U

                                                                                                                                       Справа № 2- 953/10                                                                                                

Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 року                                                м. Шостка.  

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі;

Головуючого у справі - судді Євтушенко М.О.,

При секретарі Антошко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  м. Шостка Сумської області,

- про визнання протиправною бездіяльності відповідача, стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як "дитині війни",

В С Т А Н О В И В:

    Позивач прохав визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому підвищення до пенсії як  "дитині війни", стягнути з останнього недоплачене підвищення до пенсії за липень 2007 року - квітень 2010 року у розмірі 3380 гривень 60 копійок.

    В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії "дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни",  з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак у 2006 році вказані виплати впровадженими не були та повинні були виплачуватись з 01 січня 2007 року.

     Верховна Рада України, Законом України №  489 У, від 19.12. 2006 року, "Про Державний бюджет на 2007 рік призупинила дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Однак, Конституційний суд України своїм рішенням № 6 рп/2007, від 09 липня 2007 року, визнав такими що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" про призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Відповідач всупереч рішення Конституційного Суду України не здійснював йому нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії розпочинаючи з 01 липня  2007 року.

     З січня 2008 року, відповідач розпочав виплачувати йому соціальну допомогу як "дитині війни", але у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, всупереч 30 % встановленим Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

    У 2009 та 2010 році відповідач продовжує виплачувати йому це підвищення у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, тобто в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік".

    Вважає ці виплати не правомірними, що змусило його звернутись до суду.

    Відповідач позов не визнав та у своїх запереченнях вказав на те, що позивач як "дитина війни" дійсно має право отримувати підвищену пенсію на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.

    В той-же час Закон України "Про Державний  бюджет України на 2007 рік",  п. 12 ст. 71  зупинив на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

    Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007, від 09.07. 2007 року були визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" в частині призупинення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Разом з тим нові законодавчі акти по відновленню норм визнаних неконституційними Конституційним судом України не приймались, кошти на проведення цих виплат з бюджету не надходили. В силу цього дії Управляння, яке не проводило виплат позивачу як "дитині війни" через відсутність коштів були правомірними.

    Пунктом 41 розділу 2 Закону України  № 107, від 28.12. 2007 року, "Про Державний бюджет на 2008 рік" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та вказано на те, що розмір державної соціальної допомоги "дітям війни" виплачується у розмірі надбавки, яка встановлена для учасників війни, а саме,  - 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. З 01 січня 2008 року позивачу ця набавка виплачувалась у повному обсязі.

    Рішенням Конституційного суду № 10-рп, від 22.05. 2008 року, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині внесення змін до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" набрало законної сили з моменту його прийняття, зворотної дії в часі воно не має, тому підстави для перерахування та виплат позивачу державної соціальної допомоги в період з 01 січня 2008 року до 22.05. 2008 року відсутні.

    Щодо виплат після 22.05. 2008 року до кінця 2008 року,  у 2009 та 2010 році, то на законодавчому рівні порядок здійснення цих виплат, орган який повинен проводити ці виплати, джерело їх фінансування та розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно враховувати при здійсненні цих виплат визначеними не були.

    Доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' є необгрунтованими, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 цієї статті застосовується для визначення розмірів пенсії призначеної за цим законом.

    В силу цього дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області були правомірними.  Прохав у позові відмовити у повному обсязі.

    У судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились надавши суду заяви про розгляд справи без їх участі та суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

    Виходячи з встановлених обставин справи та досліджених по ній доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

    Позивач має статус "дитини війни", що підтверджується копією його пенсійного посвідчення (а. с. 17).

    Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Із заперечень відповідача встановлено те, що він не здійснював протягом 2007 року цих виплат позивачу, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини ( мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян які мають статус "дітей війни", з 01 січня 2008 року відповідач виплачує позивачу це підвищення у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність ( а. с. 19 )

    В той же час, відповідно ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії, або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

    Таким чином, стосовно позову щодо нарахування та виплат позивачу державної соціальної допомоги як "дитині війни" у 2007 році, визнання бездіяльності відповідача в цій частині протиправною, то суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07. 2007 року, № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України  "Про Державний бюджет на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є не конституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

     Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвали рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області повинно було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07. 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.  Отже, відповідач, з 09.07. 2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та виплачувати позивачу відповідні доплати до кінця 2007 року.

    Щодо позову в частині вимог позивача про зобов'язання відповідача нараховувати йому та виплачувати  у 2008 році щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими виходячи з наступного.

    Відповідно п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у наступній редакції: "Дітям війни, крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії чи щомісячного грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    У судовому засіданні встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачу нараховувалась та виплачувалась підвищення до пенсії у розмірі 10 %  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що підтверджується самим позивачем, запереченням та довідкою відповідача про ці виплати ( а. с. 3-5,  19, 24).

    Рішенням Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п. п. 61, 62, 63, 66 розділу 2, п. 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( справа щодо предмету та змісту закону "про державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05. 2008 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  в редакції яка діяла до 01.01. 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. п. 41 розділу 2 Закону України  "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, з 22.05. 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме нараховувати та здійснювати виплати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до кінця 2008 року.

    Разом з тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01. 2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України  "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позов в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,  з 01.01. 2008 року по 21.05. 2008 року,  задоволенню не підлягає.

    Щодо виплат позивачу підвищення до пенсії у 2009 році та 2010 році,  то виходячи з довідки управління Пенсійного Фонду України в Сумській області відповідач проводить ці виплати позивачу у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, тобто в редакції Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" ( а. с. 12 ).

    Суд вважає такі виплати не правомірними виходячи з наступного.

    Законами України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та "Про Державний бюджет України на 2010 рік", дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинено не було.

     Відповідно цих Законів, розміри державних соціальних гарантій на відповідний рік встановлюються відповідними законами та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України. Законом який напряму встановлює доплату до пенсії категорії громадян "дітей війни" є Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

     Таким чином,  Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка  Сумської області повинно виплачувати позивачу у 2009 та у 2010 році підвищення до пенсії як "дитині війни" у розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з підвищенням на 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Дійшовши такого  висновку суд виходить з наступного.

    Відповідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Згідно  ч. 3 ст. 3 Цивільно - процесуального кодексу  України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом порушених прав безпосередньо на підставі Конституції України. Відмова від право на звернення до суду є нікчемною. Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

    Щодо його доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" то суд зазначає наступне.

    Сторони не заперечують того, що позивач, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір чи встановлював інший розмір немає.

    З огляду на викладене, суд вважає не обгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 64 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Крім того, безпідставними суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам які мають статус "дітей війни".  

     Пенсійний Фонд України діє у відповідності до положення "Про пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно Закону України "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування" рішення про призначення чи перерахунок пенсії приймаються районними (міськими) управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином, прямий обов'язок по нарахуванні та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладений саме на Управління Пенсійного фонду України у м. Шостка Сумської області, тобто за місцем його проживання.

    Позивач ставить питання про нарахування та стягнення на його користь доплати до пенсії як "дитині війни" за липень 2007 року  -  квітень 2010 року, у конкретно визначеній ним сумі, згідно проведеного ним розрахунку. Між тим, у судовому засіданні встановлено, що вказані суми  позивачу не нараховувались та не виплачувались та суд не може взяти на себе функцію перерахунку пенсії замість органу, що наділений цими функціями.

    В силу цього,  виходячи зі змісту позову та для повного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 09.07 2007 року по 31. 12. 2007 року, з 22.05. 2008 року по 31.12. 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12. 2009 року та з 01. 01. 2010 року по 30.04. 2010 року приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язати його нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії як "дитині війни" за ці періоди.

    Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

    Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 3, 8, 30, 60, 88, 212- 215 Цивільно процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області щодо не нарахування та не виплати "дитині війни" ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року..

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області здійснити перерахунок  пенсії "дитині війни"  ОСОБА_1,  з підвищенням її до 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,  за 2008 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за 2010 рік, з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року    з  урахуванням раніше проведених йому виплат як "дитині війни" за  ці періоди.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 51 гривню судового збору та 30 гривень витрат за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.  

Рішення може бути оскаржена в Апеляційний суд Сумської області через Шосткинський міськрайсуд, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання рішення у повному обсязі,  поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку визначеному ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву, а апеляційна скарга не була подана у строк встановлений законом, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі оскарження рішення, якщо воно не була скасованою, рішення набирає законної після перегляду справи апеляційним судом.

                                      Суддя:                              М.О. Євтушенко.