ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА

"25" травня 2021 р.Справа № 5023/1123/12 вх. № 1123/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши заяву ліквідатора ФО-П Солонар В.І. арбітражного керуючого Данченка А.С. (вх. № 23639 від 02.10.2019) про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута

по справі за заявою фізичної особи - підприємця Солонар Віталія Івановича, м. Харків,

до фізичної особи - підприємця Солонар Віталія Івановича, м. Харків,

про визнання банкрутом

за участю :

представника ОСОБА_1 - Гребінки А.М.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 20.08.2012 визнано фізичну особу-підприємця Солонар Віталія Івановича банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича, зобов`язано ліквідатора відповідно до ст. ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати ліквідаційну процедуру банкрута.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2015 звільнено арбітражного керуючого Фоміна Г.В. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича.

Судом розглядається заява ліквідатора ФО-П Солонар В.І. арбітражного керуючого Данченка А.С. (вх. № 23639 від 02.10.2019) про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі - продажу майна банкрута, в якій ліквідатор просить суд визнати недійсними результати аукціону, за результатами якого 23.09.2010 між ліквідатором ФОП Солонар В.І. - Фоміним Г.В. та ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1 ) укладено договір купівлі-продажу трикімнатної квартири, яка розташована з адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. за реєстровим № 231, та договір купівлі-продажу від 23.09.2010 p., укладений між Солонар В.І. та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. за реєстровим № 2317.

Разом з заявою подано клопотання про поновлення ліквідатору ФО-П Солонар В.І. арбітражному керуючому Данченку А.С. строку на подання заяви про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі - продажу майна банкрута.

Ухвалою суду від 07.09.2020 прийнято до розгляду заяву ліквідатора ФО-П Солонар В.І. арбітражного керуючого Данченка А.С. (вх. № 23639 від 02.10.2019) про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі - продажу майна банкрута; залучено до участі у справі щодо розгляду заяви ліквідатора ФО-П Солонар В.І. арбітражного керуючого Данченка А.С. (вх. 23639 від 02.10.2019) про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Розгляд заяви неодноразово було відкладено.

02.10.2020 від приватного нотаріуса надійшли витребувані документи, а саме копія договору купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , укладеного 23.09.2010 між арбітражним керуючим ФО-П Солонар В.І. - Фоміним Г.В. та ОСОБА_2. (реєстровий номер 2317), а також копії документів, що надавались для укладення вказаного договору.

11.11.2020 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на заяву ліквідатора про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута, в якому ОСОБА_1 проти заяви ліквідатора заперечує в повному обсязі, просить суд в її задоволенні відмовити.

Також, 11.11.2020 від ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшли заперечення на клопотання ліквідатора про відновлення строку на подання заяви про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута та заява про застосування строків позовної давності до заяви ліквідатора про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута.

12.11.2020 ліквідатором надані додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.11.2020 залучено до участі у справі щодо розгляду заяви ліквідатора ФО-П Солонар В.І. арбітражного керуючого Данченка А.С. (вх. 23639 від 02.10.2019) про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута Фоміна Гранта Валерійовича.

21.01.2021 від ліквідатора надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 , а також заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.

11.02.2021 через канцелярію суду надійшла нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності.

07.04.2021 ліквідатором подані заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.

12.04.2021 через канцелярію суду надійшла заява Фоміна Г.В. про застосування строків позовної давності до вимог ліквідатора ФО П Солонар В.І.

26.04.2021 представник від ОСОБА_1 надав пояснення щодо застосування строків позовної давності.

Всі документи, які подані учасниками справи, долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.05.2021 призначено розгляд заяви ліквідатора ФО-П Солонар В.І. арбітражного керуючого Данченка А.С. (вх. № 23639 від 02.10.2019) про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута на 25.05.2021.

У судове засідання 25.05.2021 з`явився представник ОСОБА_1, інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду заяви ліквідатора повідомлені ухвалою суду.

Від ліквідатора 25.05.2021 надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Суд вважає, що створив належні умови для дотримання прав учасників судового процесу щодо участі у судовому засіданні та надання обґрунтування своєї позиції по справі, які не скористались своїми правами, а тому суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви ліквідатора в судовому засіданні 25.05.2021.

Представник ОСОБА_1 проти заяви заперечує, посилаючись на те, що заявлені вимоги не підтверджені та не відповідають дійсним правовідносинам, що склалися між учасниками справи, а також зазначає, що строк позовної давності щодо заявлених вимог сплив.

Вислухавши учасників справи, які були присутні в судових засіданнях з розгляду заяви ліквідатора, учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вже зазначено судом, постановою господарського суду Харківської області від 20.08.2012 визнано фізичну особу-підприємця Солонар Віталія Івановича банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича, зобов`язано ліквідатора відповідно до ст. ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати ліквідаційну процедуру банкрута.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2015 звільнено арбітражного керуючого Фоміна Г.В. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича.

Ліквідатором в ході ліквідаційної процедури встановлені наступні факти.

Солонар В.І. (код НОМЕР_2 ) на праві приватної власності належало нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_2 . Вказана квартира належала Солонар В.І. на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане 25.04.2005 Виконавчим комітетом Червонозаводської районної ради м. Харкова. Дане право власності на нерухомість було зареєстровано у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7253635 від 16.05.05, реєстраційний номер 10779723, номер запису 75895 в книзі 1.

Вказана квартира перебувала в іпотеці у ЗАТ "ОТП Банк" згідно договору іпотеки № PML-705/294/2008 від 28.08.2008.

09.06.2010 ухвалою господарського суду Харківської області було порушено провадження у справі № Б-39/66-10 про банкрутство ФО П Солонар В.І.

02.07.2010 господарським судом Харківської області винесено постанову про визнання ФО П Солонар В.І. банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі № Б-39/66-10. Цією ж постановою скасовано арешти, що накладені на майно боржника.

Суд також встановив, що 23.09.2010 в межах справи № Б-39/66-10 проведено аукціон з продажу майна банкрута, зокрема, квартири АДРЕСА_2 , про що складений протокол № 1.

За результатами проведеного аукціону переможцем визнано ОСОБА_2 .

23.09.2010 між ліквідатором банкрута - фізичної особи підприємця Солонар Віталія Івановича арбітражним керуючим Фоміним Г.В. та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П. за № 2317.

Таким чином, Договір купівлі-продажу № 2317 від 23.09.2010 квартири АДРЕСА_3 , був укладений в ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство ФО П Солонар В.І. № Б-39/66-10.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2010 р. та постанову господарського суду Харківської області від 02 липня 2010 р. по справі № Б-39/66-10 скасовано, справу № Б-39/66-10 направлено на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2011 припинено провадження у справі № Б-39/66-10 про визнання банкрутом Фізичної особи - підприємця Солонаря Віталія Івановича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2010, скасовано арешт, накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2010, на все майно, що належить Солонарю Віталію Івановичу , код НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , за винятком майна, на яке згідно до діючого цивільного процесуального законодавства не може бути звернено стягнення.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.10.2020 власником квартири, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що лише факт припинення провадження у справі про банкрутство не свідчить про недійсність договору купівлі-продажу майна, укладеного в межах справи про банкрутство. Припиняючи провадження у справі про банкрутство № Б-39/66-10 суд не скасовував та не визнавав недійсними договори, укладені в межах такої справи. Суд вважає, що заявник повинен довести наявність порушень при укладанні спірного договору та невідповідність такого договору вимогам чинного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що продаж спірної квартири, здійснено не на підставі рішення суду, а внаслідок проведення аукціону з продажу майна, ОСОБА_2 право власності на спірну квартиру також набуто не на підставі рішення суду, а на підставі укладеного договору купівлі-продажу майна.

Суд зазначає, що на дату вчинення спірного продажу та на дату визнання боржника банкрутом діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 2343-ХІІ, до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011), отже, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у вказаній редакції.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001р. за № 2658 -111 (далі - Закон про оцінку) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Ліквідатор зазначає, матеріали справи № 5023/1123/12 та № Б-39/66-10 не містять докази здійснення колишнім ліквідатором ФОП Солонар В.І. - Фоміним Г.В. інвентаризації майна банкрута; не містять доказів здійснення оцінки майна банкрута: не містять доказів (відсутній договір) залучення суб`єкта оціночної діяльності для здійснення оцінки майна банкрута, а також не містять доказів проведення аукціону.

Згідно документів, які надані приватним нотаріусом Погрібною Т.П., для оформлення спірного договору купівлі-продажу нотаріусу був наданий висновок суб`єкта оціночної діяльності ПП "Агентство оцінки майна та землі", який надано на підставі Договору № 12/07/10/05 від 12.07.2010 з арбітражним керуючим Фоміним Г.В. Згідно вказаного висновку вартість об`єкта оцінки - трикімнатної квартири, загальною площею 66,4 кв.м, за адресою : АДРЕСА_1 , що належить Солонар Віталію Івановичу , складає 179 800,00 грн.

Отже, наявність вказаного висновку спростовує твердження ліквідатора про відсутність доказів здійснення оцінки майна банкрута та відсутність доказів залучення суб`єкта оціночної діяльності для здійснення оцінки майна банкрута.

Суд також зазначає, що до матеріалів справи наданий Протокол № 1 проведення аукціону з продажу спірного майна банкрута на Товарній біржі "Правопорядок".

У частинах 3 та 10 статті 30 Закону про банкрутство в редакції, що застосовується до спірних правовідносин, встановлено, що у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Отже, порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Суд ще раз звертає увагу на те, що Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" застосовується саме до порядку проведення аукціону, а подальше оформлення результатів аукціону має відбуватись з дотриманням вимог Цивільного законодавства.

Отже, посилання ліквідатора на те, що в даному випадку, крім укладення договору-купівлі продажу, обов`язково повинен бути акт приймання-передачі майна є недоречними.

Посилання на те, що без підписання акту приймання-передачі та здійснення оплати ОСОБА_2 не набув права власності на спірне майно не відповідає положенням законодавства, оскільки згідно ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України в редакції, що застосовується до спірних правовідносин, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 3 ст. 334 ЦК України в редакції, що застосовується до спірних правовідносин, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ліквідатором не доведено, що результати аукціону були оформлені неналежним чином, оскільки між продавцем - ліквідатором банкрута - фізичної особи - підприємця Солонар Віталія Івановича арбітражним керуючим Фоміним Г.В. та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, який було нотаріально посвідчено, що відповідає вимогам чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об`єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Пунктом 5 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об`єкт приватизації. Покупець зобов`язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Однак, всупереч вимогам ч. 1 ст. 655 ЦК України та п. 5 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" покупець за договором купівлі-продажу від 23.09.2010 не виконав зобов`язання по сплаті вартості придбаного нерухомого майна.

З пункту 2.1 Договору купівлі-продажу від 23.09.2010, зареєстрованого за № 2317, вбачається, що покупець (ОСОБА_2.) сплатив готівкою 179 800,00 грн. в повному обсязі за придбаний об`єкт аукціону до нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору арбітражному керуючому Фоміну Гранту Валерійовичу.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Наслідки визнання громадянина-підприємця банкрутом встановлені, крім ч. 5 ст. 48 Закону про банкрутство , також і ст. 23 Закону про банкрутство.

За приписами ч. 7 ст. 47 Закону про банкрутство, яка встановлює особливості формування ліквідаційної маси банкрута - громадянина - підприємця, у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається, зокрема, майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону про банкрутство, продажу підлягає все майно громадянина-підприємця за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у вказаній редакції), ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю тощо.

Ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів. В момент введення ліквідаційної процедури та з призначенням ліквідатора до нього переходять права органу управління боржником.

Таким чином, підписуючи спірний договір купівлі-продажу, арбітражний керуючий Фомін Г.В., який виконував обов`язки ліквідатора ФО П Солонар В.І. у справі № 39/66-09, підтвердив отримання коштів від покупця квартири в сумі 179 800,00 грн. Однак, подальше невнесення коштів у банківську установу свідчить саме про недотримання ліквідатором своїх обов`язків, підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності та законності, а отже в такому випадку відповідальність має нести саме ліквідатор, який допустив порушення.

Крім того, суд зазначає, що лише факт нездійснення покупцем оплати за придбане майно не є підставою для визнання договору недійсним, доведення такого факту є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або стягнення вартості майна.

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В ч. 1 ст. 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи, що спірний договір укладений за результатами проведення аукціону з продажу майна в процедурі банкрутства, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах (аукціоні), яка складається з підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна), продажу майна (забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів (аукціону)), та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів (аукціонів), складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, аукціон є правочином, та доказуванню підлягає порушення процедури підготовки та проведення такого аукціону.

Так, ліквідатор посилається на відсутність доказів оповіщення через засоби масової інформації про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Суд зазначає, що такі докази на даний час дійсно відсутні, однак, суд приймає до уваги, що договір купівлі-продажу спірної квартири був укладений 23.09.2010, арбітражного керуючого Данченка А.С. призначено ліквідатором ФО П Солонар В.І. в даній справі 02.12.2015, а заява про визнання недійсним договору подана лише 02.10.2019.

Тобто, на час звернення ліквідатора з даною заявою до суду пройшло 9 років з дати проведення та оформлення результатів аукціону з продажу майна банкрута.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" за заявами №№ 22083/93, 22095/93; пункт 570 рішення від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" за заявою № 14902/04).

Отже, твердження ліквідатора про відсутність доказів оповіщення через засоби масової інформації про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна є необґрунтованими, оскільки лише відсутність таких доказів у матеріалах справи № Б-39/66-10 та в матеріалах даної справи не може свідчити про те, що такого оголошення дійсно не було. Так, у ліквідатора в справі № Б-39/66-10 був обов`язок надати суду документи, що підтверджують продаж майна банкрута, такі документи подаються разом з кінцевим звітом, який у справі № Б-39/66-10 не був поданий, оскільки провадження у справі припинено з інших підстав.

Як вже зазначено, на даний час минуло більше 10 років з дня проведення аукціону, отже, на даний час підтвердити, що відповідне оголошення не було або було оприлюднено виявляється неможливим через сплив часу, при цьому законодавство не містить вимоги зберігати такі докази в строк понад 10 років.

Інші докази в сукупності свідчать про те, що ліквідатор - арбітражний керуючий Фомін Г.В. в межах справи № Б-39/66-10 виявив майно банкрута, отримав висновок суб`єкта оціночної діяльності про вартість такого майна, уклав угоду з Біржею, якою був проведений аукціон з продажу майна та обраний переможець аукціону, з переможцем аукціону був укладений договір купівлі-продажу майна, Фоміним Г.В. отримані кошти за продану квартиру.

Несумлінне виконання Фоміним Г.В. обов`язків ліквідатора ФО П Солонар В.І. щодо перерахування отриманих коштів на ліквідаційний рахунок або безпосередньо іпотекодержателю проданої квартири не є підставою для визнання аукціону та договору купівлі-продажу квартири недійсними.

Суд вважає, що ліквідатором доказів порушення правил підготовки та проведення аукціону з продажу спірної квартири не надано, ліквідатором не доведено, що аукціон з продажу спірної квартири та договір купівлі-продажу трикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. за реєстровим № 2317, не відповідає вимогам чинного законодавства та відмовляє в задоволенні заяви ліквідатора.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ліквідатора, то суд не розглядає заяви ОСОБА_1 , Фоміна Г.В. про застосування строків позовної давності.

Керуючись статтями 1, 3-1, 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013), статтями 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 233-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ліквідатора ФО-П Солонар В.І. арбітражного керуючого Данченка А.С. (вх. № 23639 від 02.10.2019) про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 31.05.2021.

Суддя Яризько В.О.