№ 2-12/10

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

«16» квітня 2010 року                   Веселівський районний суд

                                                   Запорізької області

В складі:

Головуючого судді:                                  Калабухової О.А.

При секретарі:                                           Бадюла В.А.

З участю  

Позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Веселівського районного суду цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до Голови Веселівської районної державної адміністрації та Веселівської державної адміністрації Запорізької області про скасування розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 72 від 18.03.2009 року

ВСТАНОВИВ:

        Відповідно до Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею № 000125 ОСОБА_1 надано в постійне користування земельну ділянку площею 48,7 га, розташовану на території Менчикурівської сільської ради.

Розпорядженням голови Веселівської районної адміністрації № 72 від 18.03.2009 року припинено право користування земельною ділянкою, державний акт на право довічного успадкованого володіння землею № 000125 на ім’я ОСОБА_1 визнано таким, що втратив чинність і підлягає поверненню до архіву відділу Держкомзему у Веселівському районі та передану земельну ділянку площею 48,7 га до земель запасу Менчикурівської сільської ради.

Зазначене розпорядження аргументовано посиланнями на ст.. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» ст..ст. 17,30,141, п. 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, ст..35 Закону України «Про фермерське господарство» та ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.09.2008 року у справі № 16/58/08.

Із розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 72 від 18.03.2009 року ОСОБА_1 не погоджується та вважаю таким, що суперечить діючому земельному законодавству за таких підстав:

Земельним кодексом України чітко зафіксовані підстави для припинення права власності або права користування. Даному питанню присвячено главу 22 Земельного кодексу України. Всі випадки, які можуть бути підставою для припинення права власності або права користування земельною ділянкою чітко зафіксовані у главі 22 Земельного кодексу України. Всі інші випадки, крім зазначених у ст..ст. 140-151 Земельного кодексу України, не можуть являтися підставою для припинення права власності або права користування земельною ділянкою.

Так, в ст.. 141 Земельного кодексу України, на яку посилається в своєму розпорядженні відповідач, визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою. Такими підставами є:

-   добровільна відмова від прав користування земельною ділянкою;

-   вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

-   припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

-   використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

-   використання земельної ділянки не за цільовим призначення;

-   систематична не сплата земельного податку або орендної плати.

ОСОБА_1 вважає ,що в даному випадку відсутні підстави для припинення права користування ним земельною ділянкою, оскільки добровільно він не відмовлявся від свого права користування, рішення та підстав щодо вилучення земельної ділянки у розпорядженні, яке оскаржується  не наведено, фермерське господарство «Мрія», головою якого є землекористувач, не є релігійною організацією, державним або комунальним підприємством установою чи організацією, актів та приписів, які б встановлювали факт використання земельної ділянки способами, що суперечать екологічним вимогам або не за цільовим призначенням відсутні данні щодо систематичної несплати земельного податку.

В п. 8 Постанови пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначено, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку або права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, на підставах та при умовах, передбачених ст.ст. 140-149 Земельного кодексу України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю або право користування проводиться за позовом відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в судовому порядку, не дотримання якого є підставою для визнання рішення цього органу недійсним.

Таким чином, позивач вважає, що розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 72 від 18.03.2009 року про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Менчикурівської сільської ради прийняте з порушенням норм Земельного кодексу України, тому є незаконним та підлягає скасуванню.

В ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 30.04.2009 року по справі № 2а-2177/09/0870 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Веселівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження зазначено, що в даному випадку спір носить приватноправовий характер, оскільки позивачем оспорюється фактично його право на користування земельною ділянкою, а Веселівська районна державна адміністрація реалізувала свої повноваження як власник землі, а не як суб’єкт владних повноважень.

Відповідно до приписів ст.. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до актів місцевих державних адміністрацій належать розпорядження, які голова місцевої державної адміністрації видає в межах своїх повноважень.

Згідно зі ст.. 51 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

На підставі викладеного позивач просить скасувати рішення голови Веселівської районної державної адміністрації № 72 від 18.03.2009 року «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Менчикурівської сільської ради».

В свою чергу Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області подано заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 про скасування розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 72 від 18.03.2009 року на підставі ст.ст. 27,128, 193 ЦПК України в якому вказано  що:

Предметом даного позову та усіх доповнень і уточнень до нього є оскарження позивачем рішення, а саме розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 72 від 18.03.2009 року «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Менчикурівської сільської ради» яке винесено відповідно до вимог чинного законодавства України та підстав для його скасування не має тому, що як вказує позивач у своєму позові, що 24.12.1991 року на підставі рішення виконавчого комітету Веселівської районної ради народних депутатів № 256 від 19.12.1991 року йому було видано Державний акт на право довічного успадкованого володіння землею № 000125 площею 48,7 га.

Згідно вимог даного Державного акту земля надавалась позивачеві у довічне успадкування володіння для ведення селянського (фермерського) господарства.

Даним правом позивач скористався в наслідок чого в подальшому ним було засноване на виділеній йому земельній ділянці фермерське господарство «Мрія» за юридичною адресою: АДРЕСА_1, та головою якого являвся ОСОБА_1

Однак, потім до Веселівської районної державної адміністрації надійшли відповідні рішення та ухвали господарського суду Запорізької області які мали безпосереднє відношення щодо ведення діяльності фермерським господарством «Мрія».

Так встановлено, що згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 14.04.2008 року про порушення провадження у справі про банкрутство (справа № 16/85/08) судом прийнято заявку кредитора – прокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Веселівському районі до боржника – фермерського господарства «Мрія», засновником якого є ОСОБА_1, та порушено провадження у справі.

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.04.2008 року (справа № 16/85/08) фермерське господарство «Мрія» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 23.09.2008 року (справа № 16/85/08) звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс фермерського господарства «Мрія» затверджено, а банкрута ФГ «Мрія» ліквідувати та провадження по справі припинити.

Таким чином, отримавши вище вказані ухвали та рішення господарського суду Запорізької області по справі № 16/85/08 керівництво Веселівської районної державної адміністрації відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року № 586-ХІУ (зі змінами та доповненнями), повинно було забезпечити належне виконання законів України та будь-яких рішень суду, а також забезпечити законність в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Тому, враховуючи вище вказані аргументовані та законні підстави-докази, оскільки даних до Веселівської райдержадміністрації щодо оспорювання вище вказаних ухвал та рішень господарського суду Запорізької області з боку ОСОБА_1 не надійшло, та керуючись:

-   вимогою ст. 35 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 року № 973-1, якою передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється у разі ліквідації фермерського господарства або визнання фермерського господарства неплатоспроможнім, тобто банкрутом як це трапилось в даному випадку з ФГ «Мрія»;

-   вимогою ч. 2 ст. 30 Земельного кодексу України, згідно якої передбачено, що земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організації, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу;

-   вимогою п. б ст. 141 Земельного кодексу України, згідно якого підставою припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом, тобто у даному випадку ч.2 ст. 30.

Тому, враховуючи вище вказані обґрунтовані та законні підстави, а саме визнання судом ФГ «Мрія» банкротом, тобто неплатоспроможним, та вимоги вище вказаного чинного законодавства України, згідно якого у ФГ «Мрія» при визнанні його банкрутом необхідно вилучити земельну ділянку, яка надавалась в першу чергу відповідно до рішення виконавчого комітету Веселівської районної ради народних депутатів № 256 від 19.12.1991 року для його подальшого створення, керівництво Веселівської районної державної адміністрації керуючись вимогами чинного законодавства України, а саме:

- ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року № 586-ХІУ, згідно якої місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону; (п. 2 ст. 21 в редакції Закону № 1377-ІУ від 11.12.2003 року);

- ст.. 17 Земельного кодексу України, згідно якої місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

- п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, згідно якої до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади, тобто Веселівська райдержадміністрація;

- та законної та не скасованої ухвали господарського суду Запорізької області від 23.09.2008 року справа № 16/85/08;

Було прийняте законне та обґрунтоване рішення яке знайшло своє відображення у розпорядженні голови Веселівської районної державної адміністрації № 72 від 18.03.2009 року «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Менчикурівської сільської ради».

Представник відповідача  наголошує суду на тому, що законність прийнятого відповідного розпорядження, окрім вище вказаних доказів, підтверджується поясненями спеціаліста, а саме заступника начальника Веселівського районного відділу Земельних ресурсів ОСОБА_3, який пояснив порядок оформлення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та порядок вилучення у тому числі і у випадку який трапився з фермерським господарством «Мрія».

Таким чином, враховуючи вище вказані законні, обґрунтовані та аргументовані докази і підстави, Веселівська районна державна адміністрація вважає безпідставними обґрунтування позивача та позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню та просить позовну заяву ОСОБА_1 про скасування розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації № 72 від 18.03.2009 року з усіма уточненнями та доповнення до неї залишити без задоволення по вище вказаним обґрунтованим підставам.

    Вислухавши думку сторін та вивчивши матеріали справи , суд відмічає наступне.

На підставі Державного акту про право довічного успадкованого володіння №000125 від 24 грудня 1991р ОСОБА_1 отримав у довічне успадковане володіння 48,7 гектарів землі … для ведення селянського (фермерського ) господарства на території Менчикурівської сільської ради. Метою отримання землі було ведення фермерського господарства. Після цього ОСОБА_1 було створено фермерське господарство  «Мрія»

Однак господарська діяльність ФГ «Мрія» не склалась.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.04.2008р фермерське господарство «Мрія» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.09.2008р вирішено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс фермерського господарства «Мрія» затвердити , а банкрута –ФГ «Мрія» ліквідувати.

18.03.2009р розпорядженням Голови Веселівської районної державної адміністрації №72 «Про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Менчикукрівської сільської Ради», вирішено « в зв*зку з банкрутством та ліквідацією фермерського господарства  «Мрія» ,голова ОСОБА_1, припинити право користування земельною ділянкою, загальною площею 48,7 га та передати до земель запасу Менчикурівської сільської ради. Державний акт на право довічного успадкованого володіння землею №000125 на ім.*я ОСОБА_1 вважати таким, що втратив чинність…» Названим розпорядженням у ОСОБА_1 фактично примусово вилучено земельну ділянку , що була передана йому , як фізичній особі у довічне успадковане володіння для створення фермерського господарства.

Можливо районна державна адміністрація мала підстави , передбачені ст..141 ЗК України , в розпорядженні не зазначено , які саме .Проте суд не може виходити за межі позову та оцінювати будь-які дії за власною ініціативою.

ОСОБА_1 отримав землю у довічне успадковане володіння. Діючим ЗК України не передбачено  такої форми власності  чи користування землею  для фізичних осіб. Перехідними положеннями ЗК України п. 6 зобов*язує громадян у таких випадках переоформити  у встановленому порядку право власності або оренди цих земельних ділянок, проте примусовий порядок такого переоформлення діючим законодавством не передбачений.

Виступаючи в судовому засіданні , представник Відділу Держкомзему у Веселівському районі пояснив , що  ліквідація сільськогосподарського підприємства тягне за собою повернення землі у власність держави. Проте оголошення фермерського господарства банкрутом не означає , що державний акт став недійсним.

Питання про примусове припинення права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою та визнання Державного акту 000125 на право довічного успадкованого володіння землею недійсним в судовому порядку не вирішувалось.

Порядок вирішення вказаних питань урегульований  постановою Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004р. №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ.

Цією постановою  (п.2) вказано , що судам підвідомчі справи

-з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів на право власності чи постійного користування земельними ділянками.

-припинення права на земельну ділянку з передбачених ЗК підстав.

П.8 вказаної постанови зазначає , що «вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні врахувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення лише у порядку, з підстав і за умов , передбачених ст..140-149 ЗК.У випадках , визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування проводиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у судовому порядку , недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Враховуючи вказане , керуючись ст..14 Конституції України , ст. ч.2 ст 95, 140-149,152, 158  ЗК України З.У. Про селянське (фермерське ) господарство , Постановою Пленуму Верховного Суду України 16 .04.2004р «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, ст..208 -218 ЦПК України ,суд

                            В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Голови Веселівської районної державної адміністрації та Веселівської районної державної адміністрації  про скасування розпорядження № 72 від 18.03.2009р. задовольнити

Скасувати розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації №72 від 18 березня 2009р. про припинення права користування та передачу земельної ділянки до земель запасу Менчикурівської сільської ради.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного .суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі  10 днів з дня оголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 наступних днів.

СУДДЯ: