- відповідач: Комунальний заклад "Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім.С.Бубки"
- позивач: Бугорська Маргарита Володимирівна
- Представник позивача: Заікін Володимир Михайлович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Єдиний унікальний номер 219/9542/20
Номер провадження 22-ц/804/963/21
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Бахмут
справа № 219/9542/20
провадження № 22-ц/804/963/21
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Тимченко О.О.,
суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В.,
за участю секретаря судового засідання – Цимбал Д.А.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ,
відповідач – Комунальний заклад «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 219/9542/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» про визнання наказів про зняття надбавок та притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними,
за апеляційною скаргою Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки»,
на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2021 року (суддя Шевченко Л.В.), ухваленого в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області, повне судове рішення складено 03 лютого 2021 року,–
В С Т А Н О В И В:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В жовтні 2020 року позивач – ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого послалась на те, що 05 жовтня 2015 року вона була прийнята на роботу на посаду провідного економіста на 0,5 ставки за сумісництвом до Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки. З грудня 2015 року була переведена на посаду провідного економіста на повну ставку. З 08 грудня 2015 року її перевели за її згодою на посаду завідувача відділу кадрів та на 0,5 ставки за сумісництвом фахівцем з питань кадрової роботи. З березня 2016 року посада завідувача відділу кадрів перейменована на посаду начальника відділу кадрів. З 21 квітня 2017 року вона працювала на посаді головного бухгалтера-заступника директора з фінансово-економічних питань, а вже з 07 лютого 2019 року була переведена на посаду начальника відділу кадрів. Донецьке вище училище олімпійського резерву ім. С. Бубки, згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації № 675/5-20 від 03 липня 2020 року перейменовано на Комунальний заклад «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» (надалі КЗ ДОСКСП ім. С. Бубки) та є його повним правонаступником. Комунальний заклад «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» є юридичною особою що має всі притаманні повноваження.
14 вересня 2020 року її було ознайомлено з наказом № 042-ОС КЗ ДОСКСП ім. С. Бубки «Про зняття надбавок згідно догани» про зняття з 08 вересня 2020 року по 31 грудня 2020 року надбавку за особливий внесок в забезпечення високоякісного навчально-тренувального процесу, підготовки висококваліфікованих спортсменів збірних команд України в розмірі 50% від посадового окладу в межах фонду оплати праці та виключили із типового штатного розпису на 2020 рік. Підставою видачі цього наказу вказується Акт службового розслідування від 04 вересня 2020 року та наказ про догану від 08 вересня 2020 року №120-к. 18 вересня 2020 року її було ознайомлено з наказом № 342/01-03-ОД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» яким їй оголосили догану. Вважає дані накази відносно неї незаконними та такими, що не відповідають чинному трудовому законодавству України та підлягають скасуванню з наступних підстав.
Згідно з наказом № 042-00 їй не оголошували догану за наказом № 120-к, як це вказано в наказі 042-ОС від 08 вересня 2020 року, тобто підстав для видачі спірного наказу не було. Крім цього, при проведенні та складанні Акту про проведення службового розслідування вона була відсутня на робочому місці в зв`язку з знаходженням в черговій щорічній відпустці з 31 липня по 12 вересня 2020 року. Вона не давала ніяких пояснень щодо обставин, які мали місце при складанні Акту про службове розслідування, так як у неї його ніхто не витребував. Щодо наказу № 342/01-03-ОД від 17 вересня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» її також не просили надати пояснення ні щодо Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С.Бубки, ні щодо Акту про проведення службового розслідування від 04 вересня 2020 року.
Пояснювальну записку керівництво від неї не зажадало. Оскаржувані накази директора КЗ ДОСКСП ім. С.Бубки за № 042/ОС та 342/01-03-ОД «Про зняття надбавок згідно догани» та «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» видано саме 08 вересня 2020 року та 17 вересня 2020 року, тобто після спливу місячного терміну коли стало відомо про події. Вважає, що відповідачем грубо порушені норми трудового законодавства щодо терміну для застосування дисциплінарного стягнення.
Просила суд визнати наказ від 08 вересня 2020 року № 042-ОС Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» «Про зняття надбавок згідно догани» відносно неї, ОСОБА_1 , незаконним та скасувати його; визнати наказ від 17 вересня 2020 року № 342/01-03-ОД Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» незаконним та скасувати його.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» про визнання наказів про зняття надбавок та притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ від 08 вересня 2020 року № 042-ОС Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» «Про зняття надбавок згідно догани» стосовно ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ від 17 вересня 2020 року № 342/01-03-ОД Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 . Стягнуто з Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про те, що позивач неналежно виконувала обов`язки, покладені на неї трудовим договором, що дії/бездіяльність позивача були протиправними та стались з її вини (навмисної чи необережної). В судовому засіданні достовірно встановлено, що після складення Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки та Акту службового розслідування від 04 вересня 2020 року керівник Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» не зажадав від позивача пояснень за виявленими фактами, покладаючись на пояснення, надані ОСОБА_1 під час проведення ревізії. Втім, дані пояснення не можуть вважатися поясненнями, даними в рамках процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. До того ж, відповідач не надав пояснення, на підставі яких винесено накази щодо застосування до позивача догани та «зняття надбавок згідно догани», бо догану винесено після винесення наказу про зняття надбавок. Що застосування дисциплінарного стягнення можливе у випадку конкретного порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів чи розпоряджень, що має бути зазначено у самому наказі. Не зазначення конкретних підстав для притягнення особи до відповідальності порушує права працівника та фактично ускладнює останньому можливість оскарження такого та перевірку законності накладення такого. При притягненні позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності був порушений порядок застосування дисциплінарного стягнення та стягнення надбавок, а відтак накази є незаконними і підлягають скасуванню.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
У апеляційній скарзі, поданій до Апеляційного суду відповідач – Комунальний заклад «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, стягнути судові витрати.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідальна особа за виконання наказів з особового складу у період з 21 квітня 2017 року по 06 лютого 2019 року була ОСОБА_1 , яка займала посаду головного бухгалтера – заступника директора з фінансово-економічних питань, та згідно пункту 8 посадової інструкції здійснювала контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
26 серпня 2020 року відбулось засідання колегії Управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації в онлайн-режимі, протокол № 06-03/04. За висновками комісії рекомендовано коледжу розглянути питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили фінансові порушення, зокрема надати оцінки діям та відповідності займаним посадам.
ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника відділу кадрів знаходилась в черговій щорічній відпустці з 31 липня 2020 року по 12 вересня 2020 року, наказ від 09 липня 2020 року № 187 ВП, що перешкоджало винесення наказу про оголошення догани, раніше ніж 17 вересня 2020 року.
Посилання позивача, що сплинув строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності, є не обґрунтованими, оскільки порушення виявлено ревізією Держаудиту, акт ревізії складений 20 липня 2020 року, тобто в цей момент роботодавець і дізнався про скоєні фінансові порушення.
Відповідно до акту ревізії від 20 липня 2020 року № 04.05.03.-783/03, встановлена пряма дійсна шкода, яку допустила займаючи посаду та виконуючи обов`язки головного бухгалтера ОСОБА_1 , а саме: щодо здійснення операцій з оплати праці за сумісництвом та нарахування і сплати доплат за суміщення посад та розширення зони обслуговування керівникам відділів та їх заступникам. За період з 01 березня 2015 року по 31 грудня 2019 року на підставі наказів керівникам відділів та їх заступників у кількості 6 осіб була необґрунтована нарахована та виплачена заробітна плата за сумісництво посад (на умовах внутрішнього сумісництва) на загальну суму за роки займаної посади у 2017, 2018 та 2019 роках – 217 104,14 грн.; протягом 2015-2018 років керівникам відділів та їх заступникам у кількості 7 осіб була необґрунтовано нарахована та сплачена доплата за суміщення посад та розширення зони обслуговування у розмірі 50% від посадового окладу вакантної посади на загальну суму за роки займаної посади у 2017,2017 та 2019 роках - 53 467,47 грн., чим порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». Внаслідок допущених переплат по оплаті праці зайво перераховано соціального внеску на загальну суму за роки займаної посади у 2017, 2018 та 2019 роках – 59 525,76 грн.
У випадку застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 зібрано достатньо доказів, які підтверджуються актом від 20 липня 2020 року № 04.05.03-783/03 ревізії фінансово-господарської діяльності Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки за період з 01 листопада 2012 року по 30 квітня 2020 року та актом службового розслідування від 04 вересня 2020 року.
Відповідно до статті 149 КЗпП України оскаржити догану не можна, оскільки це найменш суровий вид стягнення, який власник має право застосувати за будь-яке порушення трудової дисципліни. Зобов`язати власника при оголошенні догани враховувати тяжкість проступку та інших обставин означало б позбавити власника права застосовувати стягнення при наявності порушення.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзив на апеляційну скаргу позивачем не надано.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Предстаник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги запречував, просив її відхилити.
Представник Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Наказом директора Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» від 08 вересня 2020 року № 042-ОС про зняття надбавок згідно догани позивачу ОСОБА_1 , знято з 08 вересня 2020 року по 31грудня 2020 року надбавку за особистий внесок в забезпечення високоякісного навчально-тренувального процесу, підготовки висококваліфікованих спортсменів до складу національних збірних команд України у розмірі 50% від посадового окладу в межах фонду оплати праці та виключено із типового штатного розпису на 2020 рік. Знято з 08 вересня 2020 року по 31 грудня 2020 року надбавку за складність напруженість в роботі у розмірі 50% від посадового окладу в межах фонду оплати праці та виключено із типового штатного розпису на 2020 рік. (а.с.4-6 т.1).
З наказу № 120-к від 08 вересня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 не оголошувалася догана відповідно до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності, що проводилась за період з 01 листопада 2012 року по 30 квітня 2020 року (а.с.7 т.1).
Наказом директора Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» від 17 вересня 2020 року № 342/01-03-ОД про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 , за допущені фінансові порушення оголошено догану. Проте в наказі не зазначено, які саме фінансові порушення допущені начальником відділу кадрів ОСОБА_1 та за який період, наказ не містить (а.с.8 т.1.).
Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 05 жовтня 2015 року прийнята на посаду провідного економіста на 0,5 ставки за сумісництвом до Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С.Бубки. 30 листопада 2015 року звільнена з займаної посади за згодою сторін згідно ст.36 п.1 КЗпП України. 01 грудня 2015 року переведена на посаду провідного економіста на 1.0 ставку. 08 грудня 2015 року переведена на посаду завідувача відділу кадрів на 1.0 ставки. 08 грудня 2015 року прийнята на посаду фахівця з питань кадрової роботи на 0,5 ставки за сумісництвом. 01 березня 2016 року посада завідувача відділу кадрів перейменована на посаду начальника відділу кадрів. 15 листопада 2016 року звільнена з займаної посади фахівця з питань кадрової роботи за згодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП України. 21 квітня 2017 року переведена на посаду головного бухгалтера заступника директора з фінансово-економічних питань. 07 лютого 2019 року переведена на посаду начальника відділу кадрів. 14 лютого 2020 року звільнена за скороченням штату п.1 ст.40 КЗпП України. (а.с.9-11,130-132 т.1).
Згідно з розпорядженням голови обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 03 липня 2020 року № 675/5-20 Донецьке вище училище олімпійського резерву ім. С. Бубки перейменовано на Комунальний заклад «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» (а.с.45 т.1).
Згідно з протоколом № 06-03/04 засідання колегії управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації в онлайн-режимі від 26 серпня 2020 року, за висновками комісії рекомендовано Коледжу розглянути питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили фінансові порушення, зокрема надати оцінку діям та відповідності займаним посадам (а.с.46-49 т.1).
З Акту про проведення службового розслідування від 04 вересня 2020 року вбачається, що комісією державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби проведено ревізію КЗ «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» яким встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 21 квітня 2017 року по 06 лютого 2019 року виконувала обов`язки головного бухгалтера. За час проведення службового розслідування начальник відділу кадрів ОСОБА_1 знаходиться у черговій відпустці з 31 липня 2020 року по 12 вересня 2020 року, наказ від 31 липня 2020 № 187 ВП, тому комісією прийнято рішення використати в ході службового розслідування пояснення, які ОСОБА_1 надала начальнику Управління східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області ОСОБА_2 . Пояснення надані власноруч та підписані особистим підписом ОСОБА_1 . Пояснення не визнані не дійсними, тому Комісія вважає за можливе використати вищевказані пояснення (Додаток 25 до Акту - пояснення ОСОБА_1 ). За результатами перевірки, комісія дійшла висновку про невідповідність займаній посаді – начальника відділу кадрів - ОСОБА_1 , у зв`язку із допущенням порушень та завданням матеріальної шкоди Училищу. (а.с.50-62 т.1)
Актом ревізії фінансово-господарської діяльності КЗ «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» від 20 липня 2020 року № 04.05.03-783/03 встановлені фінансові порушення у періоді охопленому контролем, а саме з 01 березня 2015 року по 30 квітня 2020 року. За результатами проведеної ревізії виявлені переплати по оплаті праці в частині: переплат премій (6,11 тис. грн); доплат та надбавок до посадових окладів (148,46 тис. грн); невідпрацювання робочого часу працівникам Училища та зовнішніми сумісниками (17,08 тис. грн); відпускних (2,87 тис. грн); необґрунтовано нарахована та сплачена заробітна плата за сумісництво посад (266,74); зайве перерахування ЄСВ внаслідок переплат по оплаті праці склало 97,98 тис. грн, зайво перераховано єдиного соціального внеску 22%, замість 8,41 % (0,91 тис. грн); зайво витрачені кошти по списанню продуктів харчування (0,98 тис. грн); зайво сплачено за виконання ремонтних робіт підрядній організації (48,03 тис. грн), зайво сплачено коштів обласного бюджету за проведення технагляду (0,37 тис. грн); завищення вартості розрахунків наданих послуг з використання спортивного обладнання (56,54 тис. грн), через утримання з працівників зайво виплаченої заробітної плати за минулі роки недоотримано обласним бюджетом коштів (10,75 тис. грн). Контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів здійснювали – окрім інших, головний бухгалтер – заступник директора з фінансово-економічних питань з 21 квітня 2017 року по 06 лютого 2019 року ОСОБА_1 (а.с.63-117 т.1).
Згідно з довідкою КЗ «Донецького обласного спеціалізованого коледжу спортивного профілю ім. С. Бубки» від 26 січня .2021 року № 92/01-27 ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу кадрів з 05 жовтня 2015 року по 14 дистопада 2020 року. З 31 липня 2020 року по 12 вересня 2020 року знаходилась у щорічній основній та додатковій відпустці (Наказ від 09 липня 2020 року № 187-ВП). (а.с.135 т.1).
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Згідно з положеннями пункту 3 частини 1, частини 4 статті 376 ЦПК, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення невідповідність висновків , викладених у рішенні суду прешоїх інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Апеляційна скарга Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» підлягає задоволенню частково.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону, рішення суду першої інстанції у повній мірі не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про те, що позивач неналежно виконувала обов`язки, покладені на неї трудовим договором, що дії/бездіяльність позивача були протиправними та стались з її вини (навмисної чи необережної). В судовому засіданні достовірно встановлено, що після складення Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки та Акту службового розслідування від 04 вересня 2020 року керівник Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» не зажадав від позивача пояснень за виявленими фактами, покладаючись на пояснення, надані ОСОБА_1 під час проведення ревізії. Втім, дані пояснення не можуть вважатися поясненнями, даними в рамках процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. До того ж, відповідач не надав пояснення, на підставі яких винесено накази щодо застосування до позивача догани та «зняття надбавок згідно догани», бо догану винесено після винесення наказу про зняття надбавок. Що застосування дисциплінарного стягнення можливе у випадку конкретного порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів чи розпоряджень, що має бути зазначено у самому наказі. Не зазначення конкретних підстав для притягнення особи до відповідальності порушує права працівника та фактично ускладнює останньому можливість оскарження такого та перевірку законності накладення такого. При притягненні позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності був порушений порядок застосування дисциплінарного стягнення та стягнення надбавок, а відтак накази є незаконними і підлягають скасуванню.
Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі не можливо з наступних підстав.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації на основі типових правил.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення (стаття 147 КЗпП України).
Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачені статями 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строки, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Тягар доведення правомірності застосування до працівника заходу стягнення та дотримання процедури його накладення, покладається саме на власника або на уповноважений ним орган.
Відмовлюячи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про те, що позивач неналежно виконувала обов`язки, покладені на нього трудовим договором, що дії/бездіяльність позивача були протиправними та стались з його вини (навмисної чи необережної).
Проте суд першої інстанції інстанції не звернув увагу на те, що згідно акту ревізії фінансово-господарської діяльності КЗ «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» від 20 липня 2020 року № 04.05.03-783/03 встановлені фінансові порушення у періоді охопленому контролем, а саме з 01 березня 2015 року по 30 квітня 2020 року. За результатами проведеної ревізії виявлені переплати по оплаті праці в частині: переплат премій (6,11 тис. грн); доплат та надбавок до посадових окладів (148,46 тис. грн); невідпрацювання робочого часу працівникам Училища та зовнішніми сумісниками (17,08 тис. грн); відпускних (2,87 тис. грн); необґрунтовано нарахована та сплачена заробітна плата за сумісництво посад (266,74); зайве перерахування ЄСВ внаслідок переплат по оплаті праці склало 97,98 тис. грн, зайво перераховано єдиного соціального внеску 22%, замість 8,41 % (0,91 тис. грн); зайво витрачені кошти по списанню продуктів харчування (0,98 тис. грн); зайво сплачено за виконання ремонтних робіт підрядній організації (48,03 тис. грн), зайво сплачено коштів обласного бюджету за проведення технагляду (0,37 тис. грн); завищення вартості розрахунків наданих послуг з використання спортивного обладнання (56,54 тис. грн), через утримання з працівників зайво виплаченої заробітної плати за минулі роки недоотримано обласним бюджетом коштів (10,75 тис. грн). Контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів здійснювали – окрім інших, головний бухгалтер – заступник директора з фінансово-економічних питань з 21 квітня 2017 року по 06 лютого 2019 року ОСОБА_1 (а.с.63-117 т.1).
Сторони в судовому засіданні не зперечували, що дійсно в період з 21 квітня 2017 року по 06 лютого 2019 року ОСОБА_1 виконувала обов`язку головного бухгалтера КЗ «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім.С.Бубки», на сьогодні акт ревізії фінансово-господарської діяльності КЗ «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» від 20 липня 2020 року № 04.05.03-783/03 є дійсним, тому висновки суду, що відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про те, що позивач неналежно виконувала обов`язки, покладені на неї трудовим договором, що дії/бездіяльність позивача були протиправними та стались з її вини (навмисної чи необережної) не відповідають обставинам справи та їх слід виключити з мотивувальній частині рішення.
Проте суд першої інстанцій дійшов вірно висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що після складення Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки та Акту службового розслідування від 04 вересня 2020 року керівник Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» не зажадав від позивача пояснень за виявленими фактами, покладаючись на пояснення, надані ОСОБА_1 під час проведення ревізії. Втім, дані пояснення не можуть вважатися поясненнями, даними в рамках процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. До того ж, представник відповідача не надав жодних пояснення, на підставі чого винесено накази щодо застосування до позивача догани та «зняття надбавок згідно догани», бо догану винесено після винесення наказу про зняття надбавок. Що застосування дисциплінарного стягнення можливе у випадку конкретного порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів чи розпоряджень, що має бути зазначено у самому наказі .Не зазначення конкретних підстав для притягнення особи до відповідальності порушує права працівника та фактично ускладнює останньому можливість оскарження такого та перевірку законності накладення такого.
Згідно частини 1ст статі 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є порушення трудової дисципліни, під яким розуміється невиконання або виконання на неналежному рівні з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, дія або бездіяльність працівника вважаються порушенням трудової дисципліни лише при наявності таких ознак: якщо дія або бездіяльність є протиправними; якщо вони сталися з вини (навмисної чи необережної) працівника; якщо працівник не виконав обов`язку, що випливає з трудового договору.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Згідно частини 1 статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно з вимогами частини 1 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Згідно частини 2 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Згідно частини 1 статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Відсутність пояснень від порушника трудової дисципліни не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо роботодавець має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, в якому вказуються обставини порушення, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчинила його, де, коли та за яких обставин його вчинено, які наслідки воно мало, а також зазначається, що порушникові було запропоновано надати письмове пояснення, але він відмовився його надати. Акт підписує посадова особа, яка склала цей акт, та не менше ніж два інших працівники (інші особи), які є свідками порушення і відмови порушника дати вказане пояснення. Таким чином фіксується як факт вчинення конкретним працівником дисциплінарного проступку, так і факт відмови надання ним письмового пояснення.
Це є доконечною процедурою. Якщо її не дотримано, то це є безумовною підставою для скасування наказу роботодавця про накладення дисциплінарного стягнення на порушника. Наказ (розпорядження), яким оголошено стягнення без зажадання такого пояснення, не має юридичної сили.
Верховний суд в Постанові від 01 серпня 2019 року у справі 537/4725/16-ц вказав, що дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного звьящку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, про що також вказано в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17.
Таким чином, при притягненні до дисциплінарної відповідальності працівника слід встановлювати чи мав місце факт порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Частиною 3 статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями) від 06 листопада 1992 року № 9 зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Отже застосування дисциплінарного стягнення можливе у випадку конкретного порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів чи розпоряджень, що має бути зазначено у самому наказі. Не зазначення конкретних підстав для притягнення особи до відповідальності порушує права працівника та фактично ускладнює останньому можливість оскарження такого та перевірку законності накладення такого.
Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущенного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків, тобто важливо, щоб накази роботодавця були обґрунтованими та видавалися у чіткій відповідності з чинним законодавством. Тобто, у наказі про накладання дисциплінарного стягнення - про оголошення працівникові догани обов`язково має бути зазначено, в чому саме полягає порушення трудової дисципліни, тобто вказано на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що при оголошенні ОСОБА_1 догани згідно наказу № 342/01-03-ОД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідач в порушення частини 1 статті 149 КЗпП України, у позивачки не відібрав письмові пояснення з приводу обставин, які стали підставою для оголошення догани. Рішення про оголошення догани було прийнято фактично лише на підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки та акту службового розслідування від 04 вересня 2020 року, без належного і об`єктивного встановлення обставин вчинення проступку.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що роботодавець зажадав пояснень, а працівник їх не дав, акт про відмову від дачі пояснень не складено.
Проте накази від 08 вересня 2020 року № 042-ОС КЗ та від 17 вересня 2020 року № 342/01-03-ОД не містять данних, які конкретно порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів чи розпоряджень, за який період, обіймая яку посаду, допустила ОСОБА_1 , доводи апеляційнох скарги вцій частині є необгрунтогваними.
Зігдно з вимогами частини 2 статі 149 КЗпП України за кожне порушення трулової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Частиною 2 статті 147 КЗпП передбачено, що законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Тобто до певних категорій працівників можуть застосовуватися додаткові види дисциплінарної відповідальності, передбачені індивідуальними для певної сфери законами.
Крім дисциплінарних стягнень, до працівника можуть застосовуватися такі заходи впливу, як позбавлення чи обмеження пільг, переваг, заохочень. Це може позначатися на преміальних, винагородах за підсумками роботи установи за рік, інших привілеях, що надаються роботодавцем як заохочення за сумлінну працю.
Працівника можуть позбавити заохочувальних виплат, якщо це передбачено внутрішніми документами із виплати таких заохочень.
Позбавлючи позивачка з 08.09.2020 року по 31.12.2020 року надбавок за складність, напружність в роботі у розмірі 50% від посадового окладу, представник відповідача не довів, яким нормативним актом, або внутрішніми документами, передбачений такий вид додаткового дисциплінарного стягення для головного бухгалтера підприємства.
Крім того, як вбачається із змісту оскаржуваного наказу позивачку було позбавлено надбавки згідно догани, яка була оголошена пізніше, що також є порушенням чинного трудовго законодавства, висновок суду першої інстанці в цій частині є обгрунтованим.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Згідно з положеннями пункту 3 частини 1, частини 4 статті 376 ЦПК, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення невідповідність висновків , викладених у рішенні суду прешоїх інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Оскільки висновку суду першої інстанції в частині, що відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про те, що позивач неналежно виконувала обов`язки, покладені на неї трудовим договором, що дії/бездіяльність позивача були протиправними та стались з її вини (навмисної чи необережної) не відповідають фактичним обставинам справи, тому колегія суддів вважає за неохідне виключити іх з мотивувальної частини рішення та викласти його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції, але виключно у частині мотивів його прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.7, 19, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комунального закладу «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2021 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.О.Тимченко
Судді: О.А. Мірута
Я.В. Хейло
Повне судові решнні складено 26 травня 2021 року.
Головуючий О.О. Тимченко
- Номер: 2/219/3165/2020
- Опис: про визнання наказів про зняття надбавок та притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 219/9542/20
- Суд: Артемівський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Тимченко О.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.10.2020
- Дата етапу: 13.10.2020
- Номер: 22-ц/804/963/21
- Опис: Цивільна справа за позовом Бугорської М.В. до КЗ «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки» про визнання наказів про зняття надбавок та притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 219/9542/20
- Суд: Донецький апеляційний суд
- Суддя: Тимченко О.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.02.2021
- Дата етапу: 26.02.2021