ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року м. Херсон

справа № 766/1373/18

провадження № 22-ц/819/520/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Кузнєцової О.А.,

суддів:Вейтас І.В.,

Полікарпової О.М.,

секретарПлохотніченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Зуб І.Ю. від 02 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 09 червня 2017 року сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобілів «Hyunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є він, та «Мерседес Бенц 308 Д», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є відповідач, у зв`язку із чим автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 03 листопада 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні ДТП. Для відновлення автомобіля позивач самостійно закупив запасні частини для свого автомобіля та звернувся до ФОП « ОСОБА_3 » для виконання робіт по проведенню відновлювального ремонту. Загальна сума витрат становить 80 800,00 грн., яка складається з: 30 800,00 грн. - вартість виконаних робіт; 50 000,00 грн. – вартість запасних частин. Фактично витрачена сума не перевищує вартість відновлювального ремонту, визначеного експертом при складанні висновку №Д15/06/17. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», остання сплатила на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 55 133,00 грн. Враховуючи, що суми страхового відшкодування для покриття реальних витрат на проведення ремонту автомобіля недостатньо, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення різниці суми збитків з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 25 667,00 грн., як з винної особи у здійсненні ДТП.

Крім того, позивач зазначає, що йому було завдано моральної шкоди. Так, неможливість користуватися пошкодженим автомобілем протягом двох місяців створила йому значні незручності у веденні бізнесу та змінила звичайний спосіб життя його сім`ї в цілому. ДТП сталося незалежно від його волевиявлення та призвело до суттєвих та тривалих проблем у його житті. На ремонт автомобіля він був змушений запозичувати кошти у сторонніх осіб, що було для нього незручно та принизливо, адже страхове відшкодування, як частина понесених ним витрат на ремонт, було здійснено лише у грудні 2017 року. Для підтвердження наявності моральної шкоди позивач замовив проведення у практичного психолога соціального психологічного дослідження. Відповідно до висновку психолога ОСОБА_1 в результаті скоєння ДТП було завдано моральної шкоди і сума компенсації, яка рекомендується для застосування судом, як розумна і справедлива, з урахуванням індивідульних психічних особливостей ОСОБА_1 , відповідно до формули ОСОБА_4 становитиме 13 824,00 грн.

На підставі наведеного позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь:

- майнову шкоду, що пов`язана з реальними збитками на проведення відновлювального ремонту автомобіля «Hyunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в сумі 25 667,00 грн.;

- моральну шкоду, пов`язану з психотравмуючою подією в результаті ДТП в розмірі 13 824,00 грн.;

- судові витрати, пов`язані з: сплатою судового збору – 1 409,60 грн.; витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця – 2 500,00 грн.; витрати на оплату послуг спеціаліста психолога у розмірі 1 500,00 грн.; витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 14 000,00 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням всіх фактичних обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції надано невірну оцінку наявним у справі доказам. Суд залишив поза увагою, що в матеріалах справи наявні акт виконаних робіт по проведенню ремонтних робіт автомобіля і чек на придбання необхідних запасних частин для виконання відновлювального ремонту. Це є основні докази на підтвердження вартості реальних збитків позивача. Крім того, суд першої інстанції необгрунтовано визнав висновок спеціаліста неналежним доказом з тих підстав, що він складений російською мовою, оскільки порядок його отримання не було порушено і відповідно до ч.2 ст.75 ЦПК України суд за власною ініціативою, у разі такої необхідності, міг залучити перекладача самостійно.

Щодо відмови судом у стягненні моральної шкоди, апелянт зазначає, що висновок практичного психолога ОСОБА_5 по проведенню соціального психологічного дослідження щодо наявності та розміру моральної шкоди також не містить ознак неналежного та недопустимого доказу. Зазначений висновок є висновком спеціаліста практичного психолога, тобто є письмовим доказом. Неправильність його складання по суті судом не встановлена, відповідач ніяких доводів щодо його неправильності не надавав.

Крім того, апелянт наголошує на тому, що підстави для стягнення відшкодування завданого збитку на його користь судом першої інстанції взагалі не оцінено і в позові відмовлено у зв`язку з його недоведеністю. Так, загальна сума його витрат на відновлення автомобіля становить 80 800,00 грн., яка складається з: 30 800,00 грн. - вартість виконаних робіт; 50 000,00 грн. – вартість запасних частин. Фактично витрачена сума не перевищує вартість відновлювального ремонту, визначеного експертом при складанні висновку №Д15/06/17. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», остання сплатила на його користь страхове відшкодування у розмірі 55 133,00 грн. Дана сума страхового відшкодування максимально можлива, оскільки вирахувана страховиком на підставі ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Тобто, згідно закону та висновку експерта апелянт не міг отримати від страховика більшу суму. Але виплачена страховиком сума не обмежує його права на стягнення реальних збитків з винної у ДТП особи, розмір яких підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін..

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільним процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження суми матеріального збитку та суми відновлювального ремонту у зв`язку із наявністю пошкоджень транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Наявний в матеріалах справи висновок експертного автотоварознавчого дослідження №Д15/06/17 від 19 червня 2017 року складений російською мовою і переклад на державну мову не долучено, тому такий доказ є недопустими. Також позивачем не надано належних доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди та не підтверджено розмір моральної шкоди у заявленій ним сумі. Наданий позивачем висновок психолога є недопустими доказом, оскільки доказів наявності у психолога кваліфікації судового експерта, який може проводити психологічні експертизи, суду не надано.

Проте колегія суддів не може погодитися з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Апеляційного суду Херсонської області від 03 листопада 2017 року скасовано постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2017 року та визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Даною постановою встановлено, що ОСОБА_2 09 червня 2017 року, керуючи транспортним засобом «Мерседес Бенц 308 Д», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на перехресті доріг вул. Миру та вул. Центральній в с. Круглоозерка Голопристанського району Херсонської області, не врахував дорожню обстановку, не надав переваги у русі транспортному засобу автомобіля «Хюндай Сантафе», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив п.п. 2.3 «б», 16.12 «Правил дорожнього руху». В результаті зіткнення обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження (т.1, а.с.11,12-14). Дана постанова набрала законної сили, є чинною і встановленні в ній обставини, у відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України, доказуванню не підлягають під час розгляду цієї справи.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу «Hyunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (т.1, а.с.10).

Матеріали справи містять висновок експертного автотоварознавчого дослідження №Д15/06/17 від 19 червня 2017 року, складеного судовим експертом Чивчиш О.П., згідно якого вартість відновлювального ремонту з технічної точки зору пошкодженого автомобіля «Hyunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в цінах станом на 14 червня 2017 року становить 84 417,57 грн. (т.1, а.с.123-149).

Відповідно до полісу № АК/1356824 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача під час керуванням транспортним засобом «Мерседес Бенц 308 Д», реєстраційний номер  НОМЕР_2 була застраховано у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (т.1, а.с.77).

07 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з заявою про виплату страхового відшкодування за відновний ремонт (т.1, а.с.79).

Страховою компанією було здійснено розрахунок коефіцієнту фізичного зносу КТЗ «Hyunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який стпаном на 09 червня 2017 року становить 0,62 (т.1, а.с.78).

05 грудня 2017 року ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатила ОСОБА_1 55 133,00 грн. Зазначена сума була нарахована страховою компанією згідно розрахунку в AUDATEX експерта та з вирахуванням величини фізичного зносу Ез=62% (т.1, а.с.26,79).

Відповідно до чеку від 28 червня 2017 року, виданого ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_1 було придбано необхідні запчастини для виконання відновлювальних робіт (т.1, а.с.16-19).

Згідно акту виконаних робіт та квитанції №806108, виданої ФОП ОСОБА_7 , вартість проведеного ремонту автомобіля марки «Hyunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яку сплатив ОСОБА_1 , складає 30 800,00 грн. (т.1 а.с.20-23).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Колегія суддів в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Таким чином, враховуючи, що вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, перевищує стягнутий на користь позивача розмір страхового відшкодування, колегія суддів приходить до висновку про те, що зі ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданих збитків та стягнутим страховим відшкодуванням у сумі 25 667,00 грн. (80 800,00 грн. – 55 133,00 грн.).

При цьому доводи відповідача стосовно того, що обсяг необхідних робіт по відновленню автомобіля є завишеним і не відповідають оціночному звіту страховика, а також придбання запасних частин на суму 50 000,00 грн. також не відповідають звіту страховика, колегія суддів визнає необгрунтованими.

Так, придбані запасні частини для проведення відновлювального ремонту автомобіля позивача відповідно до чеку ФОП ОСОБА_6 від 28 червня 2017 року відповідають та входять до переліку запчастин, які зазначено в калькуляції автотоварознавчого експертного дослідження №Д15/06/17 від 19 червня 2017 року (т.1 а.с.16-19, 131-134). Вони мають лише деякі відмінності в найменуванні та цифоровом маркуванні деталей, але за своїм функціональним застосуванням вони відповідають характеру пошкодження автомобіля та об`єму виконаних робіт по відновленню пошкодженого автомобіля.

Разом з тим, по суті відповідач лише виразив припущення стосовно того, що загальний розмір відновлювального ремонту позивача є завишеним, хоча сам по собі він не спростовує наданих позивачем доказів на підтвердження вартості ремонту, а будь-яких інших даних про неналежність наданих позивачем доказів відповідач, у відповідності до вимог ст.81 ЦПК України, не надав.

Доводи відповідача стосовно того, що під час відновлювального ремонту автомобіля заміна зношених деталей на нові не передбачена чинним законодавством і така заміна деталей може призвести до безпідставного покращення речі (автомобіля) позивача, колегія суддів також вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не доведено у встановленому законом порядку можливість заміни таких деталей зношеними, тобто такими, які б відповідали деталям, що були встановлені на автомобілі до їх пошкодження.

Посилання відповідача на те, що заподіяна позивачу майнова шкода не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» як страховика, тому покладення на нього обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, не заслуговують на увагу, оскільки страхова компанія розрахувала та виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу у відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки, як посилається відповідач, є меншими від ліміту відповідальності.

Що стосується заявлених ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , як до винної особи у скоєні ДТП, вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до положень п.п.1,3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.    

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ,  заподіяних  фізичній  чи  юридичній  особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п.5 даної постанови Пленуму  обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вимогою про стягнення моральної шкоди, посилався на те, що йому неможливість користуватися пошкодженим автомобілем протягом двох місяців створила значні незручності у веденні бізнесу та змінила звичайний спосіб життя його сім`ї в цілому. ДТП сталося незалежно від його волевиявлення та призвело до суттєвих та тривалих проблем у його житті. На ремонт автомобіля він був змушений запозичувати кошти у сторонніх осіб, що було для нього незручно та принизливо, адже страхове відшкодування, як частина понесених ним витрат на ремонт, було здійснено лише у грудні 2017 року.

Колегія суддів вважає, що протиправні дії відповідача безперечно спричинили позивачу душевні переживання, які проявились у вимушеній зміні нормального життєвого ритму. Так, автомобіль позивача зазнав пошкоджень, тоді як завдана шкода страховою компанією була відшкодована лише частково з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Враховуючи розмір завданої шкоди, для позивача настали негативні емоційні наслідки. Безперечно, через необхідність здійснення ремонту автомобіля нормальні життєві зв`язки та звичний ритм життя в такому випадку був відчутно порушеним, що не могло не відбитись на емоційному та психічному стані позивача і тому, є всі підстави для стягнення суми моральної шкоди.

Для підтвердження наявності моральної шкоди позивач замовив проведення у практичного психолога соціального психологічного дослідження. Згідно висновку соціального психологічного дослідження №01-12-2017, проведеного практичним психологом ОСОБА_5 , за заявою ОСОБА_1 , ситуація, щодо пошкодження автомобіля марки «Hyunday Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 є психо-травмуючою подією. Внаслідок ДТП, що сталась 09 червня 2017 року, а також у зв`язку зі спричиненням значних механічних пошкоджень автомобіля ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка вираєжається у зміні звичаєвого способу життя (т.1 а.с.27-39).

Разом з тим, обрахований позивачем розмір моральної шкоди у розмірі 13 824,00 грн., на думку колегії суддів, є завищеним та не відповідає вимогам розумності і справедливості.

Слід врахувати, що більша частина завданої шкоди позивачу була відшкодована страховою компанією без будь-яких перешкод, що очевидно, створило у позивача відчуття захищеності від протиправних дій відповідача.

Таким чином, керуючись вищезазначеними нормами права, а також принципом виваженості, розумності та справедливості, колегія суддів вважає обґрунтованою суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн., які об`єктивно відповідають ступеню та глибині моральних страждань, перенесених позивачем після пошкодження його транспортного засобу.

Відтак, в частині стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням по справі нового судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню із вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384,390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2020 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, що пов`язана з реальними збитками на проведення відновлювального ремонту автомобіля, у розмірі 25 667,00 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий                      О.А. Кузнєцова  

   Судді:                                                              І.В.Вейтас

                         О.М.Полікарпова