ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 травня 2021 року                            м. Черкаси                    справа № 925/1634/20                    

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Куценко Максима Олександровича, м. Канів, Черкаська область

до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Черкаси

про стягнення 67 293 грн 00 коп.,

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Куценко Максим Олександрович ( АДРЕСА_1 ,  код НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (бул. Шевченка, 389, м. Черкаси, 18006, код ЄДРПОУ 31141625) про стягнення 15  215,00 гривень заборгованості за договором поставки № 8/1 від 24.01.2019, з яких 14  700,00 гривень основний борг, 515,00 гривень 3 % річних та про стягнення 52  078,00 гривень заборгованості за договором перевезення вантажів № 8 від 24.01.2019, з яких 48  300,00 гривень  основний борг, 1  691,00 гривень 3 % річних, 2  087,00 гривень пені в розмірі 0,01 % від суми боргу, а також понесених судових витрат – сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідач порушив зобов`язання: не сплатив за поставку та перевезення піску за укладеними між сторонами договорами.

Ухвалою від 30.12.2020 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 5  статті 176 Господарського процесуального кодексу України  ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому  статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4  статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11  статті 242 Господарського процесуального кодексу України  у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу (а.с. 40, 41).

Відповідно до частини 2  статті 178 Господарського процесуального кодексу України  у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов не надав.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5  статті 252 Господарського процесуального кодексу України  справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2  статті 252 Господарського процесуального кодексу України  розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України   суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4  статті 240 Господарського процесуального кодексу України  у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5  статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 13, статті 74 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

24 січня 2019 року між Фізичною особою-підприємцем Куценком Максимом Олександровичем (перевізник, постачальник за договором, позивач у справі) який діяв на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб підприємців від 03.10.2008 серія В02 №933097, платник єдиного податку 3 група, ставка 5% без ПДВ та ДП «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (замовник, покупець за договором, відвідач у справі) платник податку на прибуток на загальних умовах, в особі начальника Левченка Руслана Володимировича було укладено договір № 8 (далі – Договір № 8) на перевезення вантажів та договір № 8/1 (далі – Договір № 8/1) поставки товару – піску для цільового отримувача піску – філії «Золотоніський райавтодор», котрий є дочірню філією Замовника, Покупця.

За умовами Договору № 8/1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність  Покупця,  а Покупець зобов`язується прийняти  і оплатити наступний товар: пісок (надалі іменується – Товар). Отримувачем піску є Філія «Золотоніський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор».

Кількість Товару, що підлягає поставці згідно умов цього договору становить 1 000 тон. Кількість Товару є орієнтовною, остаточна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором визначається відповідно до заявок Покупця, оформлених згідно вимог цього Договору. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку Товару та не зобов`язаний замовляти Товар на всю суму, визначену Сторонами як ціна Договору.

Обсяги придбання Товарів можуть бути зменшені залежно від поточних потреб Замовника (п. 1.1 – 1.3 Договору № 8/1).

Ціна піску становить за 1 тону піску 71,00 (вісімдесят) гривень, в тому числі ПДВ. Ціна цього Договору становить 71  000,00 (сімдесят одна тисяча) гривень, в тому числі ПДВ.

Загальна вартість Товару за цим Договором складається із вартості кожної партії Товару поставленої в межах строку дії цього Договору (п. 3.1 – 3.2 Договору № 8/1).

Розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом: оплати Покупцем рахунку Постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2 Договору, проте у будь-якому випадку після отримання Покупцем повного розрахунку від Замовника на відповідні цілі.

Рахунок приймається до оплати при отриманні Товару та всіх документів, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ Покупця, який безпосередньо отримав партію Товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду Товару Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів (у тому числі електронних)/Постачальник зобов`язується відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати).     

Сторони свідчать, що Покупець зобов`язується розрахуватися з Постачальником за отриманий Товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Замовника на відповідні цілі. У випадку затримки Постачальником передачі повного пакету документів, визначених Договором цінним листом з описом вкладення Покупцю, обов`язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання Постачальником взятих на себе зобов`язань (п. 4.1 – 4.3 Договору № 8/1).

За умовами Договору № 8 Замовник надає для перевезення вантажі, а Перевізник зобов`язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом (надалі Автотранспорт) і надати інші послуги по перевезенню вантажів на території України.

Перевізник зобов`язується доставити надані Замовником вантажі до пункту призначення та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі – вантажоодержувачу, а Замовник зобов`язується вчасно сплатити за послуги Перевізника встановлену плату, відповідно до умов Договору та на підставі наданих Перевізником рахунків за перевезення. Вантажоодержувачем є філія «Золотоніський облавтодор» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» (п. 1.1 – 1.2 Договору № 8).

Перевізник оформляє послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, Актами виконаних робіт (надалі – Акт), які Перевізник складає та передає Замовнику для підписання, після надання Замовнику послуг з перевезення вантажів.

Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів, з моменту отримання Акту від Перевізника, повинен підписати, завірити печаткою (у разі використання печаті) та повернути Перевізнику його примірник Акту або надати Перевізнику вмотивовану письмову відмову від підписання Акту (п. 4.1 – 4.2 Договору № 8).

Ціни на послуги Перевізника встановлюються в національній валюті України – гривні.

Вартість перевезення вантажними автомобілями становить – 2,50 грн./т.км. (з ПДВ). Вартість перевезення може бути змінена за домовленістю сторін, шляхом укладання додаткової угоди.

Замовник оплачує вартість послуг Перевізника протягом 45 (сорок п`ять) календарних днів з моменту прийняття Замовником таких послуг (п. 4.3. Договору), шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Перевізника (п. 5.1 – 5.3 Договору № 8).

Строк дії обох договорів – до 31 грудня 2019 року.

Договори підписані представниками сторін, підписи посвідчені їх печатками.

Позивач зазначив, що на підставі Договору № 8/1 постачав пісок покупцю по ціні 71 грн за 1 тону, згідно з замовленнями  відповідача та виходячи з потреб вантажоотримувача піску – філії «Золотоніський райавтодор». На підставі Договору № 8 здійснював перевезення власним автомобільним транспортом вантажу – піску, поставленого позивачем Покупцю, Замовнику за договором поставки № 8/1, до пункту призначення – філії «Золотоніський райавтодор», визначеного Замовником в якості вантажоодержувача, з передачею йому вантажу Замовника.

В свою чергу, відповідно до п 1.2 Договору, Замовник зобов`язався, вчасно сплачувати за послуги перевізника встановлену плату відповідно до умов Договору та на підставі наданих перевізником рахунків на оплату перевезення вантажів.

Порядок і умови перевезення вантажу передбачалися розділом 2 договору ( п. 2.1 – 2.7).

На підтвердження виконання господарських операцій позивач (перевізник, постачальник) надав:

Накладну № 3 від 24.01.2019 на постачання піску 210 т на суму 14  700,00 грн;

Акт виконаних робіт № 3 від 24.01.2019 на надання транспортних послуг по перевезенню піску на суму 48  300,00 грн, у якому замовник підтвердив відсутність претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг);

Товарно-транспорту накладну № 7 від 17.01.2019 на відпуск 30,5 т піску річкового на суму 2  135,00 грн, з відміткою філії «Золотоніський райавтодор» про отримання;

Товарно-транспорту накладну № 6 від 16.01.2019 на відпуск 28,5 т піску річкового на суму 1 995,00 грн, з відміткою філії «Золотоніський райавтодор» про отримання;

Товарно-транспорту накладну № 5 від 16.01.2019 на відпуск 30,2 т піску річкового на суму 2  114,00 грн, з відміткою філії «Золотоніський райавтодор» про отримання;

Товарно-транспорту накладну № 4 від 16.01.2019 на відпуск 30,8 т піску річкового на суму 2  156,00 грн, з відміткою філії «Золотоніський райавтодор» про отримання;

Товарно-транспорту накладну № 3 від 15.01.2019 на відпуск 31,6 т піску річкового на суму 2  212,00 грн, з відміткою філії «Золотоніський райавтодор» про отримання;

Товарно-транспорту накладну № 2 від 11.01.2019 на відпуск 29,1 т піску річкового на суму 2  037,00 грн, з відміткою філії «Золотоніський райавтодор» про отримання;

Товарно-транспорту накладну № 1 від 11.01.2019 на відпуск 29,3 т піску річкового на суму 2  051,00 грн, з відміткою філії «Золотоніський райавтодор» про отримання (а.с. 23-31).

Станом на 28 жовтня 2019 року сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 28.10.2019 на суму 63  000,00 грн (а.с. 32).

Відповідно до п. 5.2 – 5.3 Договору № 8 замовник повинен був оплачувати вартість виконаних перевізником робіт протягом сорока п`яти календарних днів з моменту прийняття замовником таких послуг, за ціною 2 грн 50 коп. за кожний тоннокілометр з ПДВ.

24 грудня 2019 року позивач вручив відповідачу претензію № 2 про сплату боргу (а.с. 33-34). Проте, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

У визначені   домовленостями сторін строки відповідач розрахунок не провів, чим порушив права позивача, з чого і виник спір.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.3 Договору № 8/1 Покупець зобов`язується розрахуватися з Постачальником за отриманий Товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Замовника на відповідні цілі.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 14 700,00 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

За змістом ст. 599, 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявність заборгованості підтверджується договорами, накладною, актом виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, відсутністю претензій відповідача щодо кількості, якості, вартості поставленого товару чи його недопоставки.

Складовою вимог позивача у даному спорі є стягнення заборгованості по перевезенню (доставці) товару покупцю.

Так, відповідно до положень ст. 901-903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1-3 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідач не оплатив надані позивачем послуги з автоперевезення вантажу – Товару в повному обсязі.

Отже, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг з перевезення  на умовах Договору № 8 на суму 48  300,00 грн.  

Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 3 % річних за період з 28.10.2019 (дати проведення двосторонньої звірки взаєморозрахунків між сторонами) 1691 грн 00 коп. від суми боргу 48 300 грн 00 коп. за прострочення розрахунку по договору перевезення № 8  від 24.01.2019 за 1 рік і два місяці, 515 грн 00 коп. від суми боргу 14 700 грн 00 коп. за прострочення розрахунку по договору поставки піску № 8/1 від 24.01.2019 за 1 рік і два місяці.

Відповідно до   ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені частиною 2  статті 625 Цивільного кодексу України    інфляційні втрати і 3 % річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведена правова викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 905/978/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17.

Здійснивши розрахунок 3 % річних за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга» за період з 28.10.2019 (дата визначена позивачем)  по 21.12.2020 (день звернення до суду із позовною заявою), суд дійшов до висновку про його обґрунтованість у сумі 1 667,45 грн за прострочення грошового зобов`язання по договору перевезення № 8  від 24.01.2019, 507,49 грн за прострочення грошового зобов`язання по договору поставки № 8/1 від 24.01.2019.

Позивач заявив до стягнення 2  087,00 грн  пені із розрахунку  0,01 % від суми боргу 48  300,00 грн, згідно з п. 6.4 Договору № 8:

за один день прострочення сума денної пені складає 4 грн 83 коп. (48 300 – 100 %; 4 грн 83 коп. - 0,01 %);

термін прострочення розрахунку з дня підписання сторонами акту звірки від 28.10.2019 станом на час складання позовної заяви та надходження справи до суду приблизно 23-28 грудня 2020 року = 432 днів;

сума пені 0,01 % від суми заборгованості 48  300,00 грн за 432 дня прострочення розрахунку належним чином по договору перевезення піску № 8 від 24.01.2019 дорівнює 2  087,00 грн (432 днів х 4 грн 83 коп. = 2 087 грн 00 коп.).

Відповідно до п. 6.4 Договору № 8 за прострочення строку оплати вартості перевезення вантажів Замовник сплачує Перевізнику пеню в розмірі 0,01 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, враховуючи день оплати.

Відповідно до п. 6.7 Договору № 8 сторони домовилися та підтверджують, що загальний розмір відповідальності Замовника за цим Договором не може перевищувати 1 % від загальної вартості порушених зобов`язань Замовником.

Відповідно до п. 5.3 Договору № 8 Замовник оплачує вартість послуг Перевізника протягом 45 (сорок п`ять) календарних днів з моменту прийняття Замовником таких послуг (п. 4.3. Договору), шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України  виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ч. 1, 2, 3  ст. 549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

Згідно з ч. 4  ст. 231 ГК України  розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки (пеня) укладено між сторонами у письмовому вигляді відповідно до приписів ст. 546, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України.

Відповідно до вимог Договору № 8 та згідно з вимогами законодавства позивач має право нараховувати пеню за період з 11.03.2019 по 11.09.2019, який не заявлявся позивачем при поданні позовної заяви.

Суд зазначає, що нарахування позивачем суми пені за прострочення за заявлений позивачем період з 28.10.2019 по « 23-28 грудня 2020 року, 432 днів» безпідставне, позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, також судом враховано, що Договір № 8 не містив умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України та відмовляє у задоволенні цих позовних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

У позовній заяві позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору – 2  270,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі п. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову – на відповідача;

2) у разі відмови в позові – на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачений судовий збір є мінімально можливою сумою судового збору за позовом майнового характеру, тому з відповідача на користь позивача (платника) підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (бул. Шевченка, 389, м. Черкаси, 18006, код ЄДРПОУ 31141625) на користь Фізичної особи-підприємця Куценка Максима Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заборгованість за договором поставки № 8/1 від 24.01.2019, за договором перевезення вантажів № 8 від 24.01.2019:

63  000,00 грн основного боргу,

2  174,94 грн 3 % річних,

2  270,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                            О.В. Чевгуз