Справа № 162/230/21

                                                               Провадження № 3/162/160/2021

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року                                         смт. Любешів

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Савич А.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, має паспорт серії НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2021 року біля 01 год 00 хв на автодорозі сполученням с. Залаззя із Хутомир, ОСОБА_2 керував автомобілем «VOLVO V50», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер-6810» в присутності двох свідків. Проба позитивна - 1.22‰.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Вознюк А.С., у призначене судове засідання на 14 год 00 хв 24.05.2021 не прибули, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується відповідною телефонограмою, яка міститься у матеріалах справи (а.с. 35). Заяв про відкладення розгляду справи не подали. Захисник 23.05.2021 подав письмові пояснення у справі.

Враховуючи ці обставини, що розгляд справи неодноразово відкладався (у тому числі двічі за клопотанням захисника) й те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_2 та його захисника на підставі наявних матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи, захисник Вознюк А.С. в інтересах ОСОБА_2 подав на електронну адресу суду письмові пояснення від 23.05.2021, у яких просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї заяви зазначив, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи щодо ОСОБА_2 допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що доказів, що автомобіль марки Вольво дійсно був зупинений поліцейськими під час руху і що саме ОСОБА_2 виконував функції водія даного автомобіля під час його зупинки поліцейськими до суду не надані. Насправді ОСОБА_2 не здійснював керування транспортним засобом. В автомобілі закінчилось пальне, тому ОСОБА_2 разом із своїми друзями перебували в автомобілі та вживали спиртні напої, бо надворі було холодно. ОСОБА_2 при цьому пересів на водійське сидіння, тому працівники поліції помилково сприйняли його за водія і безпідставно склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення. Сам ОСОБА_2 в силу юридичної необізнаності, не зрозумів, що відбувається. Погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер. Він не був відсторонений від керування транспортним засобом, всупереч вимогам закону. Також увесь перебіг події за допомогою відеореєстратора із самого її початку, в порушення вимог Наказу МВС від 18.12.2018 № 10265, поліцейськими забезпеченим не був. Пояснення свідків зазначені на бланках, які не були повністю заповнені, тому їх письмовими поясненнями не можна вважати та брати до уваги як належні і допустимі докази. Крім того у протоколі та у поясненнях наявних у матеріалах справи зазначено різні дані осіб, які були зазначені як свідки огляду ОСОБА_2 . Допущено інші порушення вимог закону, які є підставою для закриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 483432 від 14.03.2021 (а.с.1);

- рапортом інспектора-чергового ВПД № 1 (смт. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Курінчук В.І. (а.с.2);

- рапортом поліцейського Кундіка О.С. від 14.03.2021 про обставини зупинки водія ОСОБА_2 за допомогою проблискових маячків, гучномовця та звукової сирени, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, процедуру проходження огляду водія для визначення стану сп`яніння у присутності двох свідків за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810», відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом (а.с.3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_2 ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова), встановлено позитивний показник сп`яніння, з чим ОСОБА_2 у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодився, засвідчивши власноручним підписом (а.с.4);

- роздруківкою приладу «Драгер 6810», відповідно до якої результат тесту ОСОБА_2 становить 1.22‰, тобто встановлено його алкогольне спяніння (а.с.5);

- письмовими поясненнями самого ОСОБА_2 від 14.03.2021 (а.с.7), відповідно до яких він зазначив, що вдома вирішив трішки розслабитись та випив пляшку пива, а в подальшому – до нього зателефонував його друг та попросив, щоб його підвезти. ОСОБА_2 , приїхавши до своїх родичів, випив кілька стаканів горілки, після чого вирішив їхати додому. Коли їхав у напрямку с.Залаззя, його зупинила поліція. Працівники поліції відчули запах алкоголю та запропонували пройти тест для визначення стану сп`яніння у присутності двох свідків, на що він був згідний, результат тесту становив 1.22‰;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 14.03.2021, згідно з якими вони були свідками при проведенні огляду ОСОБА_2 для визначення стану сп`яніння з використанням приладу «Драгер 6810», показник якого становив 1.22‰ (а.с.6);

- довідкою від 05.04.2021 № 1485/53/2/2021 про те, що ОСОБА_2 не має повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та отримав посвідчення водія НОМЕР_3 , не являється позбавленим права керування транспортними засобами (а.с.13);

- відеозаписом з бодікамери поліцейського з місця події, де зафіксовано, як працівник поліції підходить до автомобіля (двигун якого був заведений, ввімкнені фари та аварійна світлова сигналізація) під керуванням ОСОБА_2 . У подальшому видно, як працівник поліції помітив у водія ознаки алкогольного сп`яніння. Запропоновано йому пройти тест для визначення стану сп`яніння за допомогою приладу «Драгер 6810». ОСОБА_2 не заперечував, що він є водієм та визнавав, що вживав алкогольний напій, тому спочатку не погоджувався проходити такий огляд, неодноразово зазначаючи: «давайте гарно поступимо». У подальшому погодився. Результати огляду - 1.22‰, які ОСОБА_2 не заперечував (а.с.12);

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

На думку суду, об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених письмових та відео доказів, що містяться в матеріалах справи, не убачається, тому вказані докази є належними та допустимими.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення 14.03.2021).

Доводи захисника про те, що ОСОБА_2 не був водієм і не рухався транспортним засобом також є безпідставними. Факт керуванням транспортним засобом саме ОСОБА_2 за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджено письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Про цей факт зазначив у своїх письмових поясненнях й сам ОСОБА_2 , і не заперечував його також в ході огляду його для визначення стану сп`яніння, що об`єктивно вбачається із відеозапису з місця події.

Помилка в матеріалах справи у ПІБ одного з свідків (« ОСОБА_3 », замість правильного « ОСОБА_5 »), а також відсутність у матеріалах справи безперервної відеозйомки про процедуру проведення огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, на що звертає увагу захисник у письмових поясненнях, на думку суду, у цій справі не може бути законною підставою для закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки у матеріалах справи наявний відеозапис з місця події та достатня кількість інших доказів, які у своїй сукупності та взаємозв`язку належним чином оцінені судом з точки зору їх належності та допустимості, й підтверджують вину ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інші доводи захисника, висловлені у заяві, також, на думку судді, не можуть бути законними підставами для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП – у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Положеннями ч.1, 2 ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Тому суд, з урахуванням вимог цієї норми закону, застосовує санкцію ч.1 ст. 130 КУпАП (у редакції чинній на момент вчинення правопорушення 14.03.2021).

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності та дані про особу правопорушника, який не працює, є водієм, суд доходить висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною - у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід також стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 грн.

       Керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору на користь держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області                                                                А.С. Савич