ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/9199/17

провадження № 22-ц/819/603/21

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Кузнєцової О.А.,

суддів:Вейтас І.В.,

Радченка С.В.,

секретарПлохотніченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Майдан С.І. від 16 листопада 2020 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Альфа Банк», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 , про заміну сторони її правонаступником в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредиту. В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 26 вересня 2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №Ф081217К, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 24 400,00 доларів США зі сплатою 14% річних та комісій, починаючи з жовтня 2008 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 25 вересня 2028 року. У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань у відповідача станом на 15 травня 2017 року виникла заборгованість в сумі 53 683,44 доларів США, яка складається із: суми заборгованості за кредитом - 24 093,04 доларів США; суми заборгованості за відсотками - 29 590,40 доларів США, а також понесені судові витрати в сумі 21 253,36 грн. Позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 жовтня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 14 січня 2020 року, позов Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість 53 683,44 доларів США, яка складається із: суми заборгованості за кредитом - 24 093,04 доларів США; суми заборгованості за відсотками - 29 590,40 доларів США та судові витрати в сумі 21 253,36 грн.

23 червня 2020 року АТ«Альфа-Банк» звернулося до Херсонського міського суду Херсонської області з заявою про заміну сторони її правонаступником, а саме позивача АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк».

В обґрунтування зазначеної заяви заявник посилався на те, що 10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». При цьому 15 жовтня 2019 року затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у AT «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15 жовтня 2019 року. Посилаючись на зазначені обставини та керуючись ст.ст.512, 514 ЦК України та ст.442 ЦПК України, заявник просив суд замінити стягувача та як сторону виконавчого провадження замість ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк».

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 листопада 2020 року заяву АТ «Альфа-Банк» про заміну сторони її правонаступником задоволено частково. Замінено стягувача АТ «Укрсоцбанк» на правонаступника АТ «Альфа-Банк» за цивільною справою №766/9199/17 за позовом АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В решті заяву залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність ухвали суду та вважаючи її такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

Зокрема апелянт зазначає, що заявником не доведено належними доказами, що згідно Передавального акту від 15 жовтня 2019 року він став правонаступником та були передані йому майнові права саме за кредитним договором, який був укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 . Крім того, апелянт звертає увагу на ту обставину, що рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийняте судом 23 жовтня 2019 року, в той час коли позивача АТ «Укрсоцбанк» вже не існувало та він не міг отримати зазначене рішення, а представник АТ «Альфа-Банк» не надавав заяву про зупинення розгляду справи та заяву про заміну сторони її правонаступником.

У відзиві на скаргу представник АТ «АльфаБанк», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність ухвали, просить скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явився апелянт ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Колегією суддів було постановлено розглядати справу за відсутності учасника справи, який не з`явився, зважаючи на наступні обставини.

Слід зазначити, що дана справа надійшла на адресу апеляційного суду 12.02.2021 року. Перше судове засідання по справі було призначено до розгляду за участю сторін на 21.04.2021 року, про що учасники завчасно були належним чином повідомлені судовими повістками про виклик, наявними в матеріалах справи (а.с.218-225).

В судове засідання, призначене на 21.04.2021 року о 09.45 год, ОСОБА_1 не з`явився, надіславши на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що в період з 20.04.2021 року по 10.05.2021 року він буде знаходитися у відрядженні. Апеляційним судом розгляд справи відкладено на 12.05.2021 року (а.с.250-253).

В судове засідання, призначене на 12.05.2021 року о 13.45 год. апелянт ОСОБА_1 також не з`явився, будучи повідомленим sms-повідомленням за номером телефону, зазначеним ним особисто (а.с.214,248,254).

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання апеляційним судом розгляд справи було відкладено на 26.05.2021 року о 10.45 год. (а.с.262).

В судове засідання, призначене на 10.45 год 26.05 2021 року апелянт ОСОБА_1 також не з`явився. Йому було повідомлено про час та місце розгляду справи судовою повісткою про виклик та sms-повідомленням (а.с.263,264). Поштове повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою про не вручення повістки у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.266). Адресу, за якою судом здійснювалося направлення всієї судової коресподенції (повістки, ухвали, постанови), апелянтом зазначено особисто як адреса для листування (місця його проживання чи перебування) і за зазначеною адресою ОСОБА_1 неодноразово отримував судову кореспонденцію, про що свідчать відповідні матеріали справи.

Згідно положень ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки, що є належним повідомленням учасника справи, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважала, що неявка апелянта в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, та було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 в порядку ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви АТ «Альфа-Банк» про заміну стягувача його правонаступником, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості такої заяви, оскільки звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу правонаступника відповідає змісту статей 512, 514 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду і вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що 23 жовтня 2019 року рішенням Херсонського міського суду Херсонської області, з врахуванням ухвали цього ж суду від 14 січня 2020 року, позов АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ«Укрсоцбанк» заборгованість у сумі 53 683,44 доларів США, яка складається із: суми заборгованості за кредитом - 24 093,04 доларів США; суми заборгованості за відсотками - 29 590,40 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ«Укрсоцбанк» судові витрати в сумі 21 253,36 грн. (а.с.84-87, 96)

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення №3/2019 про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» (а.с.171-174).

Згідно Рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, був затверджений Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15 жовтня 2019 року (а.с.166-169, 170).

03 грудня 2019 державну реєстрацію АТ «Укрсоцбанк» було припинено, його правонаступником є АТ «Альфа-Банк», про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.146-147).

Тобто, АТ «Альфа-Банк» є кредитором за Кредитним договором №Ф081217К від 26 вересня 2008 року, який укладено між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні, крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України, може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч.ч.1,2 та 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1 і 2 ч.1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст.442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у Постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, та висновком Верховного Суду, викладеним у Постанові від 15 травня 2019 року по справі № 370/2464/17.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст.512,514 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення Іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п.9 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у Постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, Постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц та Постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам надав належну оцінку й прийшов до вірного висновку про те, що оскільки юридична особа АТ «Укрсоцбанк» припинилася в результаті реорганізації шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», право вимоги до боржника ОСОБА_1 було відступлено АТ «Альфа-Банк», який є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», тому підлягає заміні стягувач на правонаступника відносно боржника ОСОБА_1 , у зв`язку з цим суд обґрунтовано замінив стягувача з АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк».

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в порушення ст.81 ЦПК України, заявник не надав суду доказів на підтвердження того, що саме за кредитним договором, який був укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ним, відбулося відступлення прав вимоги, і АТ «Альфа-Банк» став правонаступником та були передані йому майнові права саме за таким кредитним договором, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки згідно п. 1 Передавального акту від 15 жовтня 2019 року, затвердженого 15.10.2019 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа Банк», що свідчить про те, що АТ «Альфа-Банк» є кредитором за Кредитним договором №Ф081217К від 26 вересня 2008 року, який був укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 . Крім того, у даному випадку підставою заміни кредитора у зобов`язанні є не передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а правонаступництво. Правонаступництво має наслідком перехід прав та обов`язків за законом (ч. 1 ст. 104 ЦК України) і для такого переходу укладення правочину і його реєстрація не вимагається.

Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а є власним суб`єктивним тлумаченням норм матеріального права та обставин справи, яким суд дав зазначену вище правову оцінку, і не впливають на законність оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду відповідає вимогам ЦПК України і підстави для її скасування або зміни відсутні, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залтишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16 листопада 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 31 травня 2021 року.

Головуючий О.А.Кузнєцова

Судді: І.В.Вейтас

С.В.Радченко