Справа   № 1- 239

                                                                    2010  р.

                                                                              В  И  Р  О  К

                                                                І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

 17  травня  2010  року   Броварський  міськрайонний  суд   Київської області в складі:

                      головуючого - судді             Шевчука  М.П.

            при секретарі -                     Заковоротній Т.І.

            з участю прокурора -           Зейналова А.Е.

                      потерпілого -                        ОСОБА_1

                              адвоката -                              ОСОБА_2

законних представників підсудних -                ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника ВКМСД Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області –  Просяник С.О.

представника служби у справах дітей Броварської райдержадміністрації – Ткач Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

                                ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року

                                                                                  народження, уродженця  села Мокрець Броварського району

                                                                                  Київської   області ,  українця ,  громадянина  України,  із  не

                                                                                  повною  середньою  освітою,  не одруженого,  навчається  на

                                                                                  першому  курсі  в  Броварському  професійному  ліцеї   № 4,

                                                                                  проживаючого  в  АДРЕСА_1 Київської  області, раніше не судимого.

 у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2  КК України (редакція 2001р.)

                                                                                  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2  року

                                                                                  народження ,  уродженця   м. Києва,  українця   громадянина

                                                                                  України,  із не повною середньою освітою, не одруженого,

                                                                                  навчається   на  1-му  курсі   в   Броварському  професійному

                                                                                  ліцеї № 4, проживаючого в АДРЕСА_2 Київської  області, раніше не судимого.

 у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2  КК України (редакція 2001р.)

                                                                  в с т а н о в и в:

            Підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.

            Так, 12 січня 2010 року, близько 12 години, підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували в аудиторії № 37 Броварського професійного ліцею № 4, що розташований по вул. Незалежності буд.№ 14-а в м. Бровари Київської області. В подальшому, за попередньою змовою між собою, підсудні скориставшись відсутністю учнів в аудиторії, де підсудний ОСОБА_7 викрав, таємно, мобільний телефон «Самсунг SGH 1 200» вартістю 839 гривні, в якому знаходилась сім-карта оператора «Лайф» вартістю 35 гривні, на рахунку якої знаходилась 35 гривні та флеш карта пам’яті на 2 Гб, вартістю 75 гривні, який лежав на четвертій парті та на праві власності належав потерпілому ОСОБА_1. В подальшому підсудний ОСОБА_7 поклав викрадений ним мобільний телефон до власної кишені, вимкнувши його, а після закінчення занять у ліцеї, в цей же день 12.01.2010 року, біля  14 години 30 хвилин передав викрадений ним мобільний телефон, підсудному ОСОБА_8 для його реалізації. Підсудний ОСОБА_8 13.01.2010 року біля 07 години, перебуваючи в маршрутному автобусі сполученням «ст.Жердова-Київ» продав своєму знайомому ОСОБА_9 викрадений раніше мобільний телефон «Самсунг SGH 1 200» за 200 гривні, розпорядившись таким чином викраденим, частину з яких 100 гривні передав підсудному ОСОБА_7, які в подальшому витратили на власні потреби. Своїми незаконними злочинними діями, підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спричинили потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 984  гривні.

          Органом досудового слідства, підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пред’явлено обвинувачення в вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України.

          Підсудний ОСОБА_7 допитаний в судовому засіданні,  вину в вчиненні злочину за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, розкаявся у вчиненому, факт та обставини злочину підтвердив  та пояснив, що дійсно 12.01.2010 року, близько 12 години, він разом з ОСОБА_8 перебували в аудиторії № 37 Броварського ПЛ № 4, де він навчається на першому курсі, що розташований по вул. Незалежності буд.№ 14-а в м. Бровари Київської області. В подальшому, він на одній з парт побачив мобільний телефон та запропонував ОСОБА_8 викрасти йото і той погодився. Після, він скориставшись відсутністю учнів в аудиторії, викрав, мобільний телефон «Самсунг SGH 1 200», який лежав на четвертій парті та належав їх одногрупнику  ОСОБА_1. В подальшому, він поклав викрадений ним, мобільний телефон до власної кишені, вимкнувши його, а після закінчення занять у ліцеї, в цей же день, біля  14 години 30 хвилин передав викрадений ним мобільний телефон, підсудному ОСОБА_8 для його реалізації. Після ОСОБА_8 продав своєму знайомому, викрадений ним  мобільний телефон «Самсунг SGH 1 200» за 200 гривні, частину з яких 100 гривні передав йому, які він  витратив на власні потреби.  Просить вибачення у потерпілого та батьків, не наказувати його суворо та врахувати, що він визнав вину, раніше не судимий, являється неповнолітнім, більше подібного не допустить.

          Підсудний ОСОБА_8 допитаний в судовому засіданні,  вину в вчиненні злочину за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив  та пояснив, що 12.01. 2010 року, близько 12 години, він та ОСОБА_7  перебували в аудиторії № 37 Броварського професійного ліцею № 4, що розташований по вул. Незалежності буд.№ 14-а в м. Бровари Київської області, де він навчається. В подальшому ОСОБА_7 запропонував йому викрасти мобільний телефон, що лежав на одній з парт, в аудиторії більше нікого не було і він погодився.  ОСОБА_7 поклав викрадений ним мобільний телефон до власної кишені, а після закінчення занять у ліцеї, в цей же день 12.01.210 року, біля  14 години 30 хвилин передав викрадений ним мобільний телефон, йому, щоб він його продав. 13.01.2010 року біля 07 години, перебуваючи в маршрутному автобусі сполученням «ст.Жердова-Київ» він продав своєму знайомому ОСОБА_9 викрадений ОСОБА_7 мобільний телефон «Самсунг SGH 1 200» за 200 гривні, про те що телефон викрадений він йому не повідомляв, частину з отриманих грошей, 100 гривні передав ОСОБА_7 які в подальшому витратили на власні потреби. Потерпілому матеріальну шкоду відшкодував повністю, просить вибачення у потерпілого та батьків та не наказувати суворо, не позбавляти волі, врахувати, що він кається в скоєному, являється неповнолітнім, більше подібного не допустить, надати шанс на виправлення.

          Крім показів підсудних, винність їх доведена та стверджується:

           -  показами потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні який пояснив, що дійсно 12.01.2010 року, близько 16 години, він перебуваючи на залізничному вокзалі ст.Бровари, виявив відсутність свого мобільного телефону «Самсунг SGH 1 200», який йому рік назад купила на день народження його мати за 839 гривні. В той день він перебував на навчанні в Броварському професійному ліцеї № 4. коли і ким було вчинено крадіжку спочатку не знав, через два дні написав офіційну скаргу в міліції. На даний час матеріальна шкода йому повністю відшкодована, тому він не заявляв цивільний позов і до підсудних ніяких претензій немає, прийняв їх вибачення в судовому засіданні. Стосовно міри покарання то покладається на думку суду, але суворо їх не наказувати.

           - показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який пояснив, що дійсно, він в середині січня 2010 року перебуваючи в маршрутному автобусі сполученням «ст.Жердова-Київ» він зустрів знайомого ОСОБА_8 і той запропонував йому купити мобільний телефон «Самсунг SGH 1 200» за 400 гривні, про те що телефон викрадений він йому не повідомляв, а сказав, що товариш дав продати. Він погодився його купити і передав першу частину грошей 200 гривні і йому ОСОБА_8 передав вказаний мобільний телефон . 11 лютого 2010 року його запросили працівники міліції на ст.Бровари та повідомили, що куплений ним мобільний телефон викрадений і при понятих вилучили його.

           - показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який пояснив, що дійсно 11.02.2010 року, до ЛПМ на ст.Бровари, при розслідуванні кримінальної справи по факту крадіжки мобільного телефону у ОСОБА_10, було запрошено ОСОБА_9 і у нього був виявлений та вилучений вказаний телефон  «Самсунг SGH 1 200». В подальшому він  пояснив, що він його купив у знайомого ОСОБА_8, до вирішення питання по суті, мобільний телефон, при понятих було вилучено та опечатано.  

          - матеріалами протоколу допиту як свідка  ОСОБА_12, який дав покази на досудовому слідстві, вони були зачитані в судовому засіданні та оцінені в сукупності з іншими матеріалами кримінальної справи. Який пояснив, що дійсно він 11 лютого 2010 року був запрошений працівниками міліції за понятого, до ЛПМ на ст.Бровари, коли у молодого чоловіка, який назвався ОСОБА_9 було вилучено мобільний телефон, який виявився краденим. Той молодий чоловік пояснив, що купив його у свого знайомого ОСОБА_8 за 200 гривні, той телефон було вилучено, опечатано і він підписав протокол.      

                                                                               (а.с.45-46)

           - матеріалами протоколу допиту як свідка ОСОБА_13, яка дала покази на досудовому слідстві, вони були зачитані в судовому засіданні та оцінені в сукупності з іншими матеріалами кримінальної справи. Яка пояснила, що дійсно вона 11 лютого 2010 року була запрошена працівниками міліції до ЛПМ на ст.Бровари, за поняту, коли у молодого чоловіка, який назвався ОСОБА_9 було вилучено мобільний телефон, який виявився краденим. Той молодий чоловік пояснив, що купив його у свого знайомого ОСОБА_8 за 200 гривні.

                                                                                (а.с. 43-44)

           - матеріалами протоколу усної заяви від 14.01.2010 року ОСОБА_10 про крадіжку мобільного телефону, яка мала місце 12.01.2010 року в м. Бровари у її неповнолітнього сина ОСОБА_10.

                                                                               (а.с. 4)

            - матеріалами протоколів огляду від 11 лютого 2010 року, відповідно до якого у громадянина ОСОБА_9 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Самсунг» та фото таблицею до нього.

                                                                               (а.с.5, 35)

            -  матеріалами протоколу огляду та приєднання до матеріалів кримінальної справи як речових доказів від 12.02.2010 року та передачу їх на зберігання потерпілому.

                                                                               (а.с. 24-26)

            Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, всестороннього та об’єктивного дослідження  в судовому засіданні суд вважає, що винність підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у незаконному  таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб,  доведена повністю і вони повинні нести за це кримінальну відповідальність.

          Дії підсудного ОСОБА_7 суд  кваліфікує : - за ст. 185 ч.2  КК України / в редакції КК 2001 р./, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

          Дії підсудного ОСОБА_8 суд  кваліфікує : - за ст. 185 ч.2  КК України / в редакції КК 2001 р./, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

           Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про їх особи та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          Обставини, що пом’якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_7 суд визнає, як визнання вини та каяття в скоєному, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

          Обставина, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_7 в судовому засіданні не встановлено.

           Обставини, що пом'якшують  покарання стосовно підсудного ОСОБА_8 суд визнає такі, як визнання вини та щире каяття в скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільне відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, вчинення злочину неповнолітнім.

          Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_8 в судовому засіданні не встановлено.

           Вказана органом досудового слідства, обставина, що обтяжує покарання стосовно підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як - вчинення злочину по факту таємного викрадення чужого майна групою осіб за попередньою змовою, повинно бути виключеною з обвинувачення так як,    вона являється кваліфікуючою ознакою об’єктивної сторони вказаного злочину.

          Призначаючи  вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_7 який позитивно характеризується по місцю проживання та навчання, свою вину в скоєному визнав повністю та щиро розкаявся, підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, матеріальна шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі, підсудний являється неповнолітнім, потерпілий просить не наказувати його суворо, як особа він не є суспільно-небезпечним, а тому, суд приходить до висновку, про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов’язків, передбачених вимогами ст.76, 104 КК України.

           Саме таке покарання, на думку суду, буде  достатнім, для його виправлення  та попередження нових злочинів.

            Призначаючи  вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_8 який позитивно характеризується по місцю проживання та навчання, свою вину в скоєному визнав повністю та щиро розкаявся, підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, матеріальна шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі, потерпілий просить не наказувати його суворо, підсудний являється неповнолітнім, як особа він не є суспільно-небезпечним а тому, суд приходить до висновку, про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75.,104 КК України, та покладенням на нього обов’язків, передбачених вимогами ст.76 КК України.

           Саме таке покарання, на думку суду, буде  достатнім, для його виправлення  та попередження нових злочинів.

           Цивільний позов не заявлено.

           Речові докази по справі:  - мобільний телефон «Самсунг SGH 1 200», що переданий під збережну розписку потерпілому ОСОБА_1 /а.с.26/ після набрання вироком законної чинності залишити у власності потерпілого та дозволити ним розпоряджатися.

           Судових витрат немає .

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд ,-

                                                                                З  А  С  У  Д  И  В:

          ОСОБА_7 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України (редакція 2001 р.) та призначити йому покарання за цією статтею в виді - 2 (двох) років  позбавлення волі .

          Звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75.,104 КК України  з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 2  (два) роки  , в період якого зобов’язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

         До набрання  вироком в законної чинності, засудженому ОСОБА_7 міру запобіжного заходу, залишити без зміни -   підписку про невиїзд , з постійного місця проживання.

          ОСОБА_8 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України (редакція 2001 р.) та призначити йому покарання за цією статтею в виді – 2 (двох)  років позбавлення волі.

         Звільнити засудженого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75., 104 КК України  з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 1  (один) рік шість місяців  , в період якого зобов’язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

         До набрання  вироком в законної чинності, засудженому ОСОБА_8 міру запобіжного заходу, залишити без зміни -   підписку про невиїзд , з постійного місця проживання.

         Речові докази по справі: - мобільний телефон «Самсунг SGH 1 200», залишити у власності потерпілого та дозволити ним розпоряджатися.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб  з часу проголошення через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції учасниками процесу, а засудженими в той же строк, з часу отримання копії вироку.

              Суддя                               М.П.Шевчук