Справа № 2-234/2010 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 року                Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої – судді Флоряк Д.В.

               секретаря       Марчук С.В.,

               з уч. позивача  ОСОБА_1,

               представників позивача – ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3,

               представника відповідача Пасічнянської сільської ради – Дронюка М.В.,

               представників відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_1  до Пасічнянської сільської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_10 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_11 , про визнання рішення сільської ради від 31.08.2006 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_6» незаконним, державних актів на право власності на землю та договору купівлі-продажу на землю недійсними  ,-

в с т а н о в и в :

           ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 про визнання рішення сільської ради від 31.08.2006 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_6» незаконним, державних актів на право власності на землю та договору купівлі-продажу на землю недійсними.

           Ухвалою Надвірнянського районного суду від 20.01.2010 року до участі в розгляду даної справі в якості третьої особи на стороні позивача залучено ОСОБА_11

              Свої вимоги позивач мотивує тим, що рішенням Пасічнянської сільської ради від 31.08.2006 року «Про передачу земельних ділянок у власність» було передано ОСОБА_6 у власність 4 земельні ділянки в с. Пасічна ур. Постоята, загальною площею 1,3836 га для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку. На підставі даного рішення відповідачем ОСОБА_6 було виготовлено 4 державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: державний акт від 13.04.2007 року серія ЯД № 892458 на земельну ділянку №1 – площею 0,25га для будівництва та обслуговування житлового будинку; державний акт від 13.04.2007 р. серії ЯД №8924559 на земельну ділянку № 2 - площею 0.4916га для ведення особистого селянського господарства; державний акт серії ЯД№ 89460 від 13.04.2007р. на земельну ділянку № 3 - площею 0,0650 га для ведення особистого селянського господарства; та державний акт серії ЯД№ 892461 від 13.04.2007 р. на земельну ділянку № 4 - площею 0,5770 га  для ведення особистого селянського господарства.

     Дане рішення Пасічнянської сільської ради від 31.08.2006 року вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а державні акти на праві власності на землю та договір купівлі - продажу недійсними, оскільки земельні ділянки, що передані у власність ОСОБА_6 находилися у користуванні ОСОБА_12 і після смерті останнього вона вступила в законне володіння його майном на підставі свідоцтва про право на спадщину. Так як дані земельні ділянки находилися коло будинку та під будинком, який вона успадкувала, тому вона користується ними до цього часу. Крім того, виносячи рішення, сільська рада не врахувала цих обставин та не вилучила належним чином земельних ділянок у належного користувача. За господарством померлого ОСОБА_12 рахувалось 0,68 га землі згідно довідки Пасічнянської сілької ради. А площа земельних ділянок, які передані у власність ОСОБА_6, збільшилась за рахунок площі земельних ділянок, що знаходиться під її житловим будинком і будь-якого погодження з нею, як з межівником, не було. Сільська рада винесла рішення всупереч вимогам діючого земельного законодавства.

      Крім того ОСОБА_6 продав земельну ділянку площею 0.4916 га, і за яку йде спір, ОСОБА_10 Враховуючи те, що рішення є незаконним, то з вищезазначених підстав договір купівлі продажу не може залишатися дійсним. Крім того земельна ділянка, яка була продана, знаходиться під її житловим будинком.

      Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позовній заяві, яку просять задоволити і визнати рішення Пасічнянської сільської ради від 31.08.2006 року «Про передачу земельних ділянок у приватну  власність ОСОБА_6» незаконним; визнати державний акт від 13.04.2007 року серія ЯД № 892458 на земельну ділянку №1 площею 0,25га для будівництва та обслуговування житлового будинку; державний акт від 13.04.2007 р. серії ЯД №8924559 на земельну ділянку № 2  площею 0.4916га для ведення особистого селянського господарства; державний акт серії ЯД№ 89460 від 13.04.2007р. на земельну ділянку № 3 площею 0,0650 га для ведення особистого селянського господарства; та державний акт серії ЯД№ 892461 від 13.04.2007 р. на земельну ділянку № 4 площею 0,5770 га  для ведення особистого селянського господарства та договір купівлі-продажу від 29.01. 2009р. - недійсними.

                Представник відповідача - Пасічнянської сільської ради – в судовому засіданні позов не визнав, заперечив обставини, на які посилається позивач та пояснив суду, що померлий ОСОБА_12 був братом ОСОБА_6. Після його смерті в 1991 році у володіння спадковим майном вступила його дружина  ОСОБА_13, яка по стану свого здоров’я не могла обробляти земельні ділянки, які за нею рахувалися і тому вона частину земельних ділянок віддала своїм родичам,  в тому числі в брату покійного ОСОБА_12 – ОСОБА_6 Тому ОСОБА_6 було надано земельні ділянки, якими він користувався і частину земельних ділянок, яким володів померлий ОСОБА_12 згідно рішення від 25.11.1997 року за № 87 «Про право постійного користування», де земельні ділянки були узгодженні з усіма суміжними землекористувачами і їх виділено в натурі. На підставі даного рішення і було винесено оскаржуване ОСОБА_1 рішення від 2006 року.  

         Оскільки за господарством померлого ОСОБА_12 обліковувалась земельна ділянка площею 0.12 га для обслуговування житлового будинку станом на 2007рік, а ОСОБА_1 успадкувала тільки половину житлового будинку, то рішенням сесії від 25.06.2007р. ОСОБА_1 було надано 0.06 га га для обслуговування будинку.  Оскільки після смерті ОСОБА_13 в 2005 році ніхто не прийняв спадщину у встановлений законом термін, то землі перейшли у фонд сільської ради і тому не було підстав погоджувати межі з ОСОБА_1, яка не проживала в селі і не користувалася земельною ділянкою, так як мешкала в Запорізькій області, а із заявою про надання їй земельних ділянок, якими користувався померлий ОСОБА_12 вона звернулася тільки в 2007 році.  Згідно рішення сільської ради 1997 року межі були погоджені з ОСОБА_13, а тому сільська рада фактично подублювала рішення 1997 року і на його основі було надано рішення 2006 р. Тому вважає позов ОСОБА_1 безпідставним, а рішення законним і прийнятим в межах  повноважень сільської ради.

              Представники відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги також не визнали, заперечивши ті обставини, на які посилається позивач, пояснили суду, що  ОСОБА_6 було надано земельні ділянки, якими він користувався і 25.11.1997 року рішенням сесії сільської ради за № 87 йому було надано 4 земельні ділянки у приватну власність. На підставі даного рішення  рішенням Пасічнянської сільської ради від 31.08.2006 року «Про передачу земельних ділянок у власність» було передано у власність ОСОБА_6 4 земельні ділянки в с. Пасічна ур. Постоята, загальною площею 1,3836 га для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування  житлового і вже на підставі цього рішення було виготовлено 4 державні акти. З даних 4 ділянок тільки одна земельна ділянка межує з будинком, частину якого успадковала ОСОБА_1 Погоджувати межі земельних ділянок не було необхідності, так як ОСОБА_1 не була власником чи користувачем земельних ділянок. Сільська рада повинна була надати дозвіл і  може узгоджувати суміжні межі, що вона і зробила .  Вважають, що сільською радою при винесені рішення не порушено жодних норм земельного законодавства, рішення є чинним, законним і прийнятим в межах компетенції сільської ради,  а позовні вимоги позивача є безпідставними, тому в позові слід відмовити.

        Відповідач ОСОБА_10 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги не визнає, заперечує проти задоволення позову.

       Третя особа на стороні позивача ОСОБА_11, будучи допитаним в одному із судових засідань, пояснив суду, що він є власником половини житлового будинку в с.Пасічна, ур.Постоята. Інша половина будинку належить ОСОБА_1 Земельними ділянками, за які фактично йде спір, користувався ще померлий ОСОБА_12, а після його смерті – його дружина ОСОБА_13 Після смерті ОСОБА_13 в 2005 році земельні ділянки перейшли до сільської ради, на них ніхто не претендував. За будинком, власниками якого є він та позивач, рахується приблизно 0,13 га землі, яку між ними двома сільська рада і розділила. Вважає, що рішення сільська рада прийняла законне.

               Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 60 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.                                                                                                                                                                                                                              

           Згідно ст. 116 ЗК України громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

    А згідно вимог ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельні ділянки виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельними ділянками та його державної реєстрації.

    Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Пасічнянської сільської ради від 31.08.2006 року «Про передачу земельних ділянок у власність» було передано у власність  ОСОБА_6 4 земельні ділянки в с. Пасічна ур. Постоята, загальною площею 1,3836 га для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування  житлового будинку  і на підставі даного рішення виготовлено чотири державні акти.

          Дане рішення було прийнято на підставі рішення сесії сільської ради народних депутатів с. Пасічна  від 25.11.1997 року № 87 «Про передачу земель у приватну власність»,  яким було надано ОСОБА_6  у постійне користування 4 земельні ділянки в с.Пасічна уч.Постоята.

          Також в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме 1/2 частини  будинку в с. Пасічна, участок Постоята. Право власності позивача на спадщину за заповітом зареєстровано Івано-Фрарківським оБТІ 17.07.2006 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно(а.с.11-12).

       З представленої суду копії договору дарування від 18.10.1994 року вбачається, що ОСОБА_13 подарувала ОСОБА_11 ? частку (половину) житлового будинку в с.Пасічна, вул. Постояти, яка належала їй на праві особистої власності. Право власності на половину житлового будинку ОСОБА_11 зареєстровано в Івано-Франківському оБТІ 24.10.1994 року.

        Відповідно до вимог ст. 30 ЗК України (в ред.1991 року) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить в розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження – будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. Громадянам, у відповідності до ст. 67 зазначеного Кодексу, за рішенням сільської, селищної, міської ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач. Розмір земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше у сільських населених пунктах – 0,25 га.

        З оглянутих в судовому засіданні погосподарських книг вбачається наступне:

- згідно погосподарської книги за 1991-1995 року  за ОСОБА_12 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2) було обліковано 0,68 га землі; спадкоємцями після його смерті є дружина ОСОБА_13 та племінниця ОСОБА_1;

- згідно погосподарської книги №24 за 1996-2000 роки за ОСОБА_13 обліковано вже 0,12 га землі;

- згідно погосподарської книги №28 за 2001-2005 роки за ОСОБА_13 також обліковано 0,12 га землі для обслуговування житлового будинку.  

           Як вбачається із пояснень представника Пасічнянської сільської ради та оглянутих погосподарських книг,  ОСОБА_13 по стану свого здоров’я не могла обробляти земельні ділянки, в зв’язку з чим за її згодою 0,23 га було знято у фонд сільської ради відповідно до рішення від 25.05.1993 року, про що зроблено відповідний запис в погосподарській книзі.    

           Відповідно ст. 12 ЗК України  після смерті попереднього землекористувача сільська рада  вправі  була перевести земельні ділянки до земель запасу сільської ради та розпоряджатися ними в законному порядку. Тому враховуючи те, що  ОСОБА_13 померла 01.04.2005 року і після її смерті до шести місяців ніхто не прийняв спадщину, господарство та землі були переведені у фонд сільської ради.  

    Таким чином судом встановлено, що приймаючи рішення про передачу спірної земельної ділянки, яка межує з землями сільської ради, у власність, сільська рада  правомірно узгодила межі як суміжний землекористувач.  Що стосується тверджень позивача про те, що спірна земельна ділянка знаходиться під її будинком і біля будинку, то вони спростовується схемою розташування, з якої вбачається що навколо будинку позивача було відступлено по 4 м. від будинку до межі спірної земельної ділянки. Даний факт не заперечується самим позивачем.  

           Оскільки на час смерті ОСОБА_13 згідно погосподарських книг обліковувалася земельна ділянка площею 0.12 га для обслуговування житлового будинку в с.Пасічна уч. Постоята, то відповідно до заяви позивача ОСОБА_1 від 10.04.2007р. про надання їй земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, рішенням сесії сільської ради  від 25.06.2007року  за № 13 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічного звіту для приватизації земельної ділянки в с.Пасічна уч. Постоята площею 0,06га для обслуговування  будинку.

     Зі змісту земельного законодавства вбачається, що до набувача переходить право на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею та на частину  ділянки, яка необхідна для обслуговування, що і було дотримано сільською радою. Інші земельні ділянки, на які вказує позивач, перебували у користуванні померлого ОСОБА_12, і з його смертю  право користування земельними ділянками припиняється.

      Доводи ОСОБА_1 про те, що вона є суб’єктом спадкування земельних ділянок, які були в користуванні ОСОБА_12, не заслуговують на увагу, оскільки особливістю набуття суб’єктивного права власності громадянами і юридичними особами є те, що для виникнення права власності на земельну ділянку не достатньо лише одного юридичного факту, а має бути юридичний склад, з яким закон пов’язує настання, зміну і припинення правовідносин власності на землю. Це означає, що прийняття органами місцевого самоврядування чи державної влади рішення про передачу земельної ділянки у власність не призводить до появи нового власника землі, якщо не будуть виконані інші юридичні дії щодо формування земельної ділянки як об’єкта права власності, виготовлення, видачі і реєстрації документа про право власності на землю.

             З матеріалів справи, зокрема представленої копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 09.10.1992 року на ім’я ОСОБА_1  після смерті ОСОБА_12 вбачається, що спадковим майном було ? домоволодіння в с.Пасічна Надвірнянського району. Земельні ділянки, якими за життя користувався ОСОБА_12, до складу спадкового майна не входили.

                   Позивачем не надано суду жодних правовстановлюючих документів на право користування чи право власності на спірну земельну ділянку. Таким чином на переконання суду вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

                Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті докази, суд прийшов до переконання, що Пасічнянська сільська рада, приймаючи оскаржуване позивачем ОСОБА_1 рішення, діяла в межах своїх повноважень і компетенції відповідно до вимог чинного земельного законодавства, жодним чином при цьому права позивача не порушивши. За вказаних обставин суд не вбачає також підстав і для визнання недійсними державних актів на земельні ділянки від 13.04.2007 року та договору купівля-продажу земельної ділянки від 29.01.2009 року.

                  На підставі ст.ст. 120-121, 124 141 ЗК України та керуючись ст.ст.209,213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

                   В задоволенні позову ОСОБА_1 до Пасічнянської сільської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_10, третя особа на стороні позивача ОСОБА_11, про визнання рішення сільської ради від 31.08.2006 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_6» незаконним, державних актів на право власності на землю та договору купівлі-продажу на землю недійсними – відмовити.

                Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Головуюча                            підпис                                Флоряк Д.В.

З оригіналом вірно. Суддя                                                                         Флоряк Д.В.

                                                                                                           Справа № 2-234/2010 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 року                Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої – судді Флоряк Д.В.

               секретаря       Марчук С.В.,

               з уч. позивача  ОСОБА_1,

               представників позивача – ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3,

                    представника відповідача Пасічнянської сільської ради – Дронюка М.В.,

               представників відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Томина С.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до  Пасічнянської сільської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_10, третя особа на стороні позивача  ОСОБА_11, про   визнання рішення сільської ради від 31.08.2006 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_6» незаконним, державних актів на право власності на землю та договору купівлі-продажу на землю недійсними   ,-

в с т а н о в и в :

           ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 про визнання рішення сільської ради від 31.08.2006 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_6» незаконним, державних актів на право власності на землю та договору купівлі-продажу на землю недійсними.

           Ухвалою Надвірнянського районного суду від 20.01.2010 року до участі в розгляду даної справі в якості третьої особи на стороні позивача залучено ОСОБА_11

          Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов’язаного з потребою у наведенні доводів по позовних вимогах, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

              Керуючись ст.ст.  213-215, 218 ЦПК України , суд –

в и р і ш и в :

             В задоволенні позову ОСОБА_1 до Пасічнянської сільської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_10, третя особа на стороні позивача ОСОБА_11, про визнання рішення сільської ради від 31.08.2006 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_6» незаконним, державних актів на право власності на землю та договору купівлі-продажу на землю недійсними – відмовити.

          Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                                                Флоряк Д.В.