у його життя.

Виходячи з наведеного вище, враховуючи, що державним виконавцем не були вжиті всі необхідні заходи передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виклик та встановлення місця проживання, перебування боржника ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що подання про оголошення розшуку боржника є передчасним та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 36 Закону «Про виконавче провадження»,

ст. ст. 259, 260, 438 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Особа, яка не була присутня під час проголошення ухвали суду має право на поновлення строку на її апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя                         Н.О. Пєтухова

Дата документу 30.04.21