308/5487/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 травня 2021 року                                                                         м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого комірником, ідентифікаційний номер платника податків суду невідомий, за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №433463 від 22.04.2021, ОСОБА_1 22.04.2021 близько 22 год. 15 хв. за адресою: м. Ужгород, вул. Українська, йшов по вулиці та розпивав пиво, не маючи при собі документів, які посвідчують особу, чим порушив постанову КМУ №1236 від 09.12.2020. Дії ОСОБА_1 працівником поліції, який складав протокол, кваліфіковано за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Частина 1 статті 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Диспозиція ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб, передбачених в умовах карантину. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають бути конкретно зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, як того вимагає ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є здійснення винною особою діянь, які прямо заборонені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та деталізовані у постанові КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236.

Працівником поліції за змістом протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено пункт постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, який порушив ОСОБА_1 .

Суд наголошує, що неодноразово у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини встановлював кримінальний характер санкцій Кодексу України про адміністративні правопорушення, і з огляду на це застосовував до справ про адміністративні правопорушення гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду кримінальних справ. Так, в пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. У пункті 39 рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 заява № 16347/02, у якій йшлося про притягнення заявниці до адміністративної відповідальності за дрібну крадіжку, з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, ЄСПЛ вважав, що провадження є кримінальним для цілей застосування Конвенції.

Відповідно до правових висновків, висловлених Європейським судом з прав людини у рішеннях по справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не передбачає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи відсутність конкретного формулювання обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення, неможливість внесення змін до формулювання обвинувачення після надходження справи до суду, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП. Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 283, 284 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда