Справа № 2-893/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 червня 2010 року                     Лебединський районний суд

                                Сумської області

В складі:  головуючого - судді Гура А.О.,

                 при секретарі Ткаченко Я.О.,

 з участю: представника позивача Мяснікова А.О.,

                 відповідача ОСОБА_2,

         представника відповідача

         представника ДВС          

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лебедин справу за позовом ПАТ «Індустріально-експортний банк» до ОСОБА_2, ВАТ «Державний ощадний банк України», третя особа на стороні відповідачів - відділ державної виконавчої служби Лебединського районного управління юстиції Сумської області про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з кредитним договором №  898/701448 від 23.04.2008 року, укладеним між АТ «Індустріально-експортний банк» в особі керуючого відділенням філії  «Сумська дирекція» АТ «Індустріально-експортний банк» Солохи Н.Г. та ОСОБА_2, останньому  було надано кредит на придбання автомобіля марки ВАЗ, модель 211440, тип-легковий комбі-В, номер шасі – НОМЕР_2, колір синій, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1 та відповідно договору застави від 24.04.2008р., в забезпечення виконання зобов’язання позичальник передав у заставу вищевказаний автомобіль. Вказаний договір застави дає право кредитору в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов’язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження. Дане обтяження зареєстроване  в установленому законом порядку, тому має пріоритет перед іншими, зареєстрованими пізніше обтяженнями і забезпечує першочергове право заявника на задоволення своїх вимог за рахунок предмета обтяження.

07.11.2009 року Лебединським  районним судом Сумської області винесено ухвалу  в справі № 2-964/09 за клопотанням ВАТ «Ощадбанк України» про забезпечення позову ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на майно боржника у межах суми позову.       17.12.2009 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження  та накладено арешт на автомобіль марки ВАЗ, модель 211440, тип-легковий комбі-В, номер шасі – НОМЕР_2, колір синій, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1, який є предметом забезпечувального обтяження за зобов’язанням ОСОБА_2 перед позивачем. В зв’язку з тим, що накладення арешту на вищевказаний автомобіль, який належить ОСОБА_2 позбавляє позивача, закріпленого діючим законодавством права на першочергове задоволення свої вимог за рахунок вищевказаного майна, яке є предметом забезпечувального обтяження,  він просить суд звільнити спірний автомобіль з-під арешту.

    В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що відповідачем не повідомлено про накладення арешту на користь третіх осіб на майно, яке перебуває у їх заставі, про вищевказаний факт вони дізналися лише 16.03.2010 року в результаті звернення до МРЕВ для зняття вищевказаного автомобіля з обліку для подальшого продажу з метою першочергового задоволення своїх вимог, як заставодержателя, що і спричинило пропуск встановленого законом строку на оскарження дій державного виконавця,  тому просить його поновити.  

    Відповідачі проти задоволення позову не заперечують.

            Представник Лебединського відділу ДВС у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.

             З копії кредитного договору № 898/701448 від 23.04.2008 року (а.с.6-8), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що між заявником та ОСОБА_2 укладений вищевказаний кредитний договір на суму 48 540 грн. строком до 22.04.2012 рок на придбання в ПП «Слобожанщина» автомобілю марки ВАЗ 211440для споживчих потреб.      

            З копії договору застави ВКО 106820 від 24.04.2008 року (а.с.11) вбачається, що заставодавець ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов’язань по поверненню кредиту в сумі 48 450 грн., передає у заставу належне йому майно: автомобіль марки ВАЗ, модель 211440, тип-легковий комбі-В, номер шасі – НОМЕР_2, колір синій, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1.

    З копії ухвали про забезпечення позову  № 2-964/09 від 07.12.2009 року (а.с.12) виданої Лебединським районним судом Сумської області вбачається, що на майно ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою по АДРЕСА_1 накладено арешт на майно в розмірах необхідних для забезпечення позову.

    З копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2009 року (а.с.13) вбачається, що  державним виконавцем ДВС у Лебединському районі Кірєєвою О.В. було отримано ухвалу № 2-964/09 про накладення арешту на майно, на підставі якої відкрито виконавче провадження, в розмірах необхідних для забезпечення позову, і здійснюється його примусове виконання.

             Вислухавши сторони, представника відділу ДВС та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що  позовна заява обґрунтована  і підлягає до задоволення, так як в судовому засіданні було встановлено, що державний виконавець не повідомив заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно, про стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі  та не роз’яснив право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. Відповідач не повідомив заявника про накладення арешту на користь третіх осіб на майно, яке перебуває у заставі заявника.

          Вказані обставини стверджуються поясненнями представників та матеріалами справи  виконавчого провадження.

          Згідно ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і звільнення майна з-під арешту.

Відповідно ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача – заставодержателя.  За постановою державного виконавця  у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі  та не роз’яснює право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.      

Приймаючи до уваги вище наведене, суд вважає, що строк звернення до суду порушений з поважних причин, тому підлягає поновленню, а позовні вимоги задоволенню.

            Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів в силу ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 208, 209 ЦПК України ст. 52, 59 Закону України «Про виконавче провадження»

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ПАТ «Індустріально-експортний банк»  задоволити.

    Звільнити з-під арешту, накладеного 17.12.2009 року постановою державного виконавця, автомобіль марки ВАЗ, модель 211440, тип-легковий комбі-В, номер шасі – НОМЕР_2, колір синій, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1., який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та перебуває у заставі у ПАТ «ІНДЕКС-БАНК».

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого в АДРЕСА_2 та відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Лебединське відділення  № 3233 на користь ПАТ «Індустріально-експортний банк» сплачені ним судові витрати, пов’язані з розглядом справи: судовий збір в розмірі 3.40 грн.( по 1.70 грн. з кожного ) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 37 грн. ( по 18.50 грн. з кожного), а також на користь держави недоплачений позивачем судовий збір в розмірі 5.10 грн. ( по 2.55 грн. з кожного ).

    На рiшення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд.

    Суддя

Лебединського райсуду                             А.О. Гура