ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.06 р. Справа № 2/180
10 год. 10 хв. - 10 год. 30 хв. Зала судових засідань - кабінет № 232
місто Донецьк, вулиця Артема 157
Господарський суд Донецької області у складі судді Ханової Раїси Федорівни
при секретарі судового засідання Бахар Світлані Володимирівні,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою
Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк
про стягнення на користь місцевого бюджету заборгованості у сумі 1200 грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Нестерова М.Є.- за дов. від 13 липня 2006 року
Рубель Р.В. - за дов. від 1 серпня 2006 року
від відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Донецької області заявлено позов Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк про стягнення на користь місцевого бюджету заборгованості у сумі 1200 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових заперечень на позов не надав.
Правовими підставами заявлених позовних вимог позивач та його представники під час розгляду справи вважають норми статей 67, 124 Конституції України, пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України, статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ від 3 квітня 1990 року, статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ, Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 року № 2063-ІІІ, Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” від 3 липня 1998 року № 727/98.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 м. Донецьк зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 30 листопада 2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, є платником єдиного податку, свідоцтво серія В № НОМЕР_2, отримане відповідачем 20 грудня 2004 року.
Для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд застосовує закони України про оподаткування та Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” від 3 липня 1998 року № 727/98 і Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” № 2063-ІІІ від 19 жовтня 2000 року.
В Україні окремими законодавчими актами, якими врегульовано відносини, що складаються стосовно сплати податків, є Закон України “Про систему оподаткування”, а стосовно сплати єдиного податку, це Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” і Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва”.
Це дає підстави вважати, що в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену.
Звичайна система запроваджена Законом України “Про систему оподаткування” та конкретними законами про податки, збори (обов'язкові платежі) (далі - податки), які зобов'язують платників податків справляти загальнодержавні і місцеві податки, що передбачені статтями 13, 14 названого Закону.
Спрощена система запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” і закріплена в Законі України “Про державну підтримку малого підприємництва”, суть якої відповідно до статті 11 цього Закону полягає в заміні сплати, передбачених звичайною системою оподаткування податків, сплатою єдиного податку.
Запровадження спрощеної системи оподаткування є економічним питанням, яке до цього не було врегульоване законами України.
Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” виданий в межах повноважень Президента України, закріплених в пункті 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
Названим Указом суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.
Заміна сплати звичайних податків сплатою єдиного податку відповідно до статті 5 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” є одним з напрямків державної підтримки малого підприємництва поряд, зокрема, з встановленням системи пільг для зазначених платників податків. Це означає, що вказана заміна не є ні пільгою в оподаткуванні, ні звільненням від сплати податків.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
10 грудня 2004 року відповідачем до податкового органу подана письмова заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Вищенаведеним пунктом Указу Президента України також передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2005 рік отримане відповідачем 20 грудня 2004 року.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно із зазначеним пунктом Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснював торгівельно-посередницьку діяльність. На цей вид діяльності рішенням Донецької міської ради від 24 січня 2003 року НОМЕР_3 встановлена ставка єдиного податку в сумі 200 грн. за календарний місяць.
До складу позовних вимог увійшла сума заборгованості у розмірі 1200 грн., яка утворилася внаслідок неповної сплати єдиного податку за 2005 рік, а саме несплата за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 року, що підтверджується актом звірки розрахунків з бюджетом, письмовими поясненнями, зворотнім боком облікової картки відповідача.
За правилами пункту 4 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок фізичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - це податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Виходячи з правил статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що є у державі, суд вважає, що податковий орган, виходячи з покладених на нього функцій, правомірно звернувся до суду щодо стягнення заборгованості.
Враховуючи вищенаведене, виходячи також з приписів статті 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк про стягнення на користь місцевого бюджету заборгованості у сумі 1200 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості щодо банківських реквізитів у справі відсутні) на користь місцевого бюджету (рахунок № 34212379600007, одержувач: місцевий бюджет Кіровської районної ради, банк - УДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24165295, код платежу 16050200) заборгованість у сумі 1200 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 2 серпня 2006 року в присутності представників позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ханова Р.Ф.
вик. Бахар
3056723
Надруковано 3 примірники :
1 - у справу
2 - позивачу
3 - відповідачу