ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2021 року                                                                               Справа №  908/1525/16

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

                       суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.   

секретар судового засідання Грачов А.С.

учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кремнійполімер” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 у справі №908/1525/16 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кремнійполімер” на дії начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (суддя Черкаський В.І., повна ухвала складена 18.03.2021)

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Кремнійполімер”,         м. Бровари Київської області

до Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу

орган, дії якого оскаржуються: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

В С Т А Н О В  И В:

Короткий зміст вимог та ухвали суду.

17.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Кремнійполімер” звернулось до Господарського суду Запорізької області зі скаргою №21/13 від 16.02.2021 на дії начальника Заводського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просило суд визнати протиправною бездіяльність начальника Заводського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та зобов`язати його вжити заходів для виконання судового рішення за виконавчим провадженням №59504221, передбачених ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Скарга обґрунтована тим, що більш ніж 4 роки з моменту ухвалення рішення воно не виконується з різних підстав та бездіяльність виконавчої служби суперечить положенням і принципам Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Підстави, з яких державний виконавець не виконує судове рішення, а саме включення боржника до переліку підприємств, що підлягають приватизації, тривають вже три роки. При цьому реальних дій з приватизації підприємства держава не вчиняє. Діючим законом «Про виконавче провадження» передбачено право виконавця зупинити провадження з цих підстав, але не визначено – до якого моменту. Тобто, держава створює умови для зупинення виконавчого провадження на невизначений термін, що порушує права стягувача.

Під час розгляду скарги в суді першої інстанції державна виконавча служба проти задоволення скарги заперечувала. У поданому відзиві від 01.03.2021 №8288 зазначила, що дії державного виконавця при винесенні постанов про зупинення вчинення виконавчих дій відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та є правомірними, оскільки це чітко регламентовано п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Поновлення виконавчого провадження можливе тільки після закінчення строку дії зазначених обставин, що зумовили зупинення виконавчих дій. В даному випадку – після виключення ДП «Кремнійполімер» із переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Зазначив, що відсутні підстави щодо вчинення дій державним виконавцем у відповідності до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки у зв`язку з зупиненням виконавчих проваджень не можливо вжити заходів щодо звернення стягнення на наявне у боржника майно та кошти, а отже відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. п. 2-4, 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021  у справі №908/1525/16 (суддя Черкаський В.І.) у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кремнійполімер” вих. № 21/13 від 16.02.2021 року (вх. № 6/08-13/21 від 22.02.2021) відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що скаржником не доведено бездіяльність начальника Заводського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), скаржник належним чином не обґрунтував скаргу, не подав належні докази в обґрунтування своїх доводів, які б свідчили про законні вимоги поданої скарги. За висновками суду, бездіяльність начальника Заводського відділу ДВС у м.  Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.  Дніпро), з приводу якої подано зазначену скаргу, не може розцінюватись судом як неправомірна, дії органу виконання відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги та позиція учасників справи, процедура.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій, посилаючись на незаконність ухвали суду, просив її скасувати, прийняти нове рішення за результатами розгляду скарги, яким її задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким:

-          рішення суду не виконується вже більше ніж 4,5 роки;

-          бездіяльність начальника Заводського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) є такою, що суперечить положенням та принципам Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а також численним рішенням Європейського Суду з прав людини, рішення якого є обов`язковими для національних судів України, а відтак є неправомірною;

-          до спірних відносин мають бути застосовані положення ч.1 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та керівник органу виконавчої служби має подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 07.04.2021 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 зазначеною колегією суддів поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначений у судовому засіданні на 26.04.2021 на 09.30 год.

21.04.2021 від органу державної виконавчої служби надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Зазначив, що дії державного виконавця із зупинення виконавчого провадження є законними і правомірними та відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. п. 2-4, 9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», що унеможливлює подальше звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує  державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування стягувачу коштів згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У судовому засіданні 26.04.2021 у зв`язку з неявкою учасників судового процесу розгляд справи був відкладений на 26.05.2021 о 10.20 год, про що прийнято ухвалу від 26.04.2021.

У судове засідання 26.05.2021 сторони явку повноважних представників також не забезпечили.

Від органу ДВС до суду надійшло клопотання від 18.05.2021 №15992 про розгляд справи за відсутності їх повноважного представника.

Позивач та відповідач про причини неявки суд не повідомили, жодних документів від них до суду не надходило, про час та місце розгляду були повідомлені шляхом надіслання ухвал суду від 12.04.2021 та 26.04.2021 на електронні скриньки, відомості про які містяться у матеріалах справи, про що складені списки розсилки процесуальних документів від 20.04.2021, 27.04.2021.

Враховуючи вичерпний строк розгляду апеляційної скарги та те, що  явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без участі повноважних представників сторін.

У судовому засіданні 26.05.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом, та застосоване законодавство.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини   рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1    статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого    статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").

Відповідно до ст. 1291  Конституції України  суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження", ст. 1 якого встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 13   Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.07.2016 року позов задоволено. Стягнуто з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кремнійполімер” 8 520  016,36 грн - попередньої оплати, 127  800,00 грн - судового збору.

18.07.2016 року судом видано відповідний наказ на виконання рішення суду.

Згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.07.2019 стягувачу було видано дублікат наказу від 18.07.2016.

Судом установлено, що на виконанні у Заводському відділі ДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження АСВП №59504221 з примусового виконання наказу №908/1525/16, виданого 18.07.2016 року Господарським судом Запорізької області, про стягнення з ЗДП “Кремнійполімер” на користь ТОВ “Кремнійполімер” суми боргу - 8647816, 36 грн. За даними ДВС виконавче провадження відкрито 09.07.2019.

Також на виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває зведене виконавче провадження ВП №58348199 щодо стягнення заборгованості з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” на користь юридичних та фізичних осіб.

Так, згідно інформації з листа ВДВС від 04.01.2021 №5204 до складу зведеного виконавчого провадження входять 783 виконавчих провадження на загальну суму боргу 220125613,00 грн, до якого входять виконавчі провадження за наказами у справах №908/1525/16 та №908/4782/15.

У зв`язку із включенням Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, всі виконавчі провадження, які входять до складу зведеного виконавчого провадження, зупинені на підставі п. 12. ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Так, відповідно до п. 2 наказу №933 від 11.07.2018 року Фонду державного майна України “Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27 березня 2018 року №447 “Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році” до додатка 2 “Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду” внесено позицію: - ЗДП “Кремнійполімер”, ЄДРПОУ 00203625.

Згідно п. 2 наказу Фонду державного майна України №1637 від 27.12.2018 року “Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році” продовжено приватизацію об`єктів малої приватизації, що підлягали приватизації у 2018 році відповідно до наказу Фонду державного майна України від 27.03.2018 року №447 “Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році”, згідно з додатками.

Відповідно до додатку № 7 “Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018” до переліку входить ЗДП “Кремнійполімер” ЄДРПОУ 00203625, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, орган управління Апарат Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Як свідчить лист Фонду державного майна від 06.10.2020 року підготовка до продажу ЗДП “Кремнійполімер” здійснюється відповідно до Закону та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою КМУ від 10.05.2018 року №432 (зі змінами). Після проведення інвентаризації, визначення умов продажу ЗДП “Кремнійполімер” та дати аукціону інформаційне повідомлення про продаж цього об`єкта на електронному аукціоні буде оприлюднено в газеті “Відомості приватизації”, на веб-сайті Фонду державного майна України та в електронній торговій системі РrоZoro.Продажі.

Наказом Фонду державного майна України №5 від 06.01.2021 року затверджено перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 році. Згідно додатку 2 до переліку входить ЗДП “Кремнійполімер”.

Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 року № 2269-VII внесені зміни до Закону України "Про виконавче провадження", а саме, статтю 34 "Зупинення вчинення виконавчих дій" доповнено пунктом 12.

Так, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі - включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення цих обставин.

Отже, поновлення виконавчого провадження можливе тільки після закінчення строку дії зазначених обставин, що зумовили зупинення вчинення виконавчих дій - після виключення ЗДП "Кремнійполімер" із переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Зокрема, стаття 4 передбачає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.

Так, виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі, якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з п.п. 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Так, протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

У даній справі у державного виконавця відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", що в свою чергу унеможливлює подальше звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягуваних коштів.

Враховуючи вищевикладене, підстави щодо вчинення дій державним виконавцем у відповідності до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" відсутні.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги щодо неправомірної бездіяльності державного виконавця.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 340 ГПК України) та розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (ч.1 ст. 342 ГПК України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 ГПК України).

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Підстави для задоволення скарги та скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.03.2020 у справі №908/1525/16, яка прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282-284, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кремнійполімер” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 у справі №908/1525/16  залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 у справі №908/1525/16 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта – Товариство з обмеженою відповідальністю “Кремнійполімер”.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з часу складання повної постанови у випадках, визначених  ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 01.06.2021.

Головуючий суддя                                                                  Л.П. Широбокова

Суддя                                                                                          І.Л. Кузнецова

Суддя                                                                                          І.М. Подобєд