БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                               07540, Київська область, м. Березань, вул.. Леніна, 129

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

« 04 » грудня 2009року місто Березань Справа №2-а-102

Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді                 Кірєєв Р.В.

при секретарі                     Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Березань адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в місті Березань Київської області

про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії

за участі представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2 – представник за усною заявою ОСОБА_1 у с/з 04 грудня 2009року  (ч. 1 ст. 58 КАС України)

ОСОБА_3 – представник за дорученням від 23 листопада 2009року

Положення статей 27,49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам роз»яснені.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 грудня 2009року проголошено вступну та резолютивну частину постанови, про час виготовлення повного тексту постанови сторони повідомлені.

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Березанського міського суду Київської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Березань Київської області (далі по тексту – відповідач, УПФУ в м. Березань) про визнання неправомірними дій УПФУ в м. Березань, зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1 за періоди 2005рік, 2006рік, 2007рік, 2008рік відповідно до положень статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до ст.. 50 вказаного Закону за зазначений період в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

    В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 стверджує,  що розміри призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідають розмірам, передбаченим ст.. ст.. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Позивач стверджує, що він звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, але отримав відмову згідно листа від 3 липня 2009року №43/0-1.

    УПФУ в м. Березань проти заявленого ОСОБА_1 позову заперечило, посилаючись при цьому на те, що під час призначення мінімальних пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Пенсійний фонд керується положеннями постанов Кабінету Міністрів України, розміри мінімальних пенсій згідно яких жодного разу не були нижчими, ніж розміри прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

    Окрім того, відповідач стверджує, що установлений ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не може застосовуватись як розрахункова величина для розрахунку розмірів будь – яких пенсійних виплат, особливо мінімальних їх розмірів, зокрема мінімальної пенсії по інвалідності або в разі втрати годувальника, що встановлюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін,  всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Березанський міський суд Київської області встановив наступне.

    Судом, на підставі дослідження в судовому засіданні оригіналів документів, копії яких містяться в матеріалах справи та пенсійної справи позивача, встановлено, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до першої категорії як особа, учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с. 5) та інвалідом ІІ групи, захворювання якої пов’язане  з роботами по ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 6).

    Позивач звернувся до УПФУ в м. Березань з заявою від 18 червня 2009року, в якій просив провести перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Листом від 03 липня 2009року №43/0-1 (копія - а.с. 4) УПФУ в м. Березань відмовив позивачу в перерахунку пенсії, посилаючись при цьому на те, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996року №831 та №836 додаткова пенсія до пенсії по інвалідності, призначеної згідно ст.. 54 Закону  України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислювалась виходячи з розрахункової величини 16грн. 62к., а до пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов»язикове державне пенсійне страхування» та ч. 4 ст. 54 – виходячи з розрахункової величини 19грн. 91к. (постанова КМУ від 3 січня 2002року №1). З 1 січня 2008року за Законом України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність.  

    Під час розгляду справи судом, на підставі поданих сторонами матеріалів, встановлено, що пенсія позивачу нараховувалась УПФУ в м. Березань виходячи з положень постанов КМ України  та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (а.с. 25- 26).

    Між тим, в ідповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 1 січня 2008року)  особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 1 січня 2008року)  в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві за 2005, 2006, 2007роки застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до вимог статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому відмову відповідача у перерахунку позивачу пенсії за 2005, 2006, 2007роки не можна визнати обґрунтованою.

Позовні вимоги в частині зобов»язання відповідача перерахувати позивачу пенсію відповідно до вимог Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 січня 2008року по 31 грудня 2008року підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту – Закон України № 796-XII, у редакції Закону України  від 28.12.2007 р. N 107-VI, відповідно до положень якого відповідач нараховував пенсію позивачу з 2008року ) о собам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах для інвалідів ІІ групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового   мінімуму   для   осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової  пенсії згідно із  законом  про  Державний  бюджет  України  і  не  може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень статті 54 Закону України № 796-XII (у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI) у  всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть  бути нижчими для учасників  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до положень статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 592 гривні, з 1 квітня - 605 гривень, з 1 липня - 607 гривень, з 1 жовтня - 626 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 663 гривні, з 1 квітня - 678 гривень, з 1 липня - 680 гривень, з 1 жовтня - 701 гривня; працездатних осіб: з 1 січня - 633 гривні, з 1 квітня - 647 гривень, з 1 липня - 649 гривень, з 1 жовтня - 669 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

    З матеріалів справи вбачається, що з 1 січня 2008року УПФУ у м. Березань позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія відповідно до положень Закону України Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у  редакції Закону України  від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно постанов Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2002року, №831 від 26 липня 1996року, №654 від 16 липня 2008року .

    Між тим, Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),  згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008  у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Таким чином, проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України  від 28.12.2007 р. N 107-VI, після визнання положень вказаної редакції неконституційними та постанов Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (вказана правова позиція ґрунтується на висновках, викладених у постановах  ВСУ, зокрема,  від 11 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про перерахунок пенсій).

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Виходячи з положень статті 152 Конституції України положення Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у  редакції Закону України  від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто з 22 травня 2008 року.

Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки відповідно до вимог статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Березань з заявою про перерахунок пенсії від 18 червня 2009року, а з позовом про визнання дій відповідача неправомірними та зобов»язання вчинити дії звернувся 4 листопада 2009року, суд не знаходить підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 99, 100 КАС України щодо позовних вимог за 2005, 2006, 2007 та 2008роки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов»язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за період з 1 січня 2008року по 31 грудня 2008року підлягають частковому задоволенню, суд приходить до висновку  про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу, як   особі, віднесеній до категорії 1, інваліда II групи, щодо якого установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2005рік, 2006рік, 2007рік та з 22 травня 2008року по 31грудня 2008рокуроку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 94, 99-103, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як   особі, віднесеній до категорії 1, інваліда II групи, щодо якого установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком виходячи із розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні перерахунок та виплати за 2005рік, 2006рік, 2007рік та з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року.

    В іншій частині позову   ОСОБА_1 – відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя

Березанського міського суду             /підпис/              Р.В. Кірєєв        

Київської області

згідно з оригіналом,

Суддя

Березанського міського суду                              Р.В. Кірєєв        

Київської області