Справа № 331/2252/21

                                                       Провадження № 3/331/984/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року                                         м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області за протоколом серії ВАБ №592703 від 26.04.2021 року, відносно:

  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює адміністратором в КНП «ЗОКЛ», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.04.2021 року серії ВАБ №592703 - ОСОБА_1 26.04.2021 року приблизно о 12-45 годин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 не виконувала обов`язки щодо виховання своєї малолітньої доньки: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку не контролювала під час прогулянки, в результаті чого донька впала з горки та отримала тілесні ушкодження.

Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 187 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні нею адміністративного правопорушення не визнала та пояснила суду, що її син, якому 15 років, пішов гуляти із донькою на дитячий майданчик. Донька лазила по гірці, не втрималась та впала. Після того як ОСОБА_1 дізналась про те, що трапилось вона одразу поїхала до лікарні з донькою, де їй була надана допомога. Зараз дитина вже знаходиться вдома.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частина перша ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей

Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України до обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини входить:

1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов`язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом було досліджено письмові пояснення ОСОБА_1 , пояснення, які вона надала в судовому засіданні – тотожні письмовим поясненням, рапорт помічника чергового відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області А.М. Шинкаренко, де вказано, що 26.04.2021 року о 14-48 годині зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що до дитячої обласної лікарні поступила ОСОБА_3 , яку доставила мати після того, як у дворі дитина впала з гірки висотою 1,5 метри.

Досліджені судом докази вказують на те, що мати своїми діями намагалась надати допомогу дитині та відвезла до лікарні, таким чином піклуючись про неї. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказують на умисні дії по невиконанню ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків, а містять лише посилання на те, що стався нещасний випадок.

Більш того, сам виклад формулювання складу адміністративного правопорушення у протоколі не містить конкретного батьківського обов`язку, який не виконала особа, щодо якої складено протокол.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 184, 221, 247, 268, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.184 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.М. Кольц