Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2167/20

Провадження № 2/945/464/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Терентьєва Г.В.

при секретарі Петриченко В.С.,

розглянувши 24 травня 2021 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду з позовом до Миколаївського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна, а саме: зняти арешт з усього належного йому майна, що було винесено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 30426337 від 30.11.2011 року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що Відділом державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 30426337 від 30.11.2011 року.

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно міститься запис про обтяження за № 30426337 від 30.11.2011 року на підставі постанови № 30426337 від 30.11.2011 року відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції. Зареєстровано реєстратором Миколаївської філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.

Обтяження у вигляді арешту майна, створює перешкоди в здійсненні права на спадкування позивачу.

Відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 р., строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів становить три роки, після чого вони підлягають знищенню.

Тому він змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явився, натомість надав письмову заяву про підтримання позову, в якій клопотав про розгляд справи за його відсутності. Відповідач в судове засідання не з`явився, натомість представник подав клопотання про розгляд справи без представника відділу.

Дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів на все майно ОСОБА_1 , накладено арешт на все нерухоме майно.

Відповідно повідомлення начальника відділу від 05.07.2019 року у відділі здійснювалось виконавче провадження № 35775201 з виконання виконавчого листа № 2-434/2011 зазначене виконавче провадження 29.12.2012 завершено та за закінченням терміну зберігання в архіві 04.01.2016 року знищено.

Вирішити питання щодо зняття арештів з майна боржника не виявляється можливим, оскільки виконавче провадження знищено.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічна норма також міститься у ч. 1 ст. 321 ЦК України, відповідно до якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ст. 391 ЦК України, вказує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що позивач позбавлений можливості розпорядитися належним йому майном, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У відповідності до ч.5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Таким чином, суд вважає позов про зняття арешту з нерухомого майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 19, 81, 89, 258,259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - задовольнити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що було винесено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 30426337 від 30.11.2011 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г. В. Терентьєв