КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6336/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м. Київ

Справа № 752/23562/17

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року, постановлену у складі судді Колдіної О.О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бориспільської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та повернення за місцем проживання матері та за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , як законного представника малолітньої дитини - ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Шевченковської районної в м. Києві державної адміністрації; Орган опіки та піклування Бориспільської районної державної адміністрації в Київській області про визначення місця проживання дитини,

встановив:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бориспільської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та повернення за місцем проживання матері та за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , як законного представника малолітньої дитини - ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Шевченковської районної в м. Києві державної адміністрації; Орган опіки та піклування Бориспільської районної державної адміністрації в Київській області про визначення місця проживання дитини.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про виправлення помилки в ухвалі суду як у виконавчому документі, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що у зв`язку з невиконанням відповідачем за первісним позовом умов мирової угоди позивач звернулась до Голосіївського районного ВДВС міста Києва щодо примусового виконання ухвали №752/23562/17 від 15 листопада 2018 року. 10 квітня 2019 року позивач отримала повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку із невідповідністю виконавчого документа вимогам п.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, в ухвалі не зазначені адреса місця проживання чи перебування боржника та його реєстраційний номер облікової картки платника податків. Допущені в ухвалі про визнання мирової угоди помилки позбавляють позивача права на пред`явлення виконавчого документа до виконавчої служби. Посилається на те, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду із заявою в порядку ст.432 ЦПК України.

Зазначає, що позивач та її представник неодноразово звертались до судді з приводу розгляду заяви про виправлення описки. Так, останній раз 15 січня 2020 року, при особистому зверненні у кабінеті, суддею була надана відповідь про те, що заява ще не розглянута.Однак, як вбачається з реєстру, ухвала була постановлена 23 листопада 2020 року, надіслана судом для оприлюднення 16.01.2021 року, зареєстрована 17.01.2021 року, оприлюднена 18.01.2021 року.

Зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково керувався статтею 269 ЦПК України, адже вимоги заяви представника позивача ґрунтуються на положенні статті 432 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат Дяченко І.В. вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, тому просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V (перегляд судових рішень) ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про внесення або відмови внесення виправлень у рішення, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що питання, які ставить на вирішення суду ОСОБА_1 , не є опискою в розумінні статті 269 ЦПК України, а стосуються порядку виконання ухвали про затвердження мирової угоди в разі пред`явлення її до примусового виконання. Крім того, дані, внести виправлення про які просить в тексті ухвали ОСОБА_1 , не були зазначені сторонами в тексті укладеної між ними мирової угоди. 20.05.2019 року позивач зверталась до суду з аналогічною заявою про виправлення описки в ухвалі суду з аналогічних підстав і вона була вирішена судом. За результатами розгляду заяви постановлена ухвала про відмову у її задоволенні. Виправлення описки у спосіб, заявлений позивачем, фактично призведе до зміни змісту судового рішення, а крім того, змісту мирової угоди, що підписана сторонами.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в особі уповноваженого представника, ОСОБА_5 , у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Бориспільської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та повернення за місцем проживання матері та за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , як законного представника малолітньої дитини - ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , треті особа: Орган опіки та піклування Шевченковської районної в м. Києві державної адміністрації; Орган опіки та піклування Бориспільської районної державної адміністрації в Київській області про визначення місця проживання дитини, на відповідних умовах.

Провадження у цій справі закрито.

16 листопада 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій просила в порядку ст. 432 ЦПК України виправити помилку у виконавчому документі - в ухвалі від 15 листопада 2018 року про затвердження мирової угоди, вказавши в резолютивній частині ухвали відомості про сторін у справі.

Заява про виправлення описки обґрунтована тим, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 умов мирової угоди позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного ВДВС міста Києва щодо примусового виконання ухвали №752/23562/17 від 15 листопада 2018 року про затвердження умов мирової угоди. Однак, 10 квітня 2019 року позивач отримала повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку із невідповідністю виконавчого документа вимогам п.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, в ухвалі не зазначені адреса місця проживання чи перебування боржника та його реєстраційний номер облікової картки платника податків. Допущені в ухвалі про визнання мирової угоди помилки позбавляють позивача права на пред`явлення виконавчого документа до виконавчої служби.

Звертала увагу на п.2 ст. 208 ЦПК України, відповідно до якої ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Оскільки ухвала від 15.11.2018 року не відповідає вимогам п. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», тому позивач просила привести її у відповідність із зазначеними вимогами в порядку ст. 432 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 208 ЦПК України визначено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.3 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки у виконавчому документі суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Частиною 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Вирішуючи заяву про виправлення описки у виконавчому документів суд першої інстанції керувався вимогами ст. 269 ЦПК України, відповідно до якої, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Проте, такі висновки суду не відповідають вимогам заяви ОСОБА_1 від 16 листопада 2020 року, яка просила суд про виправлення помилок у виконавчому документі - ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року про затвердження мирової угоди в порядку ст. 432 ЦПК України, а не про виправлення описки в судовому рішенні на підставі ст. 269 ЦПК України.

Суд першої інстанції на зазначені вимоги процесуального закону уваги не звернув та, розглянувши заяву ОСОБА_1 як заяву про виправлення описки і застосувавши положення ст. 269 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , адже зазначення в ухвалі суду, як у виконавчому документі, відомостей щодо учасників справи не призведе до зміни резолютивної частини ухвали суду.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення помилок у виконавчому документі, поданої в порядку ст.432 ЦПК України, колегією суддів враховується наступне.

Як вбачається з ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року про затвердження мирової угоди, яка є виконавчим документом, її резолютивна частина не відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не в повному обсязі судом вказано відомості, які повинен містити в собі виконавчий документ, зокрема, не зазначено адреси місця проживання чи перебування учасників справи та їх реєстраційний номер облікової картки платника податків.

В заяві про виправлення помилок, допущених у виконавчому документі - в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року, ОСОБА_1 просила суд вказати, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові батька - ОСОБА_3 , дату його народження, адресу місця проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також відомості про матір - ОСОБА_1 , дату її народження, адресу місця проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Вказані вимоги заяви ОСОБА_1 відповідають вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 432 ЦПК України, підлягають задоволенню шляхом внесення додаткових відомостей, ідентифікуючих позивача та відповідача у цій справі № 752/23562/17, а саме необхідно привести виконавчий документ - ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року у справі № 752/23562/17 у відповідність з вимогами до виконавчих документів, передбачених ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначити в резолютивній частині ухвали наступні відомості:

Батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

При цьому, колегією суддів враховується, що відсутність у виконавчому документі відомостей, передбачених ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», позбавляють стягувача гарантованого ст. 129-1 Конституції України права на виконання судового рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття постанови про задоволення заяви, оскільки відсутність в ухвалі про затвердження мирової угоди відомостей, визначених ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», є підставою для приведення зазначеного виконавчого документа у відповідність до вимог закону.

При цьому підстав для постановлення окремої ухвали відносно судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О. колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року - скасувати та прийняти постанову:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення помилок у виконавчому документі - задовольнити.

Привести виконавчий документ - ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року у справі № 752/23562/17 - у відповідність з вимогами до виконавчих документів, передбачених ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом зазначення в резолютивній частині ухвали наступних відомостей:

Батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду з підстав, визначених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Махлай Л.Д.

Немировська О.В.