Справа  № 2-2220/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 травня 2010  року    Корабельний районний суд  м. Миколаєва  у складі:

головуючого  по справі судді - Безпрозванного В.В.,

при секретарі  судового засідання - Кукумань В.С.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до  ОСОБА_2, в якій просив суд розірвати шлюб зареєстрований 09 лютого 1991 року Корабельним районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Миколаєва за №65. В обґрунтування позову позивач вказував, що шлюбні відносини із відповідачем припинені, в зв’язку з тим, що подружжя має різні погляди на життя, тому відновлення подружніх відносин, збереження сім’ї неможливо у зв’язку із втратою почуття кохання та взаєморозуміння один до одного. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  які мешкають з відповідачем по справі.

Позивач стверджує, що спору щодо утримання, місця проживання та виховання дитини не має, спір щодо спільно нажитого майна відсутній.

В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив суд його задовольнити, просив слухати справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, в якій позов визнала, не заперечувала проти задоволення позову, просила слухати справу у її відсутність.

           Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.                                                                                            

           Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України.  Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Суд враховує, що шлюбні відносини між позивачем та відповідачем по справі  припинені, спільне господарство не ведуть; відновлення подружніх відносин, збереження сім’ї неможливо у зв’язку із втратою почуття кохання та взаєморозуміння один до одного.

           У відповідності до ст. 110-112,114 СК України суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя  і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

            Суд вважає необхідним покласти витрати по сплаті державного мита при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС на відповідача.

           Керуючись ст.ст. 130,174   ЦПК України   суд,  

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 09 лютого 1991 року Корабельним районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Миколаєва за №65 -   розірвати.

При розірванні шлюбу, який здійснюється за рішенням суду в державному органі реєстрації актів цивільного стану стягнути з ОСОБА_1 17 грн. державного мита на користь держави, а ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний  суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі до суду  протягом 10 днів з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом   20 днів апеляційної скарги .

      СУДДЯ                                                                            В.В.Безпрозванний