Справа № 161/2952/21

Провадження № 1-кп/161/558/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 24 травня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Камінської К.О,

з участю секретаря судових засідань Агрипініної К.А.,

прокурора Новік Л.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030580000035 від 13.01.2021 про обвинувачення :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Прилісне Маневицького району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, розлученого, маючого на утримання малолітню дитину 2015 року народження, раніше не судимого:

у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.1 ст.289, ч.1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_2 , 18 грудня 2020 року, близько 20 години 00 хвилин, перебуваючи поблизу гуртожитку №2 СНУ, що знаходиться за адресою: вулиця Винниченка, 22, місто Луцьк, Волинська область, керуючись прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, під приводом отримання в користування, не маючи наміру виконувати свої зобов`язання, щодо повернення автомобіля, шляхом заведення, ключем запалювання, двигуна транспортного засобу марки «Audi» моделі «А4», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », сірого кольору, 1999 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 , здійснив на ньому рух та перемістив автомобіль з вказаного місця на територію селища міського типу Мар`янівка, Горохівського району Волинської області, протиправно вилучивши його у користувача ОСОБА_3 всупереч його волі, який у подальшому реалізував ОСОБА_1 , таким чином заволодів вказаним транспортним засобом, вартість якого відповідно до висновку транспортно - товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-21/583-ТТ від 28.01.2021, становить 24135,00 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на вказану вище суму.

Крім того, ОСОБА_2 , 20 грудня 2020 року, близько 17 години 00 хвилин, перебуваючи в селищі міського типу Мар`янівка, Горохівського району Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, повідомив неправдиві відомості ОСОБА_1 , з приводу володіння транспортним засобом марки «Audi» моделі «А4», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », сірого кольору, 1999 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 , котрий належить ОСОБА_3 , який у подальшому реалізував ОСОБА_1 , таким чином заволодівши грошовими коштами у сумі 700 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України, станом на 20.12.2020 становить 19 472 гривні 88 копійок, чим завдав потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_2 інкримінуються умисні протиправні дії, що виразались у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

Окрім того, ОСОБА_2 інкримінуються умисні протиправні дії, що виразались у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.289, ч.1 ст. 190 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що вчинив вказані кримінальні правопорушення, з особистих мотивів, оскільки йому були необхідні кошти. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 повідомив суду, що дійсно придбав в обвинуваченого транспортний засіб за 700 доларів США, однак вподальшому довідався, що вказаний автомобіль значився викраденим. Просив суворо не карати обвинуваченого.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України.

Окрім того, ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку та нетяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття. Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тимчасово не працює, раніше не судимий.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи розмір покарання, передбачений санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_2 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді обмеження волі ближче до мінімальної межі із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, а також позицію потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а арешт майна відповідно до ст.174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.289, ч.1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання :

-за ч.1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки;

-за ч.1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

За сукупністю злочинів, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази у справі, а саме:

- транспортний засіб марки "Audi" моделі "А4", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", сірого кольору, 1999 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_3 , страховий поліс №200868576, ключі запалювання до транспортного засобу марки "Audi" моделі "А4", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", сірого кольору, 1999 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 - повернути потерпілому ОСОБА_3 .

Арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.01.2021 - скасувати.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 817 ( вісімсот сімнадцять) гривень 25 копійок судових витрат за проведення транспортно- товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-21/583-ТТ від 28.01.2021.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя К.О. Камінська