Справа № 158/524/21 Провадження №33/802/425/21 Головуючий у 1 інстанції:Поліщук С. В.

Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року                                                                 місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., за участю секретаря судового засідання Грицишин О.В., особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Лавренчука О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 квітня 2021 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 вдохід держави 454. 00 грн. судового збору.

Так останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21 лютого 2021 року о 17 год. 30 хв. на автомобільній дорозі Р-14 с. Озеро Волинської області керував автомобілем марки «CheryQQ», номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги, передбачені п.2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю норми закону, за якою особі заборонено керувати транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння. Стверджує про згоду на пропозицію поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», якого при собі не було в працівників поліції, що видно на самому початку відеозапису. Також зазначає, що поліцейським було вичерпано час, за який він міг звернутися до закладу охорони здоров`я для доведення того, що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Крім цього вказує, що його не було відсторонено від керування автомобілем та після складання протоколу йому було дозволено продовжувати рух за кермом та не складено протокол про керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар, що, власне, і було причиною зупинки.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, яка керує транспортним засобом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР181№ 457730 від 21.02.2021 року(а.с.2) , відео з боді камер поліцейських з місця події, де зафіксовано відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду (а.с.4 диск DVD-R),показами працівника поліції, що надані в судовому засіданні першої інстанції.

З відеозапису з боді камери вбачається, що працівник поліції пропонував правопорушнику пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціально технічного пристрою «Драгер» та наслідки відмови від проходження огляду, однак ОСОБА_1 відмовився ( а.с. 4. диск DVD-R файл № …_0017В). Під час складання протоколу за участю двох свідків ОСОБА_1 повторно відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціального технічного приладу «Драгер» та проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі ( а.с. 4. диск DVD-R файл № …_0020В), у зв`язку з цим суд вважає надуманими посилання апелянта про те, що у працівників поліції був відсутній пристрій «Драгер», а сам ОСОБА_1 висловлював згоду на пропозицію пройти огляд.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 , що працівниками поліції було вичерпано час, за який він міг звернутися до закладу охорони здоров`я задля можливості довести своє перебування у тверезому стані, оскільки дані обставини не підтверджуються матеріалами справи.

Той факт, що ОСОБА_1 не було відсторонено працівниками поліції від керування автомобілем, на думку апеляційного суду, не може свідчити про порушення порядку проведення огляду водія на визначення стану сп`яніння чи порушення прав особи, та в даному випадку жодним чином не впливає на законність висновків суду.

Суд розцінює твердження апелянта про відсутністю норми закону, за якою особі заборонено керувати транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, на момент складання щодо нього протоколу про адміністративну відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП як його особисте припущення та власне трактування правових норм.

З огляду на вищенаведене підстав для закриття правопорушення у справі, як про це просить апелянт, суд не вбачає.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції в повному обсязі дотримався даних вимог закону та обґрунтовано призначив ОСОБА_1 безальтернативне адміністративне стягнення, визначене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, підстав для скасування постанови судді з мотивів викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 апеляційний суд не знаходить, а тому його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.294, 295 КУпАП

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.

Суддя Волинського

апеляційного суду                                                П.П. Борсук