25.05.2021                                                        

Справа № 331/2311/21

                                                       Провадження № 3/331/1015/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року                                         м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції за протоколом серії АА №099189 від 25.04.2021 року, відносно:

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працює, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу від 25.04.2021 року серії АА №099189 – 25.04.2021 року о 22 годині 10 хвилин гр. ОСОБА_1 знаходився за адресою: м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Шкільна, буд. 25 на зупинці громадського транспорту перебуваючи без документів, що посвідчують особу, чим порушив п.3 п.п.2 Постанови КМУ №1236 від 19.12.2020 року зі змінами, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП визнав, пояснив, що того дня він з друзями пішов гуляти та не взяв із собою паспорт щоб не загубити Пізно ввечері його зупинили працівники поліції у зв`язку із тим, що він був у стані алкогольного сяніння та виявили в нього відсутність документів, що посвідчують особу. Просив суворо не карати та вказав, що більше не буде допускати порушення закону.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджена доказами, на підставі наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

Положеннями ч. 1 ст.44-3 КУпАП передбачено, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, і відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.

Зокрема,у ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2020 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а санітарно-протиепідемічні правила і норми - нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Згідно зі ст.29 вказаного Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Згідно частини першої Постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Кабінет Міністрів України постановляє: Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Відповідно до п.3 п.п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

Правилами ст.41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року,визначено, що особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Таким чином, нормативно-правовим актом був встановлений обов`язок перебувати на вулицях із документами, що посвідчують особу. Зазначене обмеження не було дотримане ОСОБА_1 .

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-Протокол про адміністративне правопорушення серії АА №099189 від 25.04.2021 року, в якому повністю викладено суть правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 44-3 КУпАП;

-Пояснення, які ОСОБА_1 надав в судовому засіданні, не заперечуючи своєї вини;

-Відеозапис з бодікамери поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області Яковенко В.В.

Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, враховуючи малозначність скоєного правопорушення, оскільки таке не представляє великої небезпеки та не спричинило значної шкоди громадянам, будь-які суттєві негативні наслідки не наступили, суддя вважає за можливе у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись щодо нього усним зауваженням, а провадження у справі закрити.

Справедливим є таке стягнення, яке співмірне поведінці правопорушника. Це означає не тільки те, що передбачена законом поведінка, яка являє собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1  статтею 44-3 КУпАП, та її правові наслідки у виді адміністративного стягнення відповідатимуть один одному, а й те, що в даному випадку повинно бути справедливе співвідношення із тяжкістю наслідків та підставами, які покладені в основу адміністративної відповідальності.

Закріплення в законі можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності є вираженням конституційних принципів верховенства права, додержання гуманізму, справедливості й законності, що можливо і необхідно реалізувати в даній конкретній ситуації.

З огляду на викладене, судом встановлені підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, що дозволяє досягти заходів попередження правопорушення і що ґрунтується на нормах закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 44-3, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

На підставі ст. 22 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  закрити, звільнивши його від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 усне зауваження.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                 Д.М. Кольц