ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/3186/16-ц Номер провадження 22-ц/814/1022/21Головуючий у 1-й інстанції Савченко  Л.І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Кузнєцової О. Ю., Обідіної О. І.

за участю секретаря Кальник А. М.

розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 8 лютого 2021 року у складі судді Савченко Л. І.

у цивільній справі за скаргою Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» на постанови старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик А. Ю. у виконавчому провадженні № 63842985 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору від 09.12.2020,

в с т а н о в и в:

В січні 2021 року представник ПП ПБТІ «Інвентаризатор» звернувся до суду зі скаргою на постанови від 09.12.2020 старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик А. Ю. у виконавчому провадженні № 63842985.

В обґрунтування скарги вказував, що старший державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик А.Ю. за двома виконавчими документами відкрила одне виконавче провадження № 63842985. Справи офіційно не об`єднані, а такого варіанту виконання не передбаченого Законом України «Про виконавче провадження».

09 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 63842985 щодо виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави, яке набрало чинності 10.07.2018 за виконавчим листом № 554/3186/16-ц, виданим 09.11.2020 Октябрським районним судом м. Полтави ОСОБА_1 про зобов`язання ПП ПБТІ «Інвентаризатор» надати безоплатно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» інформацію у відповідь на запит Державного нотаріуса Першої Полтавської державної нотаріальної контори за № 1676/02/14 від 02.07.2015. Цього ж дня в цьому ж виконавчому провадженні № 63842985 винесена постанова про примусове стягнення виконавчого збору.

Зазначав, що державний виконавець відкрила виконавче провадження незаконно, із порушенням вимог частини четвертої статті 5 закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанова про примусове стягнення виконавчого збору підписана і винесена посадовою особою, яка перебуває у трудових відносинах зі стягувачем.

Крім того, виконавчий лист не містить усіх обов`язкових реквізитів стягувача, юридичної особи, коду та місця його знаходження, в ньому не зазначено дату набрання чинності документу, на підставі якого здійснюється стягнення, не зазначено щодо якого зобов`язання вчинено примус.

Також виконавчий збір, вказаний у постанові, не визначений для оплати і не підлягає сплаті відповідно до норм Податкового Кодексу України, зазначений у постанові спосіб оплати не відповідає вимогам щодо сплати на єдиний казначейський рахунок. Фактично здійснено заборонений законом примус без визначення зобов`язання взагалі та всупереч встановленого порядку сплати зборів.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 554/3186/16-ц не правильно зазначено рішення суду, зокрема, дату набрання ним чинності записано - 31.07.2019, не правильно визначено порядок оскарження постанови на підставі Закону України «Про виконавче провадження», а підстави, передбачені ЦПК не враховано, тобто наявні приховані недоліки документу через недостатність інформації щодо його реалізації.

Постановою піддано примусовому виконанню неіснуюче зобов`язання. При цьому неправильний здійснений спосіб примусового виконання, згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» присуджено передати предмет матеріального світу - інформацію, а виконується способом дії, а не передання.

Вказує також, що 28 вересня 2020 року, до видачі виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження, стягувач зверталася до боржника із заявою про виконання рішення суду та їй у формі відповіді на звернення добровільно та в межах компетенції було надано інформацію за вих. № 10401 від 26.10.2020 про те, що ПП ПБТІ «Інвентаризатор» іншої інформації, крім наданої у межах чинного закону та компетенції не має і законом не передбачена можливість самовільного створення та збереження інформації.

Посилаючись на наведені у скарзі обставини, просив суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик А. Ю. у виконавчому провадженні № 63842985 щодо виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави, що набрало чинності 10 липня 2018 року, за виконавчим листом № 554/3186/16-ц від 09.11.2020, на виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави № 554/3186/16-ц про зобов`язання ПП ПБТІ «Інвентаризатор» надати безоплатно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» інформацію у відповідь на запит Державного нотаріуса Першої Полтавської державної нотаріальної контори за № 1676/02-14 від 02 липня 2015 року; визнати незаконною та скасувати постанову у виконавчому провадженні № 63842985 від 09.12.2020 старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик А. Ю. про стягнення виконавчого збору у сумі 18 тис. грн., боржник: ПП ПБТІ «Інвентаризатор», стягувач Шевченківський ВДВС у м. Полтаві Північно-східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 8 лютого 2021 року у задоволенні скарги ПП ПБТІ «Інвентаризатор» на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відмовлено.

Провадження за скаргою ПП ПБТІ «Інвентаризатор» на постанову старшого державного виконавця Кучик А. Ю. від 09.12.2020 у виконавчому провадженні № 63842985 про стягнення виконавчого збору року закрито.

Ухвала суду мотивована тим, що постанова старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик А. Ю. у виконавчому провадженні № 63842985 про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2020 року є законною, а скарга в частині стягнення з боржника виконавчого збору не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з даною ухвалою, представник ПП ПБТІ «Інвентаризатор» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити скаргу ПП ПБТІ «Інвентаризатор» в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що посилання суду про подання скаржником заяви про розгляд справи без його участі з вказівкою на аркуш справи 43 том 3 не відповідають дійсності, оскільки така заява ним не подавалася, що, на думку скаржника свідчить про упередженість суду на користь стягувача.

Невідповідність висновків суду щодо законності виконавчого документу вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та матеріалам справи обґрунтовує тими ж обставинами, що наведені у скарзі: невірні відомості про дату набрання законної сили рішенням суду у справі, відсутність дати народження та ідентифікаційного коду стягувача, відсутність зобов`язання щодо якого вчинений примус.

Вказує, що, закриваючи провадження у справі на підставі статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд обмежив заявника у праві вирішувати вагоме питання в порядку ЦПК України, порушив правила підсудності, визначення юрисдикції суду та не дотримався наданих повноважень щодо порядку закриття провадження у справі на етапі виконання судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Представник ПП ПБТІ «Інвентаризатор» подав заперечення на відзив, у якому підтримав доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (пункт 1 частини першої статті 374, стаття 375 ЦПК України).

По справі встановлено, що 07.12.2020 до Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшла заява стягувача ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду та прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 09.11.2020 у справі № 554/3186/16-ц, про зобов`язання Приватного підприємства «ПБТІ «Інвентаризатор» надати безоплатно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» інформацію у відповідь на запит Державного нотаріуса Першої Полтавської державної нотаріальної контори за № 1676/02-14 від 02 липня 2015 року.

Постановою державного виконавця Кучик А. Ю. від 09 грудня 2020 року за вказаним виконавчим документом відкрито виконавче провадження ВП № 63842985. Одночасно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Відмовляючи у задоволенні скарги Приватного підприємства «ПБТІ «Інвентаризатор» на постанову про відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10.07.2018 боржником не виконане та відкриваючи виконавче провадження ВП № 63842985 державний виконавець діяв відповідно до Закону, в межах наданих йому повноважень, оскаржувана постанова від 09.12.2020 винесена державним виконавцем правомірно та є законною.

Ухвалюючи про закриття провадження у справі в частині оскарження боржником постанови про стягнення виконавчого збору, суд першої інстанції виходив з норм статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України та дійшов вірного висновку, що скарга в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З такими висновками суду першої інстанції повністю погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно частин першої, другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Звертаючись до суду із скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень та вважаючи постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження неправомірною, боржник вказував на недоліки виконавчого листа, які на його думку перешкоджають здійсненню виконавчого провадження, з чим обґрунтовано не погодився суд першої інстанції, оскільки передбачених частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для повернення виконавчого документа стягувачу не встановлено і суду таких обставин не доведено.

Згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Відповідні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц, від 24 грудня 2020 року у справі № 639/2561/18-ц, постановах Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14, від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14, від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання, тому доводи скаржника не є обґрунтованими.

Крім того, представником ПП ПБТІ «Інвентаризатор» не зазначено та суду не доведено у чому полягає порушення прав боржника прийняттям державним виконавцем до виконання виконавчого листа № 554/3186/16-ц, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 09.11.2020, що є обов`язковою умовою виникнення у сторони виконавчого провадження права на судовий захист в порядку, встановленому статтями 447, 451 ЦПК України.

Частиною третьої статті 451 ЦПК України встановлено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Доказів належного добровільного виконання боржником рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10.07.2018 матеріали справи не містять, а доводи скарги про відсутність зобов`язання ПП ПБТІ «Інвентаризатор», що підлягає примусовому виконанню, ґрунтуються на власному тлумаченні скаржником норм права і до уваги апеляційним судом не беруться.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, що зазначено також у висновках щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Великої палати Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справах № 921/16/14-г/15 та № 127/9870/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 2-01575/11, від 13.03.2019 у справі № 545/2246/15-ц, від 3 та 10.04.2019 у справах № 370/1288/15 та № 766/740/17-ц, від 29.05.2019 у справі № 758/8095/15-ц, та постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 733/889/17.

Згідно частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Закриваючи провадження у справі за скаргою ПП ПБТІ «Інвентаризатор» на постанову старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кучик А. Ю. від 09.12.2020 про стягнення виконавчого збору з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України - у зв`язку з тим, що справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції дотримався вказаних норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» - залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 8 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя                                                        С. Б. Бутенко

Судді                                                                        О. Ю. Кузнєцова

               О. І. Обідіна